Ухвала суду № 48081016, 31.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/2868/13-к Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.

Категорія ст.537 КПК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.

суддів: Кіянової С.В., Гузовського О.Г.

при секретарі: Парижан І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 6 травня 2015 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання,

за участю прокурора Селюченко І.І.

встановила:

ОСОБА_1 засуджений вироком Малинського районного суду Житомирської області від 24.02.2014 року за ст.ст.162 ч.2, 296 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2-4 ст.76 КК України (а.с.5).

02.04.2014 року вирок суду щодо ОСОБА_1 був отриманий Овруцьким МРВ КВІ УДПтСУ в Житомирській області для виконання (а.с.4). Постановою інспектора кримінально-виконавчої інспекції від 04.04.2014 року (а.с.19) засудженому ОСОБА_1 були встановлені дні явки для реєстрації та в письмовій формі роз'яснено порядок та умови проходження іспитового строку (а.с.17).

08.04.2015 року начальник Овруцького МРВ КВІ УДПтСУ в Житомирській області Левченко І.І. звернувся до суду із поданням про скасування звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного судом покарання.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 6 травня 2015 року подання начальника відділу задоволено.

Задовольняючи подання, суд умотивував своє рішення тим, що засуджений ОСОБА_1 7 разів без поважних причин не з'являвся для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції впродовж іспитового строку, за що попереджався про можливість скасування звільнення від відбування покарання, а також притягувався до адміністративної відповідальності.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить цю ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання Овруцькому МРВ КВІ УДПтСУ в Житомирській області щодо скасування йому звільнення від відбування покарання.

Апелянт зазначив, що відсутність доказів про поважність причин неявки на реєстрацію не свідчить про ігнорування ним встановлених судом обов'язків та свідому неявку на реєстрацію у встановлені дні, а також не свідчить про те, що він не бажає виправитися.

Вказав, що причиною неявки було те, що він перебував на тимчасових заробітках, а також через хворобу. Проте документально це не може підтвердити, оскільки офіційної роботи немає, а через скрутне матеріальне становище займався самолікуванням.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши ухвалу суду в межах, передбачених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Як видно з матеріалів особової справи № 27/2014р. засудженого ОСОБА_1, останній без поважних причин не з'являвся у встановлені йому дні до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію, за що неодноразово застережувався, у виді письмового попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення на відбування покарання (а.с. 26,50,82), проте продовжував не з'являтися на реєстрацію навіть і після письмового попередження.

Крім того, засуджений ОСОБА_1 в період іспитового строку двічі притягувався до адміністративної відповідальності (а.с.37,67).

З огляду на викладене, колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність скасування ОСОБА_1 звільнення від відбування покарання та направлення його для відбування покарання, призначеного судом, оскільки поведінка останнього свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Доводи засудженого, що викладені ним в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються документально.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів , -

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 6 травня 2015 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді: