Ухвала суду № 48093568, 07.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/6899/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Зорік М. В.Номер провадження 11-сс/788/216/15 Суддя-доповідач - Гончаров М. В. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гончарова М. В.,

суддів - Матуса В. В., Захарченка О. П.,

з участю секретаря судового засідання - Москаленко Т.В.,

прокурора - Криушенка Л.І.,

захисника - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 липня 2015 року, якою до

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Іволжанське Сумського району Сумської області

мешканця АДРЕСА_1,

раніше судимого:

- 01.08.2014 року за ст. 186 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі з застосуванням ст. 104 КПК України з іспитовим строком на 1 рік;

- 08.06.2015 року за ст. 185 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено до відбування 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, -

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2015 року слідчий СВ Сумського РВ УМВС України в Сумській області Желєзнова Н.В. звернулась до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури Сумського району Криушенком Л.І. про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, раніше неодноразово судимий, вчинив нові кримінальні правопорушення піл час іспитового строку та може переховуватися від органів досудового розслідування або суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді від 23.07.2015 року вказане клопотання було задоволене і відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді триманні під вартою та визначено розмір застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 вказує на те, що прокурором не було доведено наявність вказаних ним ризиків та те, що обрання більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти. Слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, знаходиться на вихованні у своєї матері, яка має постійне місце проживання, вину у скоєному визнав та відшкодував заподіяну за ст. 185 ч. 3 КК України шкоду, тому просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистої поруки його матері ОСОБА_7 або у виді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді про обставини провадження і зміст апеляційної скарги, захисника ОСОБА_3, яка підтримала подану апеляційну скаргу, прокурора Криушенка Л.І., який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя належним чином дослідив матеріали клопотання слідчого, опитав підозрюваного ОСОБА_4 та дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою або застави у мінімальному розмірі, передбаченому кримінальним процесуальним законом не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015200260000568 від 23.06.2015 року підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України та ст. 185 ч. 2 КК України, а саме у тому, що він 19.05.2015 року близько 19:00 год. побачивши, що потерпілий ОСОБА_8 спить поблизу покинутої ферми в с. Корчаківка Сумського району, а сторонніх осіб поблизу немає, обшукав кишені одягу останнього та, діючи повторно, викрав мобільний телефон вартістю 1709 грн. з сім-картою та 3 грн. на рахунку.

Крім того, 16.07.2015 року близько 16:00 год. ОСОБА_4 разом з невстановленою особою з метою скоєння крадіжки проникли до гаража на територію огородженої автобази по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_9 та, відпилявши пилкою по металу, викрали металевий швелер довжиною 4,5 м. та вартістю 264 грн..

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3 та 185 ч. 2 КК України обґрунтована матеріалами провадження, які були досліджені слідчим суддею, крім того він визнає свою провину і обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не оспорюються і в апеляційній скарзі.

Висновки суду про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто про те, що ОСОБА_4 може ухилятися від слідства та суду чи вчинити нові кримінальні правопорушення, а також про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі і домашнього арешту чи залучення поручителя, ґрунтуються на даних кримінального провадження.

Зокрема, з матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні крадіжки повторно та крадіжки, поєднаної з проникненням у сховище, що є тяжким злочином, раніше він неодноразово судимий за злочини проти власності, тобто його дії мають системний характер, проживав з матір'ю ОСОБА_7, яка не змогла запобігти їх вчиненню. Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 вчинив ці злочини, а також злочин, за який його засуджено вироком Сумського районного суду від 08.06.2015 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі під час іспитового строку за вироком Сумського районного суду від 01.08.2014 року, тобто ОСОБА_4 систематично вчиняє злочини проти власності і навіть встановлення судом іспитового строку не змогло припинити цих дій. Також у матеріалах справи відсутні дані щодо його навчання чи працевлаштування, а тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та про неможливість його запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд врахував неповнолітній вік ОСОБА_4, на що посилається його захисник в апеляційній скарзі, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів.

Розмір грошової застави, також визначений слідчим суддею у повній відповідності з вимогами ст. 182 КПК України в мінімальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Отже, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам закону, а тому підстав для скасування ухвали немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 липня 2015 року, якою до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у кримінальному провадженні №12015200260000568 від 23.06.2015 року за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Гончаров М. В. Матус В. В. Захарченко О. П.