Рішення № 48075183, 28.07.2015, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1044/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 липня 2015 року

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Ільченко Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2015 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним. Свій позов обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно на момент смерті, в тому числі і житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлому на праві приватної власності на земельну ділянку частку (пай), відповідно до сертифікату .

Вказує, що при житті батьком ОСОБА_4 був складений заповіт на свого сина ОСОБА_3 відповідача у справі, який в установлений законом строк прийняв спадщину на житловий будинок та на земельну ділянку (пай).

Однак, їй тільки під кінець 2014 року став відомий факт незаконного оформлення спадщини братом ОСОБА_3 після смерті батька внаслідок підробки ним документів.

Так, при ознайомленні зі спадковою справою в Вінницькій державній нотаріальній конторі, заведеної після смерті батька ОСОБА_4 вона виявила що, відповідно до зробленого заповіту батьком відповідачу було заповідано не все належне йому майно, а тільки житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт вона вважає був навмисне прихований відповідачем, задля порушення її права на спадкування після смерті її батька та їх сестри. Крім того , при огляді спадкової справи, нею було виявлено заяву написану від її імені про відмову від прийняття спадщини. Такої заяви, як вона ніколи не писала, а підпис на заяві взагалі не відповідає її підпису. Вказує, що дана заява була посвідчена секретарем виконкому Жабелівської сільської ради Новіцькою В.М., але з такою заявою вона взагалі не зверталась. Аналогічна заява була сфальсифікована відповідачем за зговором з секретарем Жабелівської сільської ради Новіцькою В.М. і від імені її сестри ОСОБА_6

Зазначає, що секретар виконкому Жабелівської сільської ради, умисно, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, а саме в інтересах відповідача ОСОБА_3, за зговором з ним, використовуючи при цьому як службова особа своє службове становище всупереч інтересам служби, внаслідок чого, завдано шкоди охоронюваним законом її правам та інтересам. Такі дії відповідача та секретаря виконкому Новіцькою В.М. вважає незаконними як такі, що суперечать нормам чинного законодавства, а саму заяву від її імені позивачки про відмову від прийняття спадщини як незаконну. Тому вона звернулася до Вінницького РВ із заявою про скоєння злочину, в ході перевірки її заяви була відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 358 КК України і встановлено, що факт написання заяви іншою особою мав місце, однак саме ким було здійснено підробку заяви не виявилося можливими. Вважає, що і обставини є доказом того, що заяву про відмову від спадщини від її імені написано іншою особою.

Вказує, що до спадкування за заповітом відповідачем житлового будинку після смерті батька вона претензій не має, але претендує на частину земельної ділянки (паю), яка підлягає успадкуванню за законом у відповідності до ст.529 ЦК Української РСР.

Просить суд визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 травня 2000 року недійсним.

В судове засідання позивач нез*явилася надала довіреність на представництво її інтересів ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав пояснення аналогічні зазначеним у ньому. Клопотань про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи не заявляв.

Відповідає ОСОБА_3 двічі в судове засідання не з'явився, по невідомим суду причинам, заяв про проведення розгляду справи у його відсутності до суду не надходило, у зв'язку з чим, суд постановив ухвалу про заочний розгляд даної справи.

Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез*явившихся осіб.

Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов необґрунтований та такий, що підлягає відмові у задоволені виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_4 - батько сторін, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с.7).

З копії заяви відповідача ОСОБА_3, вбачається що він звернувся до нотаріальної контори 05 травня 2000 року із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та просить видати свідоцтва про право на спадщину за законом. (а.с.24)

З копії заяви позивача ОСОБА_2, вбачається, що вона звернулася до нотаріальної контори 20 березня 1999 року із заявою про відмову у прийнятті спадщини після смерті батька, особу та підпис якої завірений відповідним записом та підписом секретаря Жабелівської сільської ради Новіцькою В.М. (а.с.25). Аналогічна заява написана і сестрою сторін - ОСОБА_7 ( а.с.26)

З копії сертифікату на право на земельну частку ( пай) серії НОМЕР_1 від 09 березня 2000 року вбачається що при житті ОСОБА_4 мав право на земельну частку пай в КСП ім. Мічуріна, розміром 2,65 га. (а.с.31)

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2000 року, вбачається, що спадкоємцем майна за законом після смерті ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3- відповідач у справі та спадкове майно, на яке видано це свідоцтва складається з права на земельну частку пай в КСП ім. Мічуріна, розміром 2,65 га. (а.с.33)

Також з наданих суду доказів, а саме- копії спадкової справи (а.с.23-33)мвстановлено, що при житті ОСОБА_4 заповіту не складав.

З відповіді начальник Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 16 лютого 2015 року, вбачається, що дійсно позивач звернулася із заявою на завідомо неправдиву заяву брата ОСОБА_3 від її імені про відмову у прийнятті спадщини до даного правоохоронного органу 03 червня 214 року. За заявою було відкрито кримінальне провадження № 12011402010000707 за ознаками ч.1 ст. 358 КК України від 04 червня 014 року. В ході перевірки було встановлено, що факт написання іншою особою заяви мав місце але встановити особу ким саме було здійснено підробку заяви не виявилося можливим; особу, яка вчинила дане кримінальне провадження не встановлено. 31 грудня 2014 року кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.( а.с.4)

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно нормам п.2 ч.1, ч.2 ст.549 , ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР, вбачається, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

З досліджених судом доказів, вбачається, що відповідач використав своє право спадкоємця, після смерті свого батька, подавши у визначений ст.549 Цивільного кодексу Української РСР, заяву про прийняття спадщини за законом та отримав відповідне свідоцтво. В свою чергу, позивач скористувалася своїм правом відповідно до положень ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР, подавши 20 березня 1999 року до нотаріальної контори заяву про відмову у прийняття спадщини після смерті свого батька.

Жодного об'єктивного доказу в обґрунтування позовних вимог ані позивач, ані її представник суду не надали, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по даній справі не заявили. Доводи позивача та її представника про те, що постанова про закриття кримінального провадження № 12011402010000707 за ознаками ч.1 ст. 358 КК України від 31 грудня 2014 року є доказом факту підробки її заяви про відмову у прийнятті спадщини, суд вважає хибним, так як дане кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення і вході перевірки заяви не встановлено особу яка підробила дану заяву.

Тому, суд, в межах заявлених вимог позивачем і на підставі доказів сторін, вважає позов необґрунтованим таким, що підлягає відмові у задоволені.

Керуючись ст.ст. 549, 553 Цивільного кодексу Української РСР, ст.ст.11, ч.ч.1,4 ст.60,214-215,224,225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Повне рішення суду складено 03 серпня 2015 року.

Суддя: