Ухвала суду № 48093204, 06.08.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/5060/15-ц

Провадження № 4-с/592/36/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Косолап М.М.,

за участю секретаря Коваленка А.В.,

представника заявника ОСОБА_1,

державного виконавця Деревицької О.Є.

заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4, заінтересована особа: ОСОБА_2 про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,

в с т а н о в и в :

Представник заявника ОСОБА_3 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною скаргою, яку обґрунтовує тим, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.11.2014 р. з ОСОБА_3 на користь заінтересованої особи ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісяця, до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10.2014 року та сплачувати їх на користь матері дитини - ОСОБА_2 20.12.2014 р. Ковпаківським районним судом м. Суми був виданий відповідний виконавчий лист. На підставі виконавчого документу державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 23.05.2015 р. заявник отримав лист з реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження і стало відомо, що згідно постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 08.05.2015 р. ВП № 46078576 накладено арешт на його майно та оголошено заборону на його відчуження, копію якої отримано 27.05.2015 р. Станом на травень 2015 р. у нього була заборгованість по сплаті аліментів близько 3000 грн., яка виникла у зв'язку з тим, що стягувач лише через 2 місяці після прийняття рішення подала виконавчий лист на виконання, а він в період з березня 2014 року по березень 2015 року перебував на службі у Збройних Силах України, де мав не регулярний дохід. 07.05.2015 р. заборгованість по сплаті аліментів була сплачена в сумі 3480 грн. 55 коп. на користь ОСОБА_2, про що було повідомлено державного виконавця Деревицьку О.Є., тобто на день винесення постанови про накладення арешту (08.05.2015 р.) заборгованість була відсутня. Оскаржуваною постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 р. накладено арешт на всю квартиру № 6, що знаходиться по вул. Кооперативній, 1 «А», в с. Піщане, м. Суми, яка належить на праві спільної сумісної власності заявнику, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Просила визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 щодо прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 р. по виконавчому провадженню № 46078576, на підставі якої накладено арешт на все майно боржника та скасувати її.

У судове засідання заявник ОСОБА_3 не зявився, його представник ОСОБА_1 скаргу підтримала у повному обсязі з наведених підстав і просила її задовольнити. Суду пояснила, що її син - заявник ОСОБА_3 з березня 2014 р. по березень 2015 р. проходив службу в Збройних Силах України. В цей час було розірвано шлюб з заінтересованою особою та з нього стягнуто аліменти на утримання сина. У лютому 2015 р. вона звернулася до відділу державної виконавчої служби де їй стало відомо про наявність виконавчого провадження про стягнення з сина аліментів. 09.02.2015 р. вона перерахувала 300 грн. на картковий рахунок заінтересованої особи в рахунок сплати аліментів. В березні син демобілізувався, на даний час працює в Києві, місце його роботи відоме як державному виконавцю, так і заінтересованій особі. 07.05.2015 р. ОСОБА_3 звязався з державним виконавцем дізнався про наявність заборгованості по сплаті аліментів більше 3 тисяч гривень і в цей же день сплатив, про що повідомив державного виконавця. 08.05.2015 р. державний виконавець винесла постанову, якою наклала арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника. Арешт та заборону відчуження накладено на квартиру, що належить на праві спільної сумісної власності заявнику, ОСОБА_6, ОСОБА_7 без виділення часток. Вказує, що у державного виконавця були відсутні підстави для накладення арешту на майно боржника 08.05.2015 р., оскільки заборгованість по аліментам була погашена 07.05.2015 р.

У судовому засіданні державний виконавець Деревицька О.Є. скаргу не визнала. В обґрунтування заперечень зазначила, що 05.01.2015 р. нею було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_2 Виконавчий лист направлено до фінансового відділення військової частини за місцем проходження військової служби боржника, де з останнього проводилось утримання. 20.03.2015 р. боржник демобілізувався, про що їй стало відомо 07.05.2015 р. Вона зателефонувала ОСОБА_8 та зясувала, що він знаходиться за межами м. Суми, повідомила розмір аліментів, необхідних для сплати щомісяця - 649,87 грн., смс - повідомленням направила реквізити стягувача для сплати аліментів. Телефоном повідомила приблизну суму заборгованості по сплаті аліментів станом на 07.05.2015 р., врахувавши наявну заборгованість згідно повідомлення військової частини у розмірі 2956 грн., додавши 649,87 грн. суму аліментів за квітень як з непрацюючої особи, що приблизно становило 3500 грн. 07.05.2015 р. боржник телефоном повідомив їй про перерахування заборгованості на банківський рахунок стягувача. 08.05.2015 р. стягувач повідомила, що кошти на її рахунок не надійшли, у звязку з чим подала заяву про накладення арешту на майно ОСОБА_3 З наведених підстав вона винесла оскаржувану постанову, яка відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Станом на 30.06.2015 р. боржник мав заборгованість, 27.07.2015 р. винесено постанову якою виконавчий лист направлено до бухгалтерії за місцем роботи боржника у м. Київ.

У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечувала. Суду пояснила, що ОСОБА_3 знає про необхідність виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання їх сина. У лютому 2015 року надійшли аліменти у сумі 296 грн. 50 коп., які перерахувала його представник по справі на її картковий рахунок. У березні були перераховані кошти військовою частиною, утримані з заробітної плати. 06.05.2015 р. вона відкрила рахунок у відділенні Ощадбанку, який повідомила державному виконавцю. Зі слів державного виконавця Деревицької О.Є. вона знала, що боржник 07.05.2015 р. обіцяв перерахувати і перерахував борг по сплаті аліментів. Однак, перевіривши стан свого рахунку увечері 07.05.2015 р. і 08.05.2015 р. кошти були відсутні, тому вона цього дня звернулася з заявою про накладення арешту на все майно та заборону його відчуження для забезпечення прав свого малолітнього сина. Вказувала, що при перебуванні заявника на службі у Збройних Силах України заробітна плата йому нараховувалася та виплачувалася регулярно та без затримки. Вважає, що такі дії заявника направлені на введення суд в оману з метою досягнення мети, саме зняття арешту з майна, що належить йому на праві власності.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, державного виконавця, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи і матеріали виконавчого провадження, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.11.2014 р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісяця, до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10. 2014 року та сплачувати їх на користь матері дитини - ОСОБА_2 (а.с. 6).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 05.01.2015 р. відкрито виконавче провадження (ВП № 46078576 від 05.01.2015 р.) щодо примусового виконання виконавчого листа № 592/10752/14-ц, виданого 20.12.2014 р. Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення аліментів з ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісяця, до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до повноліття дитини на користь стягувача ОСОБА_2 (а.с. 37).

06.01.2015 р. постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого листа звернуто виконання на заробітну плату боржника, яку він отримує в ВЧ-1476. Борг по аліментам на 14.10.2014 р. відсутній (а.с. 38).

Згідно листа військової частини В 1060 від 06.05.2015 р., який надійшов на адресу відділу державної виконавчої служби 07.05.2015 р., заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за період з 14.10. по 20.03. складає 2956,83 грн., постанова надійшла до військової частини в березні 2015 р., боржник звільнений з військової служби 20.03.2015 року (а.с. 39).

08.05.2015 р. ОСОБА_2 звернулася до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції з заявою від 07.05.2015 р., відповідно до якої просила накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 на праві власності з метою захисту прав малолітньої дитини, а саме сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості забезпечення реального виконання рішення суду та заборгованості по сплаті аліментів (а.с. 41).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 р. в межах виконавчого провадження № 46078576 щодо примусового виконання виконавчого листа № 592/10752/14-ц, виданого 20.12.2014 р. Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_2 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3, а також заборонено здійснювати відчуження будь якого майна, що належить боржнику. Вказану постанову винесено на підставі заяви стягувача про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно для забезпечення виконання рішення суду (а.с. 4).

На підставі вказаної постанови 12.05.2015 р. внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.02.1994 р. виданого Радгоспом «Червоний партизан» квартира, яка знаходиться за адресою: с. Н.Піщане, вул. Кооперативна, 1 а, кв. 6, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та членам його сім`ї ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 34).

07.05.2015 р. заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_3 сплачена на картковий рахунок ОСОБА_2 у сумі 3480 грн. 55 коп., що підтверджується копією квитанції № 195835108 АТ «Ощадбанк» від 07.05.2015 р. (а.с. 5).

З виписки Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» по картковому рахунку № 0180-26252500933579 ОСОБА_9 за період з 05.05.2015 р. 04.06.2015 р. вбачається, що 08.05.2015 р. на її рахунок зараховано кошти у сумі 3480 грн. 55 коп. (а.с. 52).

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) встановлено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Отже, арешт майна передбачає подальші дії державного виконавця щодо оцінки та реалізації майна відповідно до ст.ст. 58, 62 цього Закону.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 статті 57 Закону). Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Частиною 3 статті 57 Закону передбачено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Частиною 3 ст. 74 Закону передбачено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Судом встановлено, що розмір заборгованості ОСОБА_3 із сплати аліментів станом на 07.05.2015 р. у сумі - 3480,55 грн. визначався державним виконавцем без складання відповідної довідки та в телефонному режимі був повідомлений боржнику. При цьому державний виконавець врахувала наявну заборгованість згідно повідомлення військової частини додавши 649,87 грн. - суму аліментів за квітень як з непрацюючої особи.

Вказаний факт повідомила суду безпосередньо державний виконавець.

Відсутність відповідного розрахунку державного виконавця щодо розміру заборгованості із сплати аліментів станом на 08.05.2015 р. вбачається і з матеріалів виконавчого провадження.

Такі дії державного виконавця, на думку суду не відповідають вимогам пункту 7.5.2 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 02.04.2012 року № 512/5 та приписам ч. 2 і 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем станом на 07.05.2015 р. розмір заборгованості з аліментів підраховувався лише усно і повідомлявся в телефонному режимі як стягувачу так і боржнику, без складання відповідного розрахунку.

Станом на 08.05.2015 р., тобто на день винесення оскаржуваної постанови заборгованість по аліментам у сумі 3480,55 грн. була сплачена боржником ОСОБА_3, кошти надійшли на картковий рахунок стягувача 08.05.2015 р.

Мотивувальна частина оскаржуваної постанови державного виконавця від 08.05.2015 року не містить мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), що суперечить вимогам підпункту б) п.1.5.1 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 02.04.2012 року №512/5.

З огляду на встановлені факти, суд приходить до висновку, що станом на 08.05.2015 року у державного виконавця були відсутні підстави для звернення стягнення на нерухоме майно боржника, і відповідно для арешту майна ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 46078576.

Отже, державний виконавець не мав підстав для винесення 08.05.2015 року постанови про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46078576 слід визнати неправомірними та з цих підстав скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46078576.

Керуючись ст.ст. 386 - 387 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46078576.

Скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46078576.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.М. Косолап