Рішення № 48098244, 30.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/2135/15 Головуючий: І інстанції:

Справа № 615/1079/14-ц Степаненко Г.І.

Категорія: договірні Доповідач: Івах А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пономаренко Ю.А., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі - Лашаковій Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Валківського районного суду Харківської області від 30 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1090528,58 грн.,-

в с т а н о в и л а:

У липня 2014 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у розмірі 1090528,58 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03 вересня 2008 року між ЗАТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №490085582, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 26275,17 доларів США, в свою чергу відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що визначені в договорі повертати кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - Графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між ПАТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №490085582-П.

Взяті на себе зобов'язання Банк виконав у повному обсязі, видавши кредит у сумі 26275,17 доларів США.

Відповідач узяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 03.06.2014 року виникла прострочену заборгованість у сумі 12318,05 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку по тілу кредиту складає 145763, 27 грн., за відсотками - 7526,37 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає - 89061,84 грн..

Крім того, у зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх зобов'язань зі сплати кредиту йому було нараховано неустойку яка становить: пеня - 72313,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить - 855703,47 грн..

Загальна сума боргу за кредитним договором складає 1090528,58 грн., а саме:

-за тілом кредиту 145763,27 грн.;

-по відсотках - 89061,84 грн.;

-пеня за останній рік - 855703, 47.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 30 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимог у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки наявних у справі доказів.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, забезпечили явку свого представника ОСОБА_4.

Судова колегія розглядає справу в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України - за відсутності позивача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

-чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

-чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

-які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

-яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк», суд першої інстанції виходив із того, що діями позивача починаючи з січня 2010 року по серпень 2014 року умисного створювалися умови щодо невиконання відповідачем узятих на себе зобов'язань, а пред'явивши позов, банк нарахував за користування кредитом, який був ним фактично виданий у гривневому виді 04.09.2008 року, шляхом перерахування на рахунок торгового підприємства як вартість автомобіля придбаного відповідачем за даний кредит.

При цьому суд прийняв до уваги, що позивач, реалізувавши предмет застави 01 квітня 2010 року, не прийняв дій по виконанню умов передбачених договором дорученням про погашення кредиту, а першочергово зарахував частину грошової суми на погашення нарахованих відсотків, створивши заборгованість по тілу кредиту і тривалий час до 02.09.2011 не повідомляв відповідача про наявність непогашеної частини кредиту, що отриманої від реалізації автомобіля грошової суми недостатньо для погашеної нарахованої позивачем заборгованості.

З урахуванням чого суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують факт невиконання відповідачем кредитного договору, тому позовні вимоги не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки дійшов він його без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у правовідносинах, що виникли між сторонами та правової оцінки зібраних у справі доказів.

Розглядом справи достеменно встановлено, підтверджується наявними матеріалами справи, що з вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останньому кредит у сумі 262,17 доларів США зі сплатою за користування кредитом 18,5 річних на строк до 03 вересня 2015 року.

Кредит було надано ОСОБА_2 на придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу від 26 серпня 2008 року (а.с.6-10).

Тоді ж, 03 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки на забезпечення виконання зобов'язань, узятих на себе ОСОБА_2 за кредитним договором (а.с.11).

Узяті на себе зобов'язання позичальник не виконує, у зв'язку з чим станом на 3 червня 2014 року утворилася заборгованість за кредитним договором:

-12318,05 доларів США - по тілу кредиту;

-7526,37 доларів США - за відсотками;

(розрахунки надані позивачем, яким просив стягнути заборгованість у гривні) та пені.

18 грудня 2009 року ОСОБА_2 видавши на ім'я співробітника ПАТ «Альфа-Банк» нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив надати автомобіль, придбаний за кредитні кошти, в рахунок погашення заборгованості та звільнення від сплати штрафу та пені.

Автомобіль реалізовано за 157560 грн. кошти зараховані на погашення заборгованості за кредитним договором №90085582. Вказаної суми було недостатньо для закриття кредитного договору, що ОСОБА_2 був повідомлений Банком листом від 07 травня 2012 року за №31101-23 б\б (а.с.101).

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 не з'ясував обставин щодо наявності боргу, відмовився погашати його.

За положеннями ст.. ст.. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Згідно ст.. 1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до наданого розрахунку у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору станом на 3 червня 2014 року виникла заборгованість за кредитом, за нарахованими процентами, пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Ні суду першої інстанції ні в ході апеляційного розгляду справи відповідач ОСОБА_2 належним чином не підтвердив належність виконання зобов'язань, узятих на себе за умовами кредитного договору.

Його посилання, що банк безпідставно не зарахував суму коштів отриманих від реалізації автомобілю на погашення саме тіла кредиту, судова колегія прийняти до уваги не може.

Відповідно до ст.. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За умовами п. 9.5 розділу №2 кредитного договору №490085582 від 3 вересня 2008 року (а.с.10 зворот) при відсутності прострочення у виконанні зобов'язань позичальником, відсутності несплаченої пені чи у разі недостатності грошових коштів, за рахунок суми щомісячного платежу, отриманого Банком, у першу чергу виконуються зобов'язання за нарахованими процентами та комісіями за управління кредитом, а кошти, що залишилися, направляються в рахунок повернення кредиту.

Таким чином, закон містить вказівку на черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями.

Розмір заборгованості по тілу кредиту та несплаченим процентам не спростовано відповідачем.

У судової колегії відсутні підстави ставити під сумнів правильність розрахунку по заборгованості по тілу кредиту та відсотках.

Щодо пені, то у цій частині розрахунок підлягає зміні.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) застосовуються позовна давність один рік.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, пеня за прострочення сплати кредитних коштів нарахована відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: за дванадцять місяців.

Відповідно до положень ст.. ст.. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Отже, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів у їх сукупності, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість 109528 грн.58 коп., а саме:

-за кредитом - 145763,27 грн.;

-по відсотках - 89061,84 грн.;

-пеня за останній рік - 855703,47 грн., та вирішити питання щодо судового збору.

Позовні вимоги в частині стягнення боргу по тілу кредиту та по відсотках підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується розміру пені, нарахованої за останній рік перед зверненням до суду з позовом, у сумі 855703 грн. 47 коп., то судова колегія вважає за можливе застосувати вимоги ст.. 551 ЦК України та зменшити його до розміру заборгованості по тілу кредиту.

Виходячі з вище викладеного, з урахуванням положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, якими передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також вимог ст. 3 ЦК України про справедливість, добросовісність та розумність, загальних засад цивільного законодавства та частини 4 статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, судова колегія вважає за можливе зменшити розмір пені, нарахованої позивачем та стягнутої судом, до розміру заборгованості.

З висновком суду першої інстанції щодо застосування вимог ст. 559 ЦК України про припинення поруки ОСОБА_3 та відмови у задоволенні позовних вимог банку до останньої судова колегія погоджується.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем і документально підтвердженні по сплаті судового збору у сумі 3654 грн. при зверненні до суду з позовом (а.с.2) - та 1827 грн. - за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 30 грудня 2014 року змінити, скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2.

Позовні вимоги ПАТ «Аьфа - Банк» до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №490085582 від 03 вересня 2008 року в розмірі 379825 грн. 11 коп., із яких:

-145763 грн. 23 коп. - тіло кредиту;

-89061 грн. 84 коп. - по відсотках;

-145000 грн. - пеня.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати у розмірі 5431 грн..

В частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -