Рішення № 48098180, 28.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/4454/15 Головуючий І інстанції -

Справа: №640/1203/15-ц Невядомський Д.В.

Категорія:трудові Доповідач - Міненкова Н.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Міненкової Н.О.

Суддів - Кругової С.С..,Зазулинської Т.П.

За участю секретаря - Красношапка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення не сплаченого при звільненні середнього заробітку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и л а:

В січні 2015 року до суду звернувся позивач . Просив стягнути на його користь з відповідача суму, яка підлягала виплаті в день його звільнення та середній заробіток за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що згідно укладеного трудового договору з 20.12.2004 року по 20.11 2014 року він працював на різних посадах на Державному виробничому авіаційному підприємстві в м. Харкові. 21 листопада 2014 року він звільнився за ст. 38 КЗпП. В день звільнення розрахунок з ним проведений не був. Заборгованість по заробітній платі на час звільнення склала 29000 грн. У зв'язку з тим, що на час винесення судового рішення заробітна плата не була виплачена, просив виходячи із середнього заробітку в сумі 6595.78 грн. стягнути середній заробіток за увесь час затримки розрахунку.

В лютому 2015 року позивач доповнив позовні вимоги та просив стягнути на його користь середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 46170,46 грн.( а.с.28)/

По справі постановлено заочне рішення. Позовні вимоги задоволенні та стягнуто з відповідача 46170 грн.46 коп. заборгованості та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі представник апелянта просить рішення скасувати. Посилається на те, що судом при постановленні заочного рішення були порушені норми процесуального законодавства, так як представник відповідача не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому був позбавлений можливості надати заперечення та пояснення. Вважає, що судом стягнута сума, яка значно перевищує заборгованість. Згідно з довідкою загальна сума заборгованості по заробітній платі з серпня 2014 року по листопад 2014 року складає 18287,88 грн., а саме: за серпень 2014 року - 2277,00грн., вересень -5002,00 грн., жовтень -5818,05 грн., листопад - 5190,83 грн.( а.с.38).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи суму 46170,46 грн. суд першої інстанції виходив з довідки ХДАВП від 26.01.2015 року №-107/43 про середньомісячну заробітну плату позивача( а.с.19), довідка про заборгованість в матеріалах справи на час постановляння заочного рішення була відсутня.

ОСОБА_3 під час розгляду апеляційної скарги пояснив, що суму заборгованості

по заробітної плати він зазначив виходячи з усного повідомлення його керівника. Довідка про заборгованість ним не надавалася до суду.

В запереченнях на апеляційну скаргу та заяву про перегляд заочного рішення ОСОБА_3 послався на те, що довідка про заборгованість є неправдивою і з розміром заборгованості він не погоджується. Вважав, що середній заробіток за час затримки розрахунку повинен обчислюватися з моменту виникнення заборгованості, а саме, з серпня.

Судова колегія не може погодитися з такими доводами.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільнення, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений в цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції суду не була надана довідка про заборгованість по заробітній платі, а надана довідка про розмір середнього заробітку. Суд обмежився поясненнями позивача щодо розміру заборгованості і не перевірив їх.

Справа розглянута у заочному провадженні за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з відомістю на виплату грошей №-198 за 10.04.2015 року виплачено ОСОБА_3 18287,88 грн. В суді апеляційної інстанції позивач підтвердив одержання зазначеної суми, але заявив, що не погоджується з таким розміром заборгованості і вважає, що заборгованість при звільненні складала іншу суму.

Судова колегія вважає, що у даному випадку виник спір про розмір сум, належних працівникові при звільненні, що не було предметом судового розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивачем також були заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, в яких він просив стягнути середній заробіток з час, коли йому була припинена видача заробітної плати, тобто, з дня утворення заборгованості по заробітній платі.

Судом стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.11.2014 року по 23.02.2015 року, тобто з дня звільнення позивача та по день постановляння рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Підставною відповідальності власника відповідно до статті, що коментується, є склад правопорушення, яке включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Наявність вини власника передбачає усяке явище, яке перешкоджає йому належно виконати свої обов'язки перед працівником.

Виходячи із норми зазначеної статті, час стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно пов'язувати з днем звільнення позивача, так як норма частини першої ст. 116 КЗпП передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Представником відповідача суді апеляційної інстанції була надана завірена копія ухвали Господарського суду Харківської області від 15 квітня 2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство.

Господарським судом було ухвалено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів( обов'язкових платежів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка( штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що не можна застосовувати норму статті 117 КЗпП та стягувати пеню за затримку розрахунку, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції в матеріалах справи була відсутня довідка про заборгованість по заробітній платі, яка утворилася на час його звільнення, а в суді апеляційної інстанції представником відповідача надана відомість про виплату заборгованості, що було підтверджено позивачем, судова колегія вважає, що в позові ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Харківського державного авіаційного виробничого підприємства - задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2015 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -