Ухвала суду № 48074313, 05.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року справа №805/1547/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання- Челаховій О.О., за участю: представника позивача - Можарової З.М., представника відповідача - Колеснікової О.М., діючих за довіреностями,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 805/1547/15-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Керампром» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2015 року № 0000721501,-

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2015 року Приватне акціонерне товариство «Керампром» звернулось до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областіпро визнання протиправним податкового повідомлення-рішення інспекції № 0000721501 від 08 квітня 2015 року (а.с. 4-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 805/1547/15-а адміністративний позов задоволено.Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000721501 від 08 квітня 2015 року (а.с. 85-88).

Не погодившись з судовим рішенням, 01 липня 2015 року Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 805/1547/15-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 та ст. 159Кодексу адміністративного судочинства України(а.с. 91-94).

Представник відповідача/апелянта у судовому засіданні наполягала на задоволені апеляційної скарги, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції, надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданніпідтримала рішення суду першої інстанції та просила залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Керампром» (код ЄДРПОУ 24655289) є юридичною особою, зареєстроване Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області 05 квітня 2011 року та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 242 107 001 800 0172; місцезнаходження: 85171, Донецька обл., Костянтинівський р-н, с. Атремівка, вул.. Дружби, буд. 2 (а.с. 42, 43). Є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

20 січня 2015 року Товариством до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, якою задекларовано суму податкового кредиту 786 644,00 грн. (рядок 17), суму податкового зобов'язання 29 472,00 грн. (рядок 9) та, відповідно, суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 757 172,00 грн. (рядок 19); залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 309004,00 грн. (рядок 21)(а.с. 25-28).

17 лютого 2015 року позивачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок №9016847335 до податкової декларації за грудень 2014 року, в якій виправлено наступні показники:зменшено на 29 грн. від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду-757143,00 грн.; до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду віднесено 757143,00 грн. (рядки 19, 20.2) (а.с. 29-32).

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2015 року позивачем вдруге подано уточнюючий розрахунок№9018687400 до податкової декларації за грудень 2014 року, в якій збільшено на 918348 грн.показниквід'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) - 1 675491,00 грн.;при цьому, до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періодувіднесено 1675491,00 грн. (рядки 19, 20.2 декларації) (а.с. 33-36).

19 лютого 2015 року позивачем до інспекції подано звітну податкову декларацію за січень 2015 року. В якій задекларовано суму податкового кредиту 186 974,00 грн. (рядок 17), суму податкового зобов'язання 20,00 грн. (рядок 9) та, відповідно, суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 186 954,00 грн. (рядок 19); залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 1 675 491, 00 грн. (рядок 21), при цьому, це від'ємне значення відображено як рядок 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (а.с. 37-40).

Згідно з Додатками № 2-5,8 до цієї декларації позивачем проведено розрахунок коригування сум податку на додану вартість та зроблений розрахунок сум бюджетного відшкодування на суму 1 675 491, 00 грн. (а.с. 59-65).

З 23 лютого 2015 року по 12 березня 2015 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Керампром», щодо даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року, про що складено акт від 12 березня 2015 року № 19/05-14-15-01-11-3-24655289 ( а.с.10-18).

В акті перевірки вказано, що на порушення п. 7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 графи 6 рядка 20.2 уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року від 19 лютого 2015 року враховано товариством при визначенні рядка 21.1 декларації за січень 2015 року від 20 лютого 2015 року № 9019815103.

Перевіркою встановлено порушення позивачемп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в частині завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 918 319,00 грн.(а. с. 10-18).

30 березня 2015 року позивачем подані до відповідача заперечення № 60 щодо вищевказаного акту перевірки (а.с. 19-22).

08 квітня 2015 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000721501 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 918 319,00 грн. та накладено на Товариство фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 459 160,00 грн.(а.с. 9).

Спірним питанням у справі єнаявність чи відсутність помилок при заповненні позивачем декларації на додану вартість за січень 2015 рокута правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення. На думку апелянта, у разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок, тобто в декларації за лютий 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення платника податків права на відшкодування податку на додану вартість у січні 2015 року у разі вилучення у новій формі декларації з ПДВ рядка 21.1 є протиправним. Крім того, суми податку на додану вартість за січень 2015 року позивачу не відшкодовано, відповідно, від'ємне значення податку попереднього звітного періоду слід вважати від'ємним значенням податку на додану вартість поточного звітного періоду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 61.1 ст. 61, ст 94 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Відповідно до п. 46.5. ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Внесення змін до податкової звітності передбачено п. 50.1 ст. 50 ПК України, відповідно до норми якої, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинної на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20 січня 2015 року до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року (а.с. 25-28).17 лютого 2015 року (а.с. 29-32) та 19 лютого 2015позивачем подано уточнюючі розрахунки до податкової декларації за грудень 2014 року, в якій виправлено наступні показники, зокрема, показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) - 1 675491,00 грн.; при цьому, до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періодувіднесено 1675491,00 грн.(а.с. 14).

19 лютого 2015 року позивачем, в межах звітних строків,до інспекції подано звітну податкову декларацію за січень 2015 року,в якій вжезадекларовано, зокрема, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 1 675 491, 00 грн. (рядок 21), при цьому, це від'ємне значення відображено як рядок 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (а.с. 37-40).

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 200.1-200.3 ст. 200 ПК України, передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

До 30 січня 2015 року (на час подання декларації з ПДВ за грудень 2014 року) діяла попередня редакція Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, якою було передбачено, що у разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який набрав чинності з 30 січня 2015 року, затверджено нову форму податкової декларації з податку на додану вартість, в якій відсутній рядок 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду.

Крім того, наказом змінено форму податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно,у лютому 2015 року дана декларація взагалі не мала рядка 21.1 (а.с. 23-24). У новій формі декларації передбачено декларування лише від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду.

Оскільки декларація за січень 2015 року була подана у лютому 2015 року за старою формою, що відповідачем визнається правомірним, суд апеляційної інстанції вважає правомірним дії позивача щодо відображення в рядку 21.1 значення графи 6 рядка 20.2 декларації за грудень 2014 року з урахуванням уточнюючих розрахунків.

Враховуючи вищевикладене, та те, що законодавець в оновленій формі декларації з податку на додану вартість фактично позбавив платників податків на декларування від'ємного значення податку на додану вартість попереднього звітного (податкового) періоду, а у подальшому - права на відшкодування цих сум, що залишилися з минулих податкових періодів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що від'ємне значення податку на додану вартість попереднього звітного (податкового) періоду( грудень 2014 року) слід вважати від'ємним значенням податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду( січень 2015 року), а відтак, прийняте спірне податкове-повідомлення рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року є таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 805/1547/15-а - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 05 серпня 2015 року.

Повний текст ухвали виготовлено 07 серпня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова