Постанова № 48072220, 05.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.08.2015р. справа №908/2525/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Радіонової О.О., Татенко В.М. при секретарі судового засідання Склярук С.І.за участю представників сторін: від позивача: Вірьовкін О.М. довіреність №19-юр від 27.01.2015р.від відповідача:не прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької областіна рішення господарського суду Запорізької області від08.06.2015р. по справі№908/2525/15-г (суддя Дроздова С.С.)за позовом:Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель», м.Харківдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької областіпростягнення 62905грн.99коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель», м. Харків звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області про стягнення 62905грн.99коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь на користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель», м. Харків основного боргу в сумі 62905грн.99коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827грн.00 коп.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку і просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, позивач не виконав обов'язок щодо передачі відповідачу продукції та документів визначених у п.6.1 договору, а саме: рахунок та сертифікат якості, а тому не настав факт поставки товару та не настало зобов'язання відповідача з оплати вказаної продукції.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Представник позивача у судове засідання прибув, заперечував проти доводів апеляційної скарги, відзив не надав. Проти розгляду скарги за відсутністю представника відповідача не заперечував.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Завод "Південкабель" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (покупець) укладено договір поставки № 15/265.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначена сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що датою поставки вважається дата його передачі покупцю постачальником у визначеному у специфікації місці.

Постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладну (у накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції), податкову накладну, товарно-транспортну накладну.

Відповідно до розділу 9 договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, зазначеного у специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату та сертифіката якості, якщо інше не передбачено специфікацією. Датою оплати товару (продукції) вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Даний договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії договору (п.п.13.1, 13.2 договору).

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем була відпущена відповідачу кабельно-провідникова продукція на загальну суму 111 911 грн. 64коп., що підтверджується видатковими накладними: № 00943 від 28.03.2013р. на суму 5 010 грн. 43 коп., самовивозом за довіреністю № 744 від 27.03.2013р. (водій Букрєєв А.В.), зі строком оплати до 18.04.2013р.; № 00417 від 18.02.2014р. на суму 67 748 грн. 95 коп., самовивозом за довіреністю № 313 від 17.02.2015р. (водій Шаламов В.І.), зі строком оплати до 24.03.2014р.; № 05157 від 18.12.2014р. на суму 39 152 грн. 26 коп., самовивозом за довіреністю № 2646 від 18.12.2014р. (водій Алексєєнко А.В.), зі строком оплати до 19.01.2015р. Зазначені видаткові накладні підписані з боку обох сторін без, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару.

В матеріалах справи не міститься доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції відповідачем позивачу не надавались.

Не приймаються доводи апелянта відносно того, що позивачем, в порушення умов договору не надано документів визначених у п.6.1 договору, а саме: рахунку та сертифікату якості з огляду на наступне.

Сторони в розділі 8 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. № П-7 (надалі Інструкція П-7).

За вимогами пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності із стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також супроводжувальним документам, які підтверджують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення щодо якості, рахунок-фактура, специфікація та інше). Відсутність зазначених супроводжувальних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в акті зазначається які документи відсутні.

Також, в розділі 8 договору сторони погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. № П-6 (надалі Інструкція П-6).

За вимогами пункту 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні.

Отже, не складання відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкцій П-6 та П-7 акту про відсутність будь-яких документів в пакеті товаросупроводжувальних документів є підтвердженням надання відповідачем всіх необхідних документів.

Посилання апелянта на відсутність рахунку на оплату не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, оскільки строк оплати сторонами визначено у видатковій накладній.

Відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником строків передачі товаросупроводжувальних документів, зокрема, рахунку та сертифікату якості.

Відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів звернення до позивача з вимогою поставити товар іншої якості, іншого найменування, асортименту, кількості ніж був поставлений, про відмову від прийняття товару, про повернення товару у зв'язку з його поставкою неналежної якості та не у тій кількості тощо.

Навпаки матеріали справи свідчать про прийняття відповідачем продукції на виконання умов договору.

Частиною 2 статті 666 Цивільного кодексу України визначено, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Посилання апелянта щодо ненастання зобов'язання відповідача з оплати вказаної продукції судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки строки його оплати та вартість визначені у відповідних видаткових накладних.

Натомість, відповідач лише частково здійснив оплату за поставлену позивачем продукцію у розмірі 49 005 грн. 65 коп., що підтверджується виписками з банку: № 1194 від 16.12.2014р. на суму 39 005 грн. 65 коп., № 1195 від 16.12.2014р. на суму 10 000 грн. 00 коп. Тобто, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 62 905 грн. 99 коп.

Приписами ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено, факт прострочення виконання відповідачем обов'язку з оплати товару, тому господарський суд правомірно дійшов висновку щодо стягнення з останнього боргу у розмірі 62905грн.99коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. по справі №908/2525/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. по справі №908/2525/15-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. по справі №908/2525/15-г - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: О.О.Радіонова

В.М.Татенко

Надруковано 5 прим.:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСЗО.