Рішення № 48098991, 05.08.2015, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 666/4730/14-ц

Провадження № 2/666/16/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 серпня 2015 року Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді Рябової О.Д.,

за участю секретаря Дроздової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та поділ майна в натурі між співвласниками, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про визнання часток в спільному майні подружжя та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22.04.1990 року, який 23.10.2008 року було розірвано. Прізвище ОСОБА_2 отримала при реєстрації повторного шлюбу.

13.07.2000 року за час сумісного проживання та за спільні кошти ними було придбано 57/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, розташована на земельній ділянці розміром 0,0459га. Інша частина домоволодіння в розмірі 43/100 частин, яка також розташована на тій же земельній ділянці розміром 0,0459га, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 29.09.2000 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою.

Рішенням Херсонської міської ради НОМЕР_1 від 09.11.2004 року земельна ділянка площею 0,0459га була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 05.05.2014 року 57/100 частин земельної ділянки площею 0,0459га по АДРЕСА_1 визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть порозумітись стосовно порядку поділу земельної ділянки та домоволодіння. Представник позивача просить поділити 57/100 частин домоволодіння, яке є спільною сумісною власністю з ОСОБА_2, а також земельну ділянку розміром 0,0459га за адресою: АДРЕСА_1, виділивши йому 1/2 частину від вказаного майна; поділити домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками та виділити йому у власність 1/2 від 57/100 частин домоволодіння; поділити земельну ділянку розміром 0,0459га за адресою: АДРЕСА_1 та виділити йому у власність 1/2 частину від 57/100 частин земельної ділянки за вказаною адресою.

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, у якій посилається на те, що у 1990 році був зареєстрований шлюб з ОСОБА_1 13.07.2000 року сумісно було придбано 57/100 частин житлового будинку, АДРЕСА_1. 23.10.2008 року шлюб було розірвано та вони проживають окремо. Починаючи з жовтня 2008 року вона залишилась проживати у вказаному будинку та утримувала будинок за свої кошти, ОСОБА_1 у цьому участі не приймав. За період з 2009 по 2014 рік нею за особистий рахунок було виконано перелік ремонтних робіт загальною вартістю 38084,2грн. ОСОБА_2 вважає, що оскільки за час після розірвання шлюбу внаслідок її трудових та грошових затрат спірне майно істотно збільшилось в своїй вартості, вона має право на збільшенні частки у майні що є об'єктом права спільної сумісної власності. ОСОБА_2 просить визначити, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя на 57/100 частини домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0459га за адресою: АДРЕСА_1, є відповідно 44/100 частин та 13/100 частин, визнати за ОСОБА_2 право власності на 44/100 частини домоволодіння та земельної ділянки загальною площею 0,0459га за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/100 частин домоволодіння та земельної ділянки загальною площею 0,0459га у АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, уточнивши їх, просив поділити домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до судової будівельно-технічної експертизи №057/2014 від 08.01.2015 року по першому варіанту, поділити земельну ділянку за вказаною адресою, провести розподіл 57/100 частин житлового будинку між співвласниками по першому варіанту, а також відповідно до даного варіанту поділити земельну ділянку. Зустрічний позов вважає безпідставним, просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 визнала позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Згодна на поділ домоволодіння з ОСОБА_3 Заперечує проти запропонованого поділу з ОСОБА_1, вважає, що її частина повинна бути більшою, оскільки нею за особисті кошти були проведені значні ремонтні роботи в належній їм частині будинку. Заперечує проти поділу земельної ділянки. Уточнивши зустрічні позовні вимоги, у судовому засіданні ОСОБА_2 просила визначити, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя на 57/100 частин домоволодіння та земельної ділянки загальною площею 0,0459га за адресою: АДРЕСА_1 є відповідно 65/200 та 49/200 частин, визнати за ОСОБА_2 право власності на 65/200 частин домоволодіння та земельної ділянки загальною площею 0,0459га, що знаходиться в АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 49/200 частин домоволодіння та земельної ділянки загальною площею 0,0459га за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнали частково, згодні на поділ домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи від 08.01.2015 року. Заперечували проти поділу земельної ділянки, не згодні на виплату грошової компенсації. Не заперечували проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2

Вислухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною першою ст.71 СК України, визначено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ст.368 ч.1, 3 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст.87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок; б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; г) за рішенням суду.

Частиною першою ст.88 ЗК України, визначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЗК України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя. Частиною 5 цієї статті визначено, що поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28.04.1990 року.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 23.10.2008 року.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 17.09.2012 року, визнано 57/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.03.2013 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками 57/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 05.05.2014 року, яке набуло законної чинності, визнано спільною сумісною власністю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 57/100 частин земельної ділянки розміром 0,0459га за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2000 року ОСОБА_3 належить 43/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 19.11.2004 року НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 0,0459га по АДРЕСА_1.

Відповідно до судової будівельно-технічної експертизи від 08.01.2015 року поділ житлового будинку АДРЕСА_1, вказане домоволодіння можливо поділити між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідно до часток, що буде відповідати закону та інтересам сторін, що дає суду підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Між тим, відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи №057/2014 від 08.01.2015 року поділ земельної ділянки АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ОСОБА_2 можливо лише з відступом від вимог ДБН 360-92*** п.3.25** та з відступом від розміру часток, у зв'язку з чим, ОСОБА_3 повинна компенсувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 43610грн. Суд вважає, що вказаний варіант поділу земельної ділянки між співвласниками ОСОБА_3 з одного боку, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з другого боку, не відповідає закону та порушує інтереси сторін, у зв'язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині не находить.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №057/2014 від 08.01.2015 року, 57/100 частин (фактично 32/100 частин) житлового будинку АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1, ОСОБА_2 поділити відповідно до чинних норм ДБН неможливо, а також не можливо провести поділ земельної ділянки відповідно до ідеальних часток. Тому запропонований позивачем ОСОБА_1 варіант поділу 57/100 частин (фактично 32/100 частин) домоволодіння АДРЕСА_1 та 57/100 частин земельної ділянки суд вважає таким, що суперечить закону та порушує права та інтереси сторін, у зв'язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині також не находить.

Вирішуючи питання щодо зустрічного позову ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Відповідно о ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. 2. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У судовому засіданні позивач та її представник наполягали на тому, що за період з 2008 року по 2014 року ОСОБА_2 здійснила значні поліпшення, виконала ряд будівельно-технічних робіт за власний рахунок, вартість яких, відповідно до висновків будівельно-технічної експертизи від 08.01.2015 року за №057/2014р., складає 35832,00грн., що дає підстави для збільшення її частки у 57/100 частинах житлового будинку та її частка повинна складати 65/200 частин від всього домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Проаналізувавши надані докази, а саме, покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, квитанції про оплату матеріалів, видаткові накладні, товарні чеки, суд вважає, що ці докази не можуть достовірно свідчити про те, що позивачем за період з 2008-2014 року здійснені значні поліпшення у належній їй з співвідповідачем частині домоволодіння, загальною вартістю 35803,00грн., крім того, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згоди на виконання будь-яких робіт у вказаній частині будинку не надавалась, тому суд підстав для задоволення позовних вимог не находить.

Керуючись ст.ст.367, 368, 372 ЦК України, ст.ст.70, 71 СК України, ст.ст.86, 87, 88, 89 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Поділити домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, між співвласниками відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №057/2014 від 08.01.2015 року:

Виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2:

житловий будинок літ.А, загальною площею 42,1кв.м, вартістю 46324,00грн.;

прибудова літ.а - 18,3кв.м, вартістю 18074,00грн.;

сарай літ.Д, вартістю 6823,00грн.;

сарай літ.Г, вартістю 5141,00грн.;

хвіртка №3, вартістю 728,00грн.;

огорожа №4, вартістю 2528,00грн.;

хвіртка №5, вартістю 1464,00грн.;

вимощення І, вартістю 2375,00грн.,

а всього вартістю 83457,00грн., що складає 32/100 частин.

Виділити у власність ОСОБА_3:

житловий будинок літ.Б, загальною площею 34,1кв.м, вартістю 52414,00грн.;

прибудова літ.б - 10,3кв.м, вартістю 10680,00грн.;

прибудова літ.б1 - 6,7кв.м, вартістю 6883,00грн.;

літня кухня літ.В, вартістю 98419,00грн.;

котельня літ.З, вартістю 5783,00грн.;

вбиральня літ.Ж, вартістю 6501,00грн.;

хвіртка №2, вартістю 728,00грн.,

а всього вартістю 181408,00грн., що складає 68/100 частин.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні зустрічного позовну ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про визнання часток в спільному майні подружжя та визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м.Херсона.

Суддя О.Д. Рябова