Постанова № 48068628, 29.07.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року справа № 823/1293/15

м. Черкаси

11 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

суддів - Гаврилюка В.О., Орленко В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача та представника третьої особи - Авраменко Є.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

02 червня 2015 року до суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_3, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2015 №1498/к «Про звільнення ОСОБА_3»;

- поновити ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13.05.2015 по день прийняття постанови суду;

- постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_3 та виплати їй середньомісячного заробітку за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2013 №592/к призначена на посаду заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області. Наказом заступника Міністра юстиції України від 12.05.2015 №1498/к ОСОБА_3 звільнено з роботи у зв'язку із скороченням посади. Позивач вважає своє звільнення незаконним та протиправним. Вважаючи своє звільнення протиправним, позивач вказує на порушення відповідачем вимог Кодексу законів про працю України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, надала заперечення на нього, а також зазначила, що наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2015 № 1498/к прийнятий на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, приходить до такого.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2013 № 592/к позивачка призначена на посаду заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області. 12.09.2013 їй присвоєно 9 ранг державного службовця.

Наказом Мінюсту України від 12.05.2015 № 1498/к ( за підписом заступника міністра) позивачку звільнено з роботи у зв'язку із скороченням посади, пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стала постанова КМУ «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» від 21.01.2015 № 17, відповідно до якої ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції України завдання та функції з реалізації державної політики в даних сферах.

Суд зауважує, що з метою оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції, раціонального використання бюджетних коштів та на виконання пункту 9 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, законодавчих актів України» щодо скорочення чисельності працівників державних органів на 20 відсотків Кабінет Міністрів України постановив:

1. Ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

2. Установити, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови( постанова КМУ № 17 від 21.01.2015).

На виконання постанови уряду Міністерством юстиції України прийнято наказ від 30.01.2015 № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України», за змістом якого:

головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі перейменовано на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі;

затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі;

затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів.

Також суд звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 759/19497 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі, зокрема щодо завдань, функцій та повноважень Головних управлінь юстиції. Так до функцій та повноважень Головного територіального управління юстиції у Черкаській області додалися функції та повноваження реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області та Виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2015 № 139/5 затверджено перелік головних територіальних управлінь юстиції Мінюсту України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області внаслідок реорганізації наділене більшим обсягом повноважень і функцій, ніж Головне управління юстиції у Черкаській області, у зв'язку із чим було затверджено нову структуру та штатну чисельність.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі - зміни в організації виробництва і праці).

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Згідно із ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Суд приходить до висновку, що у зв'язку із впровадженням нової структури, штатної чисельності та збільшення обсягу функцій управління юстиції на підставі постанови КМУ «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» від 21.01.2015 № 17, наказу Мінюсту України від 30.01.2015 № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» відбулася реорганізація Головного управління юстиції у Черкаській області.

Суд зауважує, що частиною 2 статті 49 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою в орган по працевлаштуванню або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома органу по працевлаштуванню про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Частиною 3 статті 252 КЗпП України передбачено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Згідно із частиною 3 статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Натомість статтею 43-1 КЗпП України передбачені випадки, коли згода профспілкового органу не потребується зокрема:

ліквідації підприємства, установи, організації;

незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;

звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;

звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Зокрема, пунктом 10 частини 2 статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що Міністр призначає на посади керівників територіальних органів міністерства за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій та їх заступників і звільняє їх з посад. Повноваження Міністра юстиції України щодо призначення на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільнення їх з посад є дискреційним повноваженням Міністра.

Зі змісту Рекомендації № К (80) Комітету Міністрів держава-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган,приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли орган може обирати з кількох юридичних допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто призначення та звільнення з посади заступника начальника управління юстиції відбувається виключно першою особою Міністерства юстиції України.

Також листом Мінпраці від 07.04.2011 № 114/06/187-11 «Щодо надання роз'яснення» роз'яснено, що скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства ( злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією. Чисельність працівників - це списочний склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. А тому скорочення штату - це зміна штатного розпису за рахунок певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

В той же час відповідно до службової записки начальника відділу кадрової роботи та державної служби Головного територіального управління в Черкаській області Сиротюк А.В. станом на день звільнення позивачки 12.05.2015 були наявні вакантні посади керівного складу управління, а саме: заступник начальника управління державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень УДВС, заступник начальника відділу примусового виконання рішень УДВС, начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС, заступник начальника управління з питань державної реєстрації, начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану тощо ( а.с. 58).

Відповідно до Положення про Кадрову комісію Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 209/к від 05.02.2015, Кадрова комісія є колегіальним дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що утворюється з метою координації роботи з кадрами та забезпечення реалізації державної кадрової політики в територіальних органах юстиції. В даному положенні під керівним складом територіальних органів юстиції розуміють посади начальників територіальних органів юстиції та їх заступників, керівників структурних підрозділів територіальних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України та Державної реєстраційної служби України.

Пунктами 12-16 Положення про Кадрову комісію врегульовано прядок проведення засідань та прийняття рішень. Зокрема, пунктом 16 передбачено, рішення Кадрової комісії щодо можливості призначення кандидата на посаду керівного складу територіальних органів юстиції та результатів щорічної оцінки виконання керівним складом територіальних органів юстиції своїх обов'язків і завдань подаються Міністру юстиції для прийняття кадрових рішень.

07 лютого 2015 року у Міністерстві юстиції України відбулося засідання Кадрової комісії з питань підбиття підсумків добровільного тестування та вивчення професійних, ділових якостей керівних працівників головних управлінь юстиції в областях та у місті Києві для зайняття посад головних територіальних управлінь юстиції в областях та у місті Києві.

На засідання Кадрової комісії 07.02.2015 була запрошена позивачка ( у добровільному порядку) і за наслідками співбесіди з нею одноголосно винесено протокольне рішення (пункт 35) про попередження про скорочення посади заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області та запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ( а.с. 73, 74). Від запропонованої посади позивачка відмовилася, про що свідчить акт про відмову в написанні заяви від 12.05.2015 ( а.с.76)

Також на звернення позивачки від 06.03.2015 щодо запропонованої посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області листом від 20.04.2015 № 2412-0-32-15/14 Міністерство юстиції роз'яснило, що відбір саме на посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації, заступника начальника з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, здійснюється за рішенням Міністра юстиції на конкурсних засадах.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що позивачка не скористалася правом на участь у конкурсі по відбору осіб на заміщення вакантних посад: заступника начальника управління з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації та заступника начальника з питань виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби, який на день звільнення позивачки вже відбувся.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що при реорганізації підприємства звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. При цьому, судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

З даної постанови вбачається, що при проведенні звільнення працівників, власник або повноважений орган має право звільнити одного працівника, посада якого скорочується і який більш кваліфікований та перевести на посаду іншого звільнивши його з цих підстав, тільки за умови однорідних професій і посад.

Зі змісту наказу Мінюсту № 115\5 від 30.01.2015 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України», яким затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, та внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України, вбачається, що посада заступника начальника управління, з якої звільнена позивачка, відсутня, а введені нові посади: заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації, заступника начальника з питань виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби, які за обсягом повноважень не є однорідними посадами і професіями, відповідно до яких висувались певні кваліфікаційні вимоги, яким позивачка не відповідала.

Також суд звертає увагу, що у абзаці 5 пункту 10 вищенаведеного наказу визначено, що перший заступник начальника головного територіального управління юстиції, заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальник Управління державної реєстрації, заступник начальника з питань виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України.

Із системного аналізу вищенаведених норм у взаємозв'язку із фактичними обставинами справи суд підсумовує, що:

1. 30.01.2015 затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції (наказ Мінюсту № 115\5 від 30.01.2015) та зазначено, що зміна структури здійснюється за рішенням Міністра юстиції України;

2. Зведений штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Черкаській області станом на 06 лютого 2015 року, затверджений заступником Міністра юстиції України 11.02.2015, містив вже чотири керівні посади головного територіального управління юстиції (начальник, перший заступник, заступник начальника з питань виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби, заступник начальника з питань державної реєстрації - начальник Управління державної реєстрації), з більшим (зміненим) обсягом повноважень, замість трьох керівних відповідно до штатного розпису станом на 05.05.2014 ( а.с. 69, 70);

3. 08.02.2015 позивачку попереджено про можливе вивільнення у зв'язку із впровадженням нової структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 06 лютого 2015 року та скороченням посади заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області на підставі рекомендацій Кадрової комісії Міністерства юстиції України, та запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Попереджено, що у разі відмови її буде звільнено із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. ( а.с. 72);

4. 12.05.2015 за наслідками неповідомлення свого рішення щодо зайняття посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області року наказом № 1498/к позивачку звільнено із займаної посади із виплатою вихідної допомоги в порядку статті 44 КЗпП України.

У статті 2 Кодексу законів про працю України закріплено право громадян на вільний вибір професії, роду занять і роботи. У такому випадку роботодавець не має права автоматично переводити працівників на новостворені посади. Чинне законодавство України надає право працівникам самостійно вибирати переміщуватися їм на новостворені посади чи ні, а роботодавець зобов'язаний не самостійно здійснити переміщення, а лише за згодою працівників, запропонувавши їм зайняти відповідні посади.

Оскільки позивачка відмовилась зайняти запропоновану посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, то як наслідок була звільнена за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Виходячи з аналізу норм трудового законодавства щодо регулювання спірних правовідносин при зміні змісту трудової функції працівник може бути звільнений за пунктом 1 частини статті 40 КЗпП України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірний наказ № 1498/к від 12.05.2015 «Про звільнення ОСОБА_3» містить всі юридично необхідні підстави звільнення: впровадження нової структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції в Черкаській області від 06 лютого 2015 року та скорочення посади заступника начальника головного управління юстиції у Черкаській області, а тому відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства при звільненні позивача, а саме норми статті 49-2 КЗпП України, та запропоновано нову посаду виходячи із її кваліфікаційних вимог, від якої вона відмовилась.

Згідно вимог частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Головуючий В.П. Тимошенко

Судді В.О.Гаврилюк

В.І.Орленко

Повний текст постанови складений 31 липня 2015 року