Постанова № 48067858, 27.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2a-5604/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., суддів Іванова Е.А., Потоцької Н.В., при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Науково-виробничої фірми «Югтрансенерго»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2008 року №0000402301/0 та від 21.01.2008 року №0000412301/0,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Науково-виробнича фірма «Югтрансенерго»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2008 року №0000402301/0 та від 21.01.2008 року №0000412301/0.

В судовому засіданні 27.02.2012 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства за вказані податкові періоди суми понесених витрат на придбання товарів, робіт (послуг). Окрім того, підприємство правомірно сформувало податковий кредит з ПДВ відповідних податкових періодів за товарними операціями з контрагентами, які є платниками ПДВ, фактично поставили товари, роботи (послуги), а позивач оплатив суму ПДВ у складі їх вартості та отримав відповідні податкові накладні. Представник відповідача був сповіщений належним чином про дату, час та місце слухання справи (а.с.72 т.4), але в судове засідання не зявився, а тому, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України,справа слухалась за його відсутності, за наявними в справі запереченнями та письмовими доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобовязань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі направлень від 05.11.2017 року №1360 посадовими особами Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», в період з 16.11.2007 року по 26.12.2007 року була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 01.10.2007 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №475/23-213/23991909 від 28.12.2007 року (а.с.15-40 т.1), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, 5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

На підставі цього акту перевірки відповідачем 21.01.2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000402301/0 (а.с.14 т.1) щодо нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 73894,00 грн., штрафних санкцій 28998,00 грн. та №0000412301/0 (а.с.13 т.1) щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 79188,00 грн., штрафних санкцій 31645,00 грн.

Представник позивача вважає вказане рішення протиправними оскільки, позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства суми щодо придбання товарів за авансовими звітами, які не були враховані під час проведення перевірки, податковим органом були припущені численні порушення та помилки при оформленні результатів перевірки, окрім того, операції підтверджені належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку та не допускало заниження податкового зобовязання з ПДВ у відповідних податкових періодах.

В запереченнях проти позову від 21.10.2009 року №43352/10-110 (а.с.180-190 т.1) представник відповідача зазначає, що наведені у позовній заяві та перевірених документах бухгалтерського обліку дані позивача є недостовірними та перекрученими, підприємство завищило валові витрати відповідних податкових періодів на загальну суму 202064,00 грн. та підприємством завищено у податкових деклараціях з ПДВ за лютий та червень 2007 року в сумі 14644,00 грн.

Однак, суд вважає, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті не у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.1,3,5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. дані аналітичних рахунків позивача не тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перші числа місяця та інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, які систематизуються на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку не відповідає відповідним рахункам в оборотно-сальдових відомостях.

Так, у акті перевірки стверджується про невідповідність даних аналітичного бухгалтерського обліку рахунку 281 «товари на складі»та оборотно-сальдової відомості за липень 2007 року, а саме, що розбіжності суми списаних товарів та залишків товарів складає 100000,00 грн.

Проте, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за липень 2007 рік та оборотно-сальдової відомості за липень 2007 року усі данні є тотожними, а саме: списано товару (кредит pax.281) в сумі 375013,44 грн., залишок (сальдо на кінець періоду, Дебет pax.281) товару - 787515,15 грн. (копії додаються), а отже, розбіжностей не має.

У акті перевірки зазначено про розбіжність суми залишків на 01.09.2007 року товарів на 99504,00 грн. через невідповідність даних аналітичного бухгалтерського обліку рахунку 281 та оборотно-сальдової відомості за серпень 2007 року та за вересень 2007 року.

Проте, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за серпень 2007 року та оборотно-сальдової відомості за серпень 2007 року судом встановлено, що наведені в них дані є тотожними, а саме: залишок (сальдо на початок періоду, Дебет pax.281) товару - 787515,15 грн., а залишок (сальдо на кінець періоду, Дебет pax.281) товару - 875918,01 грн.

У акті перевірки зазначається про розбіжність між даними руху товарів та даними оборотно-сальдової відомості за вересень 2007 року, а саме: розбіжність щодо залишку товарів на 01.10.2007 року складає в сумі 65580,00 грн., сума придбання товарів розбіжність складає 50000,00 грн., сума витрачених товарів - розбіжність складає 115580,00 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за вересень 2007 року та оборотно-сальдової відомості за вересень 2007 року усі данні є тотожними, а саме: залишок (сальдо на початок періоду, Дебет pax.281) складає 875918,01 грн., залишок (сальдо на кінець періоду, Дебет pax.281) складає 759249,61 грн., придбання товарів (Дебет pax.281) - 373478,73 грн., витрачення товарів (Кредит pax.281) - 490147,13 грн.

Таким чином, висновки посадових осіб органу ДПС України про встановлення розбіжностей між даними аналітичних рахунків та даними відповідних рахунків синтетичного обліку позивача є безпідставними.

Перевіркою встановлено, що позивач, в порушення п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», згідно якому «фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку», та вимог п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) валові витрати у деклараціях, які подані підприємством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за період з 1 півріччя 2006 року по 9 місяців 2007 року (сума рядків 04.1 «придбання товарів (робіт, послуг)»та ряд. 04.13. «інші витрати») не відповідають даним бухгалтерського та відповідно податковому обліку (рахунки №№631,371,372), внаслідок валові витрати завищені на 202064,00 грн.

Але такий висновок посадових осіб органу ДПС України є безпідставним з огляду на наступне.

Так, органом державної податкової служби у додатку до акту - «Розрахунок встановлених розбіжностей валових витрат даних Декларації про прибуток (рядки 04.1+04.13) НВФ TOB «Югтрансенерго»зазначається, що валові витрати товариства за ІІІ квартал 2006 року (графа Дт.281, Кт.631) складають 1453049,00 грн., у т.ч. за липень 2006 року 501426,00 грн., за серпень 2006 року 621923,00 грн., за вересень 2006 року 329700,00 грн. та відповідно встановлено завищення загальної суми валових витрат за 3 квартал 2006 року у сумі 50320,00 грн. (стор. 14 Акту), але не прийнято до уваги фактична сума валових витрат підприємства по придбанню товарів згідно бухгалтерського обліку (первинних документів) за перевірений період, а саме: за 3 квартал 2006 року - 1503425,20) грн., у т.ч.: за липень 2006 року - 516629,55 грн.; за серпень 2006 року 654880,00 грн.; за вересень 2006 року - 331915,73 грн.

Таким чином, якщо скласти відповідні колонки таблиці (графа Дт.281 Кт.631 + графа Дт.92 Кт. 631 + графа Аванси по рах.371 + графа Дт.92 Кт.372), то валові витрати за даними бухгалтерського обліку складають 1587426,20 грн. А отже, за даними Декларації 1587370,00 грн., фактично - 1587426,2) грн., розбіжність складає + 56,2) грн., що ні як не відповідає сумі розбіжності встановленої ДПІ, а саме: - 50320,00 грн.

Що стосується інших розбіжностей на суму 105566,00 грн., то суд погоджується з нижченаведеною позицією представника позивача.

По-перше, органом ДПС України не прийнято до уваги фактичну суму валових витрат підприємства (графа Дт.281 Кт.631 Розрахунку) згідно бухгалтерського обліку (первинних документів) за жовтень 2006 року яка складає 538359,97 грн., а не 499212,00 грн.

По-друге, у графі «Аванси по рах.371»зроблено арифметичну помилку, а саме: при складанні показників відповідних податкових періодів органом державної податкової служби невірно визначено суму валових витрат підприємства, яка повинна складати 84413,00 + (-32541,00) + (-66706,00) = -14834 грн.

По-третє, ДПІ при проведені перевірки не прийняті до уваги первинні документи НВФ TOB «Югтрансенерго», зокрема, авансові звіти за жовтень 2006 року (№АО-0000044 від 21.10.2006 року, №АО-0000045 від 21.10.2006 року, №АО-0000046 від 29.10.2006 року, №АО-0000047 від 30.10.2006 року, №АО-0000048 від 31.10.2006 року, №АО-0000049 від 31.10.2006 року) на загальну суму 9807,83 грн. (без ПДВ).

В-четвертих, ДПІ при визначенні суми валових витрат НВФ TOB «Югтрансенерго»за 4 квартал 2006 року не враховується рядок 05.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік від 07.02.2007 року - зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг), а саме, не враховано корегування підприємством валових витрат на суму -58778,00 грн.

Відповідно до п.5.10 ст.5 «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Отже, у рядку 05.1 Декларації відображаються суми корегування валових витрат у результаті, зокрема, отримання (повернення) у звітному періоді грошових коштів, перерахованих у якості авансу (передоплати) у рахунок поставки товарів (виконання робіт (послуг) у минулих періодах. Тобто, валові витрати корегуються на цю суму.

Під час перевірки вказується, що на порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) позивачем включалися до валових витрат вартість придбаних послуг на підставі акту виконаних робіт від 30.07.2006 року в сумі 24268,00 грн. із зазначенням: «Інформаційне довідкове абонементне обслуговування за січень-липень 2006 року: забезпечення інформаційними бюлетенями по законодавству, 1 раз в місяць надає окремі нормативні акти на замовлення замовника, інформацію про діючи нормативні акти», які надавалися ПП «Євротехсан», без належного підтвердження первинними документами, що засвідчують виконання вказаних послуг, без належного підтвердження документами, що засвідчує зазначені витрати щодо зв'язку такої послуги з господарською діяльністю НВФ TOB «Югтрансенерго», внаслідок чого завищені валові витрати на суму 24468,00 грн., у т.ч. ІІІ квартал 2006 року - завищені на 24468,00 грн.

Суд вважає такий висновок помилковим з наступних підстав.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (з відповідними змінами та доповненнями) валові витрати виробництва і обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних у якості компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороною праці.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Отже, виконання ПП «Євротехсан»та отримання НВФ TOB Югтрансенерго»послуг з інформаційного довідкового абонементного обслуговування - забезпечення інформаційними бюлетенями по законодавству, надання окремих нормативних актів по замовленню та інформації про діючи нормативні акти на загальну суму 31762,00 грн., у т.ч. ПДВ 5293,67 грн. підтверджується Договором №1-Ю-Ев/Инф від 03.01.2006 року, актом приймання-передачі робіт від 30.07.2006 року, рахунком-фактурою №ЧП-000045 від 30.07.2006 року, квитанцією банку від 28.11.2006 року, податковою накладною №000044 від 30.07.2006 року документами, які відповідають вищенаведеним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси безпідставно та неправомірно зроблено висновок про заниження НВФ TOB «Югтрансенерго»податку на прибуток у сумі 73894,00 грн.

Під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту відповідного у липні 2007 року суму ПДВ в розмірі 5294,00 грн. на підставі податкової накладної №000044 від 30.07.2006 року.

Суд вважає такий висновок хибним з наступних підстав.

Згідно преамбули Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Статтею 1 цього Закону визначені основні поняття і терміни, згідно з яких податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Поряд з цим, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Факт надання послуг за цією господарською операцією підтверджується Договором №1-Ю-Ев/Инф від 03.01.2006 року, актом приймання-передачі робіт від 30.07.2006 року, рахунком-фактурою №ЧП-000045 від 30.07.2006 року, квитанцією банку від 28.11.2006 року, податковою накладною №000044 від 30.07.2006 року та представником відповідача не заперечується, а тому, згідно положень ч.3 ст.72 КАС України ця обставина вважається встановленою.

На підставі податкової накладної №000044 від 30.07.2006 року позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту липня 2007 року суму ПДВ у розмірі 5294,00 грн.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржені акти субєкту владних повноважень з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість прийняті на підставі помилкового висновку посадових осіб органу ДПС, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні»та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, суд повинен позовні вимоги задовольнити - визнати протиправними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 21.01.2008 року №0000402301/0 та від 21.01.2008 року №0000412301/0.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Головуючий суддя Єфіменко К.С.

Судді Іванов Е.А.

ОСОБА_1

27 лютого 2012 року.