Рішення № 48091474, 04.08.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18934/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді - Крижовій О.Г.

при секретарі - Гриценюк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та усунення перешкод в користуванні квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім»єю як чоловіка та жінки без шлюбу та усунення від права на спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Рівненський міський суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та усунення перешкод в користуванні квартирою.

В позовній заяві вказала, що її батько, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ОСОБА_1 вказала, що являється єдиним спадкоємцем першої черги. Після смерті батька вона 8 жовтня 2013 року подала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Січової Т. І. Спадкове майно ОСОБА_5 складається із двохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Право власності на квартиру було зареєстроване 3 вересня 1996 року за № 45-49-8674 в Рівненському міському бюро технічної інвентаризації. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно вона не може, тому що в квартиру вселилась ОСОБА_2, яка деякий час була в фактичних шлюбних стосунках з покійним батьком і зараз зайняла квартиру і утримує документи про його право власності на квартиру. Відповідачка ОСОБА_2 перешкоджає ій отримати документи на право власності на квартиру і вселитись в неї. На її посвідчену в нотаріуса заяву та її законного представника з проханням надати документи на квартиру та виселитись з неї ОСОБА_2 не відреагувала в законний спосіб. Навпаки, вона звернулась до Рівненського міського суду з позовом до неї про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування. Рішенням Рівненського міського суду від 24 липня 2014 року по справі № 569/21586/1Зц в позові ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 31 жовтня 2014 року рішення Рівненського міського суду залишено без зміни. Однак ОСОБА_2 відмовляється надати їй документи про право власності ОСОБА_5 на квартиру і відмовляється виселитись з цієї квартири, повернувшись в ту де вона зареєстрована.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов в якому вказала, що з квітня 2004 року до червня 2013 року вона і ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, жили разом, вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки подружжя, разом відпочивали, приймали гостей, мали загальний сімейний бюджет, піклувалися один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Вказує, що саме вона здійснила всі заходи та дії з його поховання. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_3 в м. Рівне, в якій вона проживала разом із померлим ОСОБА_3 та в якій проживає надалі. 18 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Січової Т.І. із заявою про прийняття спадщини. Проте на даний час оформити спадщину не може, оскільки із померлим ОСОБА_3 вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Зазначає, що водночас спадкоємцем також є Позивач - ОСОБА_1, донька ОСОБА_3 Крім того ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3 розірвав свій попередній шлюб з ОСОБА_6 09.01.2007 року та з того часу в іншому шлюбі ні відповідач - позивач, ні ОСОБА_5 не перебували. Також, ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3 протягом останніх кількох років тяжко хворів, постійно перебував у тяжкому фізичному стані, потребував стороннього догляду. Відповідач - позивач вказує, що увесь цей час догляд за ОСОБА_5 здійснювала лише вона за свої кошти - купувала ліки та інші засоби, необхідні для підтримання стану здоров'я та лікування. Вказує, що ОСОБА_1 не доглядала за ОСОБА_5, хоча вона знала про хворобу.

Позивач - відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримала повністю, зустрічні позовні вимоги не визнала, подала до суду заперечення проти зустрічного позову в якому просила у зустрічному позові відмовити, оскільки вимога про усунення її від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 ґрунтується на неправдивому твердженні ОСОБА_2 про ухилення від надання батькові допомоги при перебуванні його у безпорадному стані. Доказів про перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані ОСОБА_2 в зустрічній позовні заяві не наводить.

Представник позивача - відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала та просила задоволити. Вважає, що не потребує доведенню, що ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги, спадщину як дочка вона прийняла вчасно. ОСОБА_2 підтвердила факт її проживання в квартирі, тому є законна вимога про усунення перешкод в користуванні квартирою. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити з підстав, викладених у запереченнях. Вказала ,що рішенням Рівненського міського суду від 24 липня 2014 року по цивільній справі №569/21586/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім»єю та зміну черговості одержання права на спадкування ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позовних вимог та встановлено, що ОСОБА_3 був працездатний, здатний до самообслуговування і користувався автомобілем і велосипедом. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Рівненської області, рішення залишене без змін, та зазначено, що нема підстав вважати, що батько ОСОБА_1 протягом тривалого часу перебував у безпорадному стані. Вважає, що обставини, які вже встановлені рішенням, не потребують додаткового доказування.

В судовому засіданні відповідач - позивач позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченні , просила відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний позов. Допитана в судовому засіданні як свідок, вказала, що вона проживала з ОСОБА_3 однією сім»єю майже 10 років, вони вели спільно господарство, мали спільний сімейний бюджет, коли він хворів, вимушена була їхати на заробітки, так як не вистачало коштів, саме вона займалась його похованням. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними. Зустрічний позов просила задоволити так як вважає, що набула права як одна з подружжя, адже ОСОБА_3 в іншому шлюбі на той час не перебував .

Представник відповідача - позивача ОСОБА_8підтримала позовні вимоги ОСОБА_2 , вважає її позовні вимоги доведеними, підтвердженими поясненнями свідків та такими, що підлягають до задоволення, в задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити. Вважає, що ОСОБА_1 усунулась від спілкування з батьком та не надавала допомоги ОСОБА_3 коли він перебував у безпорадному стані .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом , вели спільне господарство.

Оцінюючи пояснення, дослідженні в справі докази, встановлені обставини та наслідки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено на підставі досліджених доказів, що позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є дочкою ОСОБА_3, який відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На час своєї смерті ОСОБА_5 був власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 де і був зареєстрований.

Після смерті ОСОБА_3 його дочка, як спадкоємець першої черги спадкоємців за законом, оскільки заповіту покійний не залишив, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. З такою ж заявою звернулась до нотаріуса і позивач ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Крім того Рівненським міським судом було винесено рішення від 27.07.2014 року яке набрало законної сили і яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування, а ухвалою Апеляційного суду від 31.10.2014 року вказане рішення залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 та ч.2 ст. 223 ЦПК України обставини вже встановлені рішенням по цивільній справі не можуть оспорюватись в іншому процесі.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_2 ґрунтується лише на обставині, на яку вона не може посилатись за законом, - оскільки остання була спростована в рішенні від 24 липня 2014 року, тому позовну заяву ОСОБА_1 слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, усунення перешкод в користуванні квартирою задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з вказаної квартири ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в сумі 869 грн. 73 коп. та 8 грн. 70 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова