Рішення № 48071452, 05.08.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2015 р. Справа № 926/1116/15

За позовом приватного підприємства "СІО"

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 45514,90 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство "СІО", смт. Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область, звернулося з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, про стягнення боргу згідно договору поставки від 16.12.2014 р. в сумі 45514,90 грн., в тому числі 29050,00 грн. основного боргу, 329,50 грн. річних, 10438,14 грн. інфляційних та 5696,96 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2014 р. між сторонами укладений Договір, відповідно до якого позивачем замовлено поставку товару та перераховано відповідачу аванс в розмірі 29 550,00 грн. Оскільки, відповідач замовлений товар не поставив, авансовий платіж не повернув, тому останній повинен сплатити позивачу відповідні кошти.

Ухвалою суду від 06.07.2015 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 21.07.2015 р.

Ухвалою суду від 21.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.08.2015 р. в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

03.08.2015 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без участі їхнього представника.

Відзиву на позов відповідач не надав, представник відповідача в судове засідання 05.08.2015 р. не з'явився, однак це не перешкоджає розгляду справи, оскільки всіх викликаних осіб належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

16.12.2014 р. між сторонами було укладено Договір поставки товару відповідно до умов якого фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Постачальник) зобов'язується поставити приватному підприємству "СІО" (Замовник) товар на умовах попередньої оплати, а останній зобов'язується приймати цей товар та своєчасно сплатити його вартість (пункт 1 Договору).

Суд відмічає, що на день розгляду спору, Договір поставки товару є дійсним.

Умови поставки товару визначена пунктом 3.1. Договору, згідно якого товар повинен бути поставлений Замовнику у строк 30 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

На підставі виставленого відповідачем рахунку № 1801 від 18.12.2014 р. та п. 5.1. Договору позивач провів попередню оплату в сумі 29550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1524 від 23.12.2014 р.

Відповідачем в строк згідно п. 3.1. Договору товар відповідно замовлення не поставлено.

31.03.2015 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 4/03 з вимогою повернути перераховані кошти, яка відповідачем була залишена без задоволення.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення, поставлення товару відповідач до суду не подав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а як зазначалось вище відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо поставки товару, а тому з нього слід стягнути 29050,00 грн., які заявлені позивачем.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

На цій підставі позивачем було нараховано 329,50 грн. 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 10 438,14 грн.

Відповідно 5.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволені позову в частині стягнення 3% річних в сумі 329,50 грн. та інфляційних витрат в розмірі 10 438,14 грн. слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного передавання товару в термін, зазначений у цьому Договорі чи несвоєчасній оплаті вартості поставленого товару, винна Сторона сплачує за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з вартості недопоставленого товару, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну затримки поставки.

На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 05.02.2015 року по 05.06.2015 року в сумі 5696,96 грн.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати належить стягнути з сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "СІО" (смт. Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область код 22076788) 29050,00 грн. авансового платежу, 5696,96 грн. пені, а також 1394,77 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити за безпідставністю.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.О. Миронюк