Ухвала суду № 48081040, 04.08.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/172/15-к Головуючий у 1-й інст. Грек М. М.

Категорія ст. 121 ч.1 КК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року.

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів: Широкопояса Ю.В., Жизнєвського Ю.В. та Євстаф'євої Т.А., за участі: прокурора Селюченко І.І., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, секретаря судового засідання Велидчук І.М., - розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2015 року у кримінальному провадженні № 12014060290000319 щодо:

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вчорайше Ружинського району Житомирської області, проживає у АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого в підтримання апеляційної скарги зі змінами та доповненнями, пояснення потерпілого та міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд, -

у с т а н о в и в:

Вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2015 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2007 року та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків, - 7 (сім) років 1 (один) день позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання вирішено рахувати з 22 грудня 2014 року.

Вирішено задовольнити позов прокурора та стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Ружинської РДА на рахунок районного бюджету 2906,86 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Вирішено стягнути з обвинуваченого на користь держави 786,24 грн. судових витрат за проведення експертизи.

Згідно вироку, 09 грудня 2014 року близько 17 години у будинку АДРЕСА_1, що належав його співмешканці ОСОБА_3, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на грунті раптово виниклих неприязних відносин, зі значною силою прикладання умисно наніс ОСОБА_1 один удар клинком ножа у ліву задньо-бокову ділянку тулуба, чим спричинив потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді одиночного колото-різаного сліпого, проникаюче в черевну порожнину, поранення з ушкодженням селезінки, косо-вертикально розташованої рани в лівій поперековій ділянці, внутрішньочеревної гематоми та заочеревної гематоми, геморагічного шоку.

В апеляційній скарзі зі змінами та доповненнями обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок та закрити справу щодо нього або змінити вирок на помякшити йому покарання. Твердить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність кваліфікації його дій, порушення його права на захист, несправедливу суворість покарання.

У письмових запереченнях прокурор Сидоренко О.М. твердить про законність та обгрунтованість вироку та просить залишити його без змін.

З матеріалів кримінального провадження видно, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 в умисному заподіянні ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 121 КК України, є обгрунтованими та підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідка-очевидця ОСОБА_4 про обставини заподіяння ОСОБА_1 тілесного ушкодження, висновком судово-медичної експертизи про локалізацію, характер та механізм заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, виявленого у ОСОБА_1, яке могло утворитися за вказаних потерпілим обставин, іншими наведеними у вироку доказами.

Версія обвинуваченого про обставини конфлікту достатньо повно перевірялася судом першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини злочину та не визнав достовірними показання обвинуваченого про те, що він захищався від нападу потерпілого, що намагався вдарити його ножем, оскільки ці обставини спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист та інші істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону є необгрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи про належне дотримання вимог КПК України на досудовому слідстві та під час судового розгляду, зокрема, участь захисника - адвоката Олеї Н.М. у проведенні ряду слідчих дій, зокрема при проведенні слідчого експерименту, на досудовому слідстві та у судовому засіданні суду першої інстанції.

Призначене обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 71 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та вчинив вказаний у вироку тяжкий злочин під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за ч. 2 ст. 121 КК України за попереднім вироком.

У судовому засіданні апеляційного суду, за змістом показань обвинуваченого, він щиро не розкаявся у вчиненому злочині, потерпілий наполягає на суворому покаранні ОСОБА_2

Підстав для скасування або зміни вироку немає.

Тому всі доводи апеляційної скарги є необгрунтованими.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2015 року щодо нього, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, - у той же строк з моменту вручення йому копії даного судового рішення.

Судді: