Постанова № 48091327, 31.03.2015, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/558/15-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2015 року м.Здолбунів

Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Мичка І.М., при секретарі Прадош О.М., за участю прокурора Марути Р.Д, ст.оперуповноваженого спецпідрозділу по боротьбі з корупцією ОСОБА_1, правопорушника ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3

розглянувши протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушенння, який надійшов з Управлінння Служби безпеки України в Рівненській оболасті, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, 04 квітня 1975 року народженння, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, виконуючого обовязки заступника начальника з експлуатації відокремленого підрозділу Локомотивне депо Здолбунів, ДТГО «Львівська залізниця», до адміністративної відповідальності не притягувався,

- за ч.2 ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Зміст ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП розяснено,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді виконуючого обовязки заступника начальника відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Здолбунів» ДТГО «Львівська залізниця» (далі , будучи відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив встановлене Законом обмеження щодо одержання дарунків (пожертв).

Зокрема, ОСОБА_2, відповідно до наказу начальника Локомотивного депо № 120/ос від 18.05.2011 року «Про переведення на іншу роботу», працює на посаді машиніста-інструктора локомотивних бригад по автогальмах та розшифруванню швидкостемірних стрічок Локомотивного депо з 18.05.2011 по даний час.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Положення про відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Здолбунів» Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» (далі ДТГО «Львівська залізниця»), затвердженого наказом начальником ДТГО «Львівська залізниця» від 17.04.2006р., із змінами, внесеними наказом №885/Н від 21.08.2014 року, Локомотивне депо входить до складу ДТГО «Львівська залізниця», та створене відповідно до наказу начальника «Львівська залізниця» № 306/Н від 14.11.1997р., є її відокремленим підрозділом та діє відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 356 від 14.12.1991р. згідно п. 2 цієї Постанови Львівська залізниця передана у відання Укрзалізниці.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді заступника начальника з експлуатації ВП «Локомотивне депо Здолбунів», є посадовою особою юридичної особи публічного права, а тому відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» є субєктом відповідальності за адміністративні корупційні правопорушення.

Згідно положень посадової інструкції машиніста-інструктора ОСОБА_2, затвердженої начальником депо 18.05.2011 року, розробляє та переглядає інструкції по охороні праці для локомотивних бригад своєї колони, забезпечує виконання інструкцій працівниками (п. 2.1) та відповідає за безпечне виконання робіт, наказів, вказівок з питань охорони праці в підпорядкованій колоні (п. 4).

Відповідно до положень посадової інструкції машиніста-інструктора локомотивних бригад по автогальмах і розшифруванню швидкостемірних стрічок ОСОБА_2, затвердженої начальником депо 19.03.2012 року, питання закріплення за ним локомотивних бригад встановлюється інструкцією, затвердженою наказом Укрзалізниці № 297Ц від 26.04.2010 року, відповідно до якої він зобовязаний керувати закріпленою за ним колоною локомотивних бригад (п. 4.1.1) та контролювати дотримання локомотивними бригадами вимог охорони праці, встановленого режиму праці та відпочинку (п. 4.1.10). За ОСОБА_2 закріплена колона № 7, до складу якої входять три локомотивні бригади у кількості 25 чоловік (машиністів та помічників машиністів), які здійснюють маневрову роботу між станціями Здолбунів, ОСОБА_4, Кременець, Радивилів та Броди.

Згідно наказів № 577/ОС від 15.12.2014 року та № 47/ОС від 26.01.2015 року ОСОБА_2 виконував обовязки заступника начальника Локомотивного депо з експлуатації у період з 15.12.2014 року по 19.01.2015 року та з 26.01. по 15.02.2015 року відповідно.

Згідно п. 7.3 Посадової інструкції заступника начальника депо з експлуатації, затвердженої 17.10.2012 року начальником Локомотивного депо, на час відсутності заступника начальника депо з експлуатації його обовязки виконує машиніст-інструктор (по гальмах). Відповідно до цієї Посадової інструкції заступник начальника депо з експлуатації контролює виконання графіку руху поїздів і маневрову роботу з рухомим складом та локомотивними бригадами (п. 2.2), здійснює контроль за дотриманням норм безперервної тривалості роботи локомотивних бригад, режиму праці й відпочинку та раціонального їх використання (п. 2.5), приймає міри по попередженню й недопущенню випадків надурочних годин роботи локомотивних бригад (п. 2.6), організовує розробку і здійснює контроль по виконанню заходів із забезпечення безпеки руху поїздів (п. 2.12), відповідає за безумовне дотримання безпеки руху локомотивними бригадами (п. 4.2) та за профілактику правопорушень і злочинів у підлеглому колективі (п. 4.5).

У відповідності до п. 1.1 Інструкції локомотивній бригаді № ЦТ-0106, затвердженої Наказом Укрзалізниці № 876/ЦЗ від 22.11.2004 року, працівниками локомотивних бригад серед інших є машиніст та помічник машиніста. Працівники локомотивних бригад повинні виконувати оперативні розпорядження керівників депо та машиністів-інструкторів (п. 3.6 цієї Інструкції).

Згідно листа ВП «Локомотивне депо Здолбунів» № 16 від 18 лютого 2015 року ОСОБА_2 протягом 2012-2014 років, перебуваючи на посаді машиніста-інструктора або виконуючого обовязки заступника начальника депо з експлуатації, був присутній на навчаннях, де розяснювалось застосування вимог норм Законів України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про запобігання корупції» та «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», керівних та розпорядчих документів Укрзалізниці, Львівської залізниці та зі служби локомотивного господарства, а також на плануваннях у начальника депо, головного інженера, заступників начальника депо з експлуатації та з ремонту.

Разом з тим, ОСОБА_2 перебував у складі Комісії з питань профілактики правопорушень і злочинів на засіданні по підведенню підсумків роботи Локомотивного депо за 2014 рік, яке проводилось 11.02.2015 року. На цьому засіданні серед іншого визнано роботу Комісії недостатньою та визначено необхідність проводити в колективі розяснювальну роботу, в тому числі спрямовану на недопущення правопорушень у сферах службової діяльності та корупційних проявів.

Перевіркою встановлено, що 11.12.2014 року за заявою ОСОБА_2 із його зарплати за грудень 2014 року було вирахувано 2644,5 грн. в якості відшкодування машиністу ОСОБА_4 за відпрацьовані ним понаднормові години за третій квартал 2014 року. У другій половині грудня 2014 року ОСОБА_2, виконуючи обовязки заступника начальника депо з експлуатації, з метою компенсації понесених ним вищевказаних матеріальних витрат, висловив прохання своїм підлеглим працівникам надати йому грошові кошти в розмірі 300 гривень з кожного. У подальшому в період з 19 по 31 грудня 2014 року машиністи ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та помічники машиністів ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_2, передали йому грошові кошти в загальній сумі 1200 грн. в якості дарунку. Крім того, 11.02.2015 року помічник машиніста ОСОБА_9 також передав ОСОБА_2 в якості дарунку грошові кошти в сумі 300 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, виконуючи обовязки заступника начальника з експлуатації ВП «Локомотивне депо Здолбунів» ДТГО «Львівська залізниця», будучи відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, у період з 19 грудня 2014 року по 11 лютого 2015 року від підпорядкованих йому вищезазначених працівників одержав дарунки у вигляді грошових коштів на загальну суму 1500 грн.

Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення доведена.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину не визнав, заперечив буквально всі випадки отримання ним дарунків у вигляді грошових коштів на загальну суму 1500 грн. 00 коп. У своїх діях, порушення Закону України Про засади запобігання та протидії корупції, а також порушень встановлених ч.2 ст.172-5 КУпАП не вбачає, однак зібрані у справі докази свідчать про противне, а заперечення порушника його доводи та позиція є нічим іншим, як обраний ним спосіб захисту.

Згідно заяви ОСОБА_2 написаної власноручно 11.12.2014 року на імя начальника депо із його зарплати вираховано 2644.5 грн. в якості відшкодування машиністу ОСОБА_4 недорахованих йому коштів за понаднормову роботу. Дана обставина є обєктивною та доведеною у суді належними доказами. З вищевикладеного слідує, що ОСОБА_2 допущений брак у роботі щодо нарахування машиністу ОСОБА_4 належних йому коштів за понаднормову роботу. Саме дана обставина спонукала ОСОБА_2 з метою усунення конфлікту звернутися до адміністрації з проханням відрахувати з його зарплати суми недоплат машиністу ОСОБА_4

У другій половині грудня 2014 року ОСОБА_2 з метою компенсації понесених вищезазначених витрат, виконуючи обовязки заступника начальника депо з експлуатації висловив прохання своїм підлеглим працівникам передати йому грошові кошти в розмірі по 300 грн. з кожного. В період з 19 по 31 грудня 2014 року, частина підлеглих працівників виконала дану вимогу, а саме: машиністи тепловоза ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та помічники машиніста ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передали ОСОБА_2 по 300 грн., що сумарно становило 1200 грн.

11.02.2015 року помічник машиніста ОСОБА_9А також передав ОСОБА_2 в якості дарунку 300 грн.

Про передачу коштів ОСОБА_2 вищезазначені особи ствердили особисто під час розгляду справи в суді у присутності правопорушника, так як і під час досудового розслідування адміністративної справи. Дані свідчення ОСОБА_2 в судовому засіданні іншими доказами не спростовані.

Зокрема одним із доказів у справі є аудіозапис розмови та його роздруківка між помічником машиніста ОСОБА_9 та ОСОБА_2, яка відбулась 11.02.2015 року. Дану розмову ОСОБА_2А заперечує , однак з даної розмови вбачається вимога останнього щодо отримання з ОСОБА_9 дарунку в сумі 300 грн. в рахунок боргу по ОСОБА_4, так як всі інші бригади уже поздавали.

Посиланння ОСОБА_2А та його представника, щодо неналежності даного доказу, який не може бути покладений в основу обвинувачення, суд виходить з наступного:

- згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо використання аудіо записів у Європі, це справа Хан проти Сполученого Кололівства /Великої Британії/-2000 рік та Шенк проти Швейцарії -1988рік, Європейський суд висловився, що навіть якщо ці аудіо записи отримані з порушенням закону, то за наявності інших доказів у сукупності, наприклад показів свідків, записи можуть бути використані в суді, як докази.

Зокрема, слід зазначити, що Конституційний суд України, дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обгрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб. Проте КС України у своєму рішенні зазначає про виняток із правила із якого можна зробити висновок, що якщо записи виконані ситуативно /(випадково), здійснення запису не було цілеспрямованою дією на збирання і фіксацію інформації про особу, і при цьому не були порушені конституційні права людини, то такий аудіозапис може визнаватися допустимим доказом.

Зокрема суд вважає, що у ОСОБА_2 було достатньо можливостей оспорити як автентичність запису, так і спосіб його використання, що останнім зроблено не було, тому даний доказ на думку суду є цілком належним та у сукупності з іншими доказами доводить вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення в отриманні дарунку в загальній сумі 1500 грн.

Статтею 8 Закону України Про засади запобігання та протидії корупції передбачено, що субєктам відповідальності за корупційні правопорушення забороняється одержувати дарунки від фізичних осіб за дії в інтересах дарувальника, що вчиняються безпосередньо такою особою.

Таким чином ОСОБА_2 перебуваючи на посаді виконуючого обовязки заступника начальника з експлуатації ВП «Локомотивне депо Здолбунів» ДТГО «Львівська залізниця», будучи відповідно до п.п. е п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про засади запобігання та протидії корупції субєктом відповідальності за корупційні правопорушенння.

Протягом грудня 2014 р. та лютого 2015 року отримував дарунки у вигляді грошей від підлеглих працівників машиністів тепловоза ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і помічників машиністів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, по 300 грн. та від помічника машиніста ОСОБА_9 у лютому 2015 року 300 грн., на загальну суму 1500 грн.

Такими своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-5 КУпАП.

У судовому засіданні не знайшла підтвердження версія ОСОБА_2 про нібито збір коштів з підлеглих йому працівників на АТО. Такий збір коштів дійсно мав місце, однак не співпадає в часі та сумі зібраних коштів та не узгоджується з дослідженим у судовому засіданні іншим доказам, які є достовірними та обєктивними.

З врахуванням вказаних обставин на підставі ст.ст. 24, 27 КУпАП на особу правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі з конфіскацією такого дарунку, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення і попередження інших правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає 36 грн. 54 коп.

На підставі викладеного, ч.1 п.1 ст.8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року, керуючись ст.ст. 40-1, 172-5, 283-284 КУпАП , суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 /вісімсот пятдесят/ грн. 00 коп. з конфіскацією отриманого дарунка (пожертви) 1500 (одна тисяча пятсот) грн. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп., який зарахувати на рахунок №31212206700171, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, одержувач: УДКСУ в Здолбунівському районі, ЄДРПОУ 37993013.

Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Суддя: