Рішення № 48088016, 06.08.2015, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/445/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Устіченка К.І.

при секретарі Коренець Н.А.,

за участі прокурора Шалабоди Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника органу опіки та піклування

Снігурівської РДА Козленко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В заяві вказав, що відповідачі по справі є батьками малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вони ухиляються від виконання батьківських обов"язків по утриманню та вихованню дитини, не цікавляться її життям, не створили умов проживання та навчання сина, не піклуються про його фізичний та духовний розвиток.

При обстеженні умов утримання та виховання дитини в сім"ї, комісією було виявлено антисанітарні умови проживання, мати зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, батько проживає окремо від родини.

На підставі ст.170 СК України та враховуючи те що залишення неповнолітньої дитини в сім"ї є небезпечним для неї та створює загрозу для її життя та здоров"я, позивач просив відібрати у відповідачів малолітню дитину без позбавлення батьківських прав.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та просила про його задоволення.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно. Про причини неявки суд не повідомила. Судом ухвалено слухати справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що він разом з старшим сином ОСОБА_6 мешкає в АДРЕСА_1, а менший син- ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_4. З 2006 року він не спілкувався з ОСОБА_5, але хотів би забрати його та займатися його вихованням та утриманням. Просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Представник третьої особи позов підтримала та вважала за доцільне відібрати у відповідачів малолітню дитину без позбавлення батьківських прав, так як вони не виконують своїх батьківських обов'язків відносно сина.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, думку прокурора, який вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

Відповідно до положень ст.ст.150, 152, 155, 170 СК України обов'язок по вихованню дитини покладається на батьків. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов"язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися в супереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов"язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоровя і морального виховання.

Підставою для відібрання дитини, згідно положень ст.164 СК України, є ухиляння батьків від виконання своїх обовязків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; хронічний алкоголізм або наркоманія батьків; експлуатація дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва; інші випадки, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоровя та морального виховання.

Згідно ст.11, 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон) кожна дитина має право на проживання у сім'ї разом з батьками або у сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Виховання у сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Вирішуючи спір між сторонами суд виходить із положень ст.ст.58-60, 212 ЦПК України, згідно з якими належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 квітня 2006 року малолітній ОСОБА_5 залишений проживати разом з матір"ю (а.с.19), що також підтверджується і довідкою про склад сім"ї, виданої виконкомом Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (а.с.17).

Відповідачка ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_2, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, участі у вихованні та утриманні сина не приймає, не цікавиться його життям, станом здоров'я, навчанням, здобутками. За місцем проживання не створює належних умов для проживання сина, своєю аморальною поведінкою і стосунками в сім"ї з співмешканцем негативно впливають на психіку та виховання дитини. Вказанне підтверджується: актом обстеження побутових умов сім"ї (а.с. 12, 14), довідкою про склад сім"ї (а.с.17), рішенням Снігурівського районного суду від 07 квітня 2006 року ( а.с.19), поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

На підставі Рішення № 1 виконкому Баратівської сілької ради від 01 липня 2015 року неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 відібрано від матері у зв"язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров"я дитини ( а.с.13).

Підставою відібрання дитини у матері було неналежне виховання з її боку та аморальна поведінка під час перебування сина на канікулах за місцем свого проживання. Неповнолітній ОСОБА_5 є учнем Новопертівської школи-інтернату і на той період перебував на канікулах.

Відповідач ОСОБА_2 разом з старшим сином проживає окремо в АДРЕСА_1. З 2006 року з сином ОСОБА_5 не спілкувався і не приймав участі у його вихованні та утриманні, але за місцем проживання характеризується з позитивного боку, що підтверджується довідкою про склад сім"ї (а.с.18), актом обстеження матерільно-побутових умов проживання від 30.07.2015 року, характеристикою Червонозірської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Таким чином, позивачем надано достатньо доказів того, що батьки ухиляються від виконання своїх обов"язків відносно сина ОСОБА_5, а тому вимоги Баратівської сільської ради знайшли своє підтвердження в ході розгляду позовної заяви і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 180-182 СК України, суд покладає на відповідачів обов"язок по утриманню сина шляхом стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки доходів з кожного, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, а за ст.ст. 79, 88 ЦПК України обов"язок по сплаті судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст.3, 15, 57, 60, 208, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги органу опіки та піклування Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківськх прав задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_5 передати органу опіки та піклування Баратівської сільської ради Снігурівського району для подальшого влаштування в дитячі установи.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та мешканки АДРЕСА_2, ідентифікаційний код відомовстя відсутні аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь дитячої установи за місцем перебування дитини, у розмір 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 липня 2015 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Знамянка Снігурівського району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь дитячої установи за місцем перебування дитини, у розмір 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 липня 2015 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь держави по 121 грн. 80 коп. судового збору з кожного.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але були відсутні при проголошенні рішення протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ