Рішення № 48088970, 03.08.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3936/15-ц

Провадження № 2/520/2824/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Гудові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області, про звільнення майна з-під арешту, заборони відчуження та зняття розшуку з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить суд зняти арешти накладені постановами Першого Київського ВДВС ОМУЮ, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на автомобіль марки Renault Master, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, а також зняти розшук вказаного автомобіля, оголошений Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наявні заборони на розпорядженням вказаним автомобілем перешкоджає йому, як власнику розпоряджатись рухомим майном.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим допустити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та оцінивши докази, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивача вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

06.02.2012 Київським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення по справі № 1512/2-7668/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на предмет застави внаслідок невиконання зобов'язання за договором позики, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на автомобіль марки Renault Master, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

При цьому судом також встановлено, що під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 28446324 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1260/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «УкрСиббанк» у розмірі 1242488,25 грн., постановою старшого державного виконавця першого Київського ВДВС ОМУЮ Стоянова Р.В. від 29.08.2011 було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3

Під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 41528922 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3183/09 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в загальному розмірі 3017678,42 грн., постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравца О.В. від 20.01.2014 було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3

Також в рамках вказаного виконавчого провадження 04.02.2014 було винесено постанову про розшук майна боржника, зокрема, автомобіля марки Renault Master, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1.

При цьому, як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, раніше, а саме 10.07.2009 року постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було накладено арешт на автомобіль марки Renault Master, 2000 р.в., д/н НОМЕР_1.

Від так факт укладення договору позики від 29.09.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в простій письмовій формі та факт подання даної позовної заяви на переконання суду є не що інше, як дії направлені на виведення майна з під арешту.

Посилання позивача на те, що на вказаний автомобіль було накладено арешт на підставі договору позики від 29.09.2009, а від так позивач, як заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог, судом також до уваги не приймаються, оскільки перший арешт було накладено раніше, а саме 10.07.2009 року, а тому фактично судом було визнано право власності на майно, яке вже знаходилось під арештом.

Згідно ст. 16 Закону України "Про заставу", право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Від так зняття арештів з вказаного рухомого майна порушить права кредиторів ОСОБА_3

Враховуючи викладене заявлені позовні вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 16 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області, про звільнення майна з-під арешту, заборони відчуження та зняття розшуку з майна - відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суддя Рева С. В.