Постанова № 48067901, 28.07.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/2308/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Шкурпели І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" до Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2015 року №0000281619, №0000291619.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем авансові внески з податку на прибуток.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт камеральної перевірки податкової звітності від 20 лютого 2015 року №000030/16-19/13483974, складений Машівським відділенням Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки підприємство позивача знаходиться у зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р. Несвоєчасна сплата податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток позивачем обумовлена форс-мажорними обставинами, які склалися на території Донецької області. Отже, на думку позивача, податкові-повідомлення рішення винесені неправомірно, без урахування усіх обставин.

Ухвалою полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Карлівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 45/.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що позивачу за результатами камеральної перевірки було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток. З огляду на викладене, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач Машівське відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 42/, про причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" зареєстроване у якості юридичної особи 09 липня 2003 року, ідентифікаційний код 13483974, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №809541, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 9/.

20 лютого 2015 року головним державним інспектором Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової звітності, за результатами якої складено Акт від 20 лютого 2015 року №000030/16-19/13483974 /а.с. 11-12/.

У Акті перевірки встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансового внеску податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, а саме:30 серпня 2014 року, 30 вересня 2014 року, 30 жовтня 2014 року, 30 листопада 2014 року, 30 грудня 2014 року.

Відповідальність за встановлений факт несвоєчасного перерахування коштів самостійно визначеного грошового зобов'язання передбачена пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України при затримці сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання до 30 календарних днів платника податків зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 10 % такої суми, та більше 30 календарних днів - у розмірі 20% такої суми

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20 лютого 2015 року №0000281619, яким до позивача застосовано штраф за платежем авансові внески з податку на прибуток у сумі 19120,00 грн /а.с. 14/; №0000291619, яким до позивача застосовано штраф за платежем авансові внески з податку на прибуток у сумі 2390,00 грн /а.с. 15/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20 лютого 2015 року №0000281619, №0000291619, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 126.1. пункту 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що заборгованість з податку на додану вартість погашена грошовими коштами із затримкою, а саме:

- сума 23900,00 грн по терміну сплати 30 серпня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 148 днів);

- сума 23900,00 грн по терміну сплати 30 вересня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 118 днів);

- сума 23900,00 грн по терміну сплати 30 жовтня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 88 днів);

- сума 23900,00 грн по терміну сплати 30 листопада 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 57 днів);

- сума 23900,00 грн по терміну сплати 30 грудня 2014 року погашена 26 січня 2015 року (із затримкою на 27 днів).

Разом з тим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року №1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Розпорядженням "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" від 30 жовтня 2014 року №1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 1 пункту 1 додатку до вказаного розпорядження м. Донецьк та м. Макіївка віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Суд зазначає, що дію розпорядження №1053-р зупинено згідно з розпорядженням КМУ "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053" №1079-р від 05 листопада 2014 року, однак, оскільки відповідно до приписів частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Загальновідомою є обставина, що на території Донецької області та, зокрема, міста Донецька, міста Макіївки триває антитерористична операція, а деякі населені пункти Донецької області є територіями, тимчасово не підконтрольними уряду Україні.

Статтею 141 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини. При цьому, частиною другою зазначеної статті серед форс-мажорних обставин не визначено саме "проведення антитерористичної операції", тому дія сертифіката Торгово-промислової палати України може засвідчувати будь-які інші, перелічені у частині другій статті 141 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" обставини, а обставина проведення АТО у Донецькій області, де здійснює господарську діяльність позивач прямо встановлена указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року №1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже, підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема невчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

13 листопада 2014 року Полтавською Торгово-промисловою палатою видано ТОВ "Монтажналадка" сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. №24.14-07/879 /а.с. 25/, та сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. №24.14-07/880 /а.с. 26/, якими засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 серпня 2014 року для ТОВ "Монтажналадка" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікатів Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо /а.с. 25, 26/.

Відповідач зареєстрований як платник податків та перебував на обліку у ДПІ у Калінінському районі м. Донецьк, ГУ Міндоходів у Донецькій області, здійснює основну господарську діяльність на території Донецької області.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджено належними документами, позивач був позбавлений такої можливості.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" до Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 20 лютого 2015 року №0000281619, №0000291619.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31 липня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова