Вирок № 48086646, 07.08.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 419/302/15-к

Провадження № 11кп/782/86/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2015 року Апеляційний суд Луганськоі області у складі:

головуючого: судді ПавленкоТ.І.

суддів: Чорнобривко Ю.В., РябчунО.В. при секретарі: Лебединській Л.М.

за участі: прокурора: Гринюк А.В.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Новоайдарського району Кононова В.М. на вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

смт. Новопсков Луганської області,

громадянина України, маючого

середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не

працюючого, раніше не судимого, мешкаючого

та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

Засуджено за ч.1ст.289 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі; за ч.1ст.185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 2 роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи №3 від 19.01.2015 року в розмірі 244грн.50коп., за проведення авто-товарознавчої експертизи №24/5 від 24.12.2014 р. в розмірі 196грн.56коп., перерахувавши на р/р 31110115700207, код ЄДРПОУ 37895134, Банку УДКСУ у Новоайдарському районі, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Новоайдарського району 24060300.

Речові докази: акумулятор «Mustang standart 6СТ-60 АЗ», автомобільний компресор, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4., залишено за законним володільцем ОСОБА_4.

ВСТАНОВИВ:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2. визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

25.10.2014 року приблизно о 21 годині ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, будучи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи по вулиці К.Маркса с.Айдар-Миколаївка Новоайдарського району Луганської області, підійшов до автомобіля ВАЗ 21063 д/з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, який був припаркований біля приміщення Будинку культури за адресою: вул.К.Маркса, 223а с.Айдар-Миколаївка. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, таємно, усвідомлюючи непомітність будь-ким його дій, ОСОБА_2 відкрив незачинені на замок двері транспортного засобу зі сторони водія та сів до салону. Оскільки ключ в замку запалювання був відсутній, він шляхом з'єднання проводів, які вирвав із замку запалювання, намагався завести двигун автомобіля, але спроби результату не дали. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, шляхом штовхання в передню стійку, ОСОБА_2. відкотив транспортний засіб від приміщення Будинку культури до обочини автодороги на відстань близько 50м, де і залишив, тим самим незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21063 д /з НОМЕР_2, вартість якого, згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 24/5 від 24.12.2014р. складає 18 967 грн.87коп.

Продовжуючи свої злочинні дії, 25.10.2014 року приблизно о 21.15 годині, ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадання чужого майна, з корисливого мотиву, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля автомобіля ВАЗ-21063, д/з НОМЕР_2, який відкотив від приміщення Будинку культури, що знаходиться за адресою: вул..К.Маркса, 223а с.Айдар-Миколаївка Новоайдарського району Луганської області, до обочини автодороги на відстань близько 50м, шляхом вільного доступу, таємно, усвідомлюючи непомітність будь-ким його дій, відчинив руками кришку капота транспортного засобу, звідки викрав акумулятор «Mustang standart 6СТ-60 АЗ», який належить ОСОБА_4., вартість якого, згідно довідки, наданої ПП «ОСОБА_6» складає 800грн. Після цього, ОСОБА_2. відчинив незачинені на замок двері, де з заднього сидіння салону транспортного засобу скоїв крадіжку автомобільного компресора, який належить ОСОБА_4, вартість якого, згідно довідки, наданої ПП «ОСОБА_6», складає 360грн.

У подальшому, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд. У результаті злочинних дій ОСОБА_2., потерпілому ОСОБА_4. завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1160 грн.

Вчиняючи вказані дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

В апеляційній скарзі прокурора прокуратури Новоайдарського району ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, та ухвалення нового вироку, яким визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.1ст.289 КК України та призначити покарання у виді 3 років обмеження волі, ч.1ст.185 КК України та призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.1ст.70, ч.1ст.72 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

Прокурор вказує на те, що суд, у супереч вимогам ст.72 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_2, неправильно застосував кримінальний закон, оскільки, відповідно до ст.72 КК України, 3 роки обмеження волі відповідають 1 року 6 місяцям позбавлення волі, що є більш суворим видом покарання, який не може поглинатись 1 роком позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати вирок суду і ухвалити вирок апеляційним судом, думку обвинуваченого та його захисника ОСОБА_1. , які заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора прокуратури Новоайдарського району підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винність обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд дав належну оцінку.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.1ст.289, ч.1ст.185 КК України.

Доведеність вини і правильність кваліфікації дій не заперечується і в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.409 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно до п.1ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті / санкції частини статті / Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.1ч.1ст.72КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Відповідно до ч.1ст.70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання / основне і додаткове/ за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 допущено неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, оскільки не враховано вимоги ч.1ст.72 КК України.

Згідно до п.1, п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_2 апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає, відповідно до ст.66 КК України, щире каяття, повне визнання провини, відсутність тяжких наслідків.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що з вказаних підстав вирок суду слід скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким, відповідно до ч.1ст.70 КК України, застосувавши вимоги ч.1ст.72 КК України, призначити ОСОБА_2. покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, у виді позбавлення волі на певний строк.

Апеляційний суд знаходить можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, застосувавши вимоги ст.75 КК України та звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, апеляційний суд,-

ЗАСУДИВ:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Новоайдарського району Луганської області КононоваВ.М. задовольнити.

Вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_2, засудженого за ч.1ст.289, ч.1ст.185 КК України, скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

за ч.1ст.289 КК України у виді 3 років обмеження волі;

за ч.1ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

На підставі ч.1ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, застосувавши вимоги ст.72ч.1 КК України та перевівши покарання, призначене за ч.1ст.289 КК України, у виді 3 років обмеження волі у 1 рік 6 місяців позбавлення волі, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком 2 роки, якщо він протягом визначеного строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

На вирок суду можуть бути подані касаційні скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

----------------------------- ----------------------------- -----------------------------