Постанова № 48074129, 07.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 рокусправа № 2а/0470/5133/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року

у адміністративній справі № 2а/0470/5133/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Петрол» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Петрол», визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 10 червня 2011 року № 0001092302, яким позивачу донараховано 64 651,00 грн. по податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем - 64 650 грн. та 1(одна) грн. за штрафними санкціями, а також стягнуто на користь ТОВ «Дніпро-Петрол» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 646,51 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору у цій справі, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги податкового органу, перевіривши висновки суду першої інстанції за матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апелянта і відповідно про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволені вимог позивача, виходячи з нижченаведеного

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року № 0001092302, яким позивачу донараховано 64 651,00 грн. по податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем - 64 650 грн. та 1(одна) грн. за штрафними санкціями згідно з підпунктом 54.3.2 підпункту 54.3 статті 54, п. 58.1 ст. 58, ст. 123 за порушення п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України - було прийнято на підставі Акту позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дніпро-Петрол» № 1115/234/31659778 від 26.05.2011 р., проведеної ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ з питань дотримання позивачем податкового законодавства з платником податків ТОВ «Вест-траст» за період січень 2011р., за висновками якого перевіркою було встановлено відсутність поставок товарів (послуг), у зв'язку з чим угоди поставки є нікчемними, правочин є недійсним з відповідними правовими наслідками, внаслідок чого позивачем було завищено податковий кредит з ПДВ у розмірі 64650,00 грн., в т.ч. за січень 2011 р. на суму 64650,00 грн.

Вирішуючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції узяв до уваги, що зобов'язання постачальника ТОВ «Вест-траст» передати нафтопродукти покупцю ТОВ «Дніпро-Петрол», а зобов'язання останнього прийняти у резервуари нафтобази ВАТ «Дніпронафтопродукт» товар на зберігання ВАТ «Дніпронафтопродукт» згідно договору зберігання № 2912/08-07 від 29.12.2008р. - як у ТОВ «Вест-траст», так і у ТОВ «Дніпро-Петрол» за умовами п.2.4 Договору поставки нафтопродуктів № 315-2010 від 15.02.2010р. можуть виникнути в майбутньому, тобто, з моменту укладення договору і до 31.12.2013р. (визначений в договорі кінцевий термін поставки), але за умови попередньої оплати покупцем ТОВ «Дніпро-Петрол» в термін до 31.12.2013р. (п.п.3.1. Договору), що за висновками суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 6, ст.ст.626-628, ст.638, 655, ч.1 ст.656, ч.1 ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України, ст.180, ст.181 Господарського кодексу України, та положенням Законів України «Про податок на додану вартість» №168/97 ВР і «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 ВР в частині права позивача на віднесення сум податку до податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, яке виникло у позивача саме 28.01.2011р., тобто, тією датою події, що відбулася раніше, якою є дата видання постачальником податкової накладної №2801001 від 28.01.2011 року за фактом сплати попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів №315-2010/П від 15.02.2010 року.

За наведених вище обставин, у зв'язку з відсутністю відповідного рішення суду щодо визнання правочину між позивачем та його контрагентом нікчемним, а також спираючись на приписи п.201.1 п.201.4 п.201.7 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.78.8 ст.78 Податкового кодексу України і на затверджений Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за N34/18772 «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок №984), суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача у цій справі дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 10 червня 2011 року № 0001092302, яким позивачу донараховано 64 651,00 грн. по податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем - 64 650 грн. та 1(одна) грн. за штрафними санкціями - суперечить вимогам чинного законодавства України.

Судова колегія не погоджуючись з висновками суду першої інстанції у цій справі, та скасовуючи це рішення суду, з прийняттям іншого про відмову у задоволені вимог позивача, бере до уваги не враховані судом першої інстанції під час розгляду даної справи безспірно підтвердженого матеріалами справи факту включення ТОВ «Дніпро-Петрол» до складу валових витрат та податкового кредиту вартості товарів (послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних документів розумінні Закону України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не підтверджують факти здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Вест-траст», що призвело до неправильного вирішення спору у цій справі по суті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 5.4 р. 5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования". З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 C відповідно до ГОСТ 3900.

Відповідно до п. 6.1 р. 6 зазначеної Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Такий журнал, як встановлено матеріалами справи, на підприємстві відсутній. Також відсутня товарна книга кількісного руху нафтопродуктів, журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів, які свідчать про приймання, зберігання та відпуск відповідних паливно-мастильних матеріалів.

Пунктом 7.5 Інструкції встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази транспортування придбаних позивачем у ТОВ «Вест-траст» нафтопродуктів , а також акти прийому-передачі нафтопродуктів по кількості та якості.

Не знайшло також свого підтвердження в первинній бухгалтерській документації використання в господарській діяльності нафтопродуктів, та того, що господарські операції з подальшої реалізації нафтопродуктів відбувалися саме з товаром, який був придбаний у ТОВ «Вест-траст».

Разом з тим, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки позивачем ні під час його перевірки податковим органом, ні до суду, не надано первинних документів, якими б підтверджувалася реальність господарських операцій з ТОВ «Вест-траст» по поставці нафтопродуктів, судова колегія визнає, що позивач діючи в порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, тобто, відносячи до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість лише за формально оформленими ТОВ «Вест-Траст», тим самим позивач завищив податковий кредит з ПДВ в розмірі 64650,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року на суму 64650,00 грн., що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за відповідний період.

Крім вищенаведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги результати перевірки контрагента позивача ТОВ "Вест-Траст", що зафіксовані в акті документальної невиїзної позапланової перевірки вказаного товариства від 05.04.2011 року № 818/233/35395395, за змістом якого: ТОВ "Вест-Траст" за місцем реєстрації відсутній і його фактичне місцезнаходження або місце здійснення діяльності не встановлено; документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому-передачі товару не надано ні позивачем ні ТОВ "Вест-Траст", а господарські операції ТОВ "Вест-Траст" не підтверджуються з урахуванням реального часу їх здійснення, та місцезнаходження майна; у ТОВ "Вест-Траст" відсутні трудові ресурси, виробничо-складських приміщень, основних фондів, виробничих активі, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності ТОВ "Вест-Траст", в тому числі і за договором постачання нафтопродуктів № 315-2010/П від 15.02.2010 року, але вбачається проведення вказаним контрагентом позивача транзитних фінансових потоків, спрямованих па здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям товариства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

За наведених вище обставин, судова колегія погоджується з доводами податкового органу у цій справі про те, що договори укладені між ТОВ "Вест-Траст'" та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними, що свідчить про здійснення ТОВ "Вест-Траст" діяльності, яка була спрямована на здійснення безтоварних операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Отже, договір поставки нафтопродуктів № 315-2010/П від 15.02.2010 року між ТОВ "Вест-Траст" (Продавець) та ТОВ "Дніпро-Петрол" (Покупець) - не містить у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняє реального настання правових наслідків, і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підсумовуючи встановлені у цій справі фактичні обставини спірних правовідносин та наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу відповідача, та скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям по справі іншого рішення про відмову у задоволені адміністративного позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Петрол» в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов