Ухвала суду № 48067792, 04.08.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/952/2012

У Х В А Л А

04 серпня 2015 року

11 год. 37 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Вінському О.Ю.

за участю сторін:

позивач - не з'явився

представник відповідача - Жук І.С. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною відмову про зарахування терміну навчанні у військовому ліцеї до військової служби, про зобов'язання провести перерахунок вислуги років та зарахувати час навчання у військовому ліцеї ім. Івана Богуна до загального військового стажу перебування на військовій службі та до вислуги років з 24.08.1994 року, про внесення змін у особову справу військовослужбовця та наказ від 14 вересня 2011 року про розрахунок вислуги років на пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, про визнання протиправною відмову про зарахування терміну навчанні у військовому ліцеї до військової служби, про зобов'язання провести перерахунок вислуги років та зарахувати час навчання у військовому ліцеї ім. Івана Богуна до загального військового стажу перебування на військовій службі та до вислуги років з 24.08.1994 року, про внесення змін у особову справу військовослужбовця та наказ від 14 вересня 2011 року про розрахунок вислуги років на пенсії.

В судове засідання прибув представник відповідача.

Позивач або його представник у судове засідання, призначене на 04.08.2015 року об 11 год. 00 хв., не прибули повторно. Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, відповідно до приписів ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надав (аркуші справи 223-225).

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні було поставлено на обговорення питання щодо доцільності визнання повторного неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття неповажним та залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 з підстав, передбачених ч. 3 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти залишення позовної заяви без розгляду не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в частині розгляду питання щодо залишення без розгляду даного адміністративного позову, судом встановлено наступне.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.02.2015 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною відмову про зарахування терміну навчанні у військовому ліцеї до військової служби, про зобов'язання провести перерахунок вислуги років та зарахувати час навчання у військовому ліцеї ім. Івана Богуна до загального військового стажу перебування на військовій службі та до вислуги років з 24.08.1994 року, про внесення змін у особову справу військовослужбовця та наказ від 14 вересня 2011 року про розрахунок вислуги років на пенсії прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.04.2015 року об 11 год. 00 хв.

Вказану ухвалу суду із викликом позивача у судове засідання, відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, було надіслано за вказаною в адміністративному позові адресою позивача: 68702, Одеська область, м. Болград, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 31, кв. 7, проте відомості про належне та своєчасне вручення повістки позивачу до суду не повернулись.

У зв'язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному, судове засідання, призначене на 02.04.2015 року було перенесено на 23.04.2015 року об 11 год. 00 хв.

Про дату, час і місце наступного судового засідання, при значеного на 23.04.2015 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 було повідомлено шляхом надіслання судової повістки відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України за вказаною в адміністративному позові адресою, проте поштове відправлення із повісткою суду про виклик ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 23.04.2015 року об 11 год. 00 хв. було повернуто на адресу відправника ВПЗ із довідкою ф. 20 із зазначенням причини поверхня (досилання) «Адресат за даною адресою не проживає» (аркуші справи 179-182).

При цьому, суд вбачає за доцільне зазначити, що частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

З урахуванням зазначеного, оскільки позивачем до суду протягом розгляду вказаної справи, не було надано жодного підтверджуючого доказу щодо зміни ним адреси проживання та/або фактичного місця перебування (мешкання, роботи, служби тощо), суд дійшов висновку що позивач - ОСОБА_2 був належним чином повідомлений відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Про дату, час і місце судового розгляду справи, оскільки повістки із викликом у судове засідання були надіслані за вказаною в адміністративному позові адресою позивача та яка в тому числі є останньою адресою.

Також, відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи на викладене, на думку суду, за вищевказаних обставин, позивач є належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подав.

У зв'язку із вказаним, за клопотанням представника відповідача, відповідно до приписів п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі було зупинено до 12.05.2015 року. Наступне судове засідання призначено на 12.05.2015 року об 11 год. 30 хв.

Про дату, час і місце наступного судового засідання, призначеного на 12.05.2015 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 було повідомлено шляхом надіслання судової повістки відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України за вказаною в адміністративному позові адресою, проте відомості про належне та своєчасне позивачу судової повістки із викликом у судове засідання, призначеного на 12.05.2015 року об 11 год. 30 хв. до суду не повернулись (аркуш справи 197).

Разом з цим, в порядку ч. 3 ст. 33, ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України з боку суду було вжито заходів щодо повідомлення позивача про розгляд справи, призначений на 12.05.2015 року об 11 год. 30 хв. іншими засобами зв'язку, а саме, за номером телефону, який вказано в адміністративному позові, проте, згідно складеного секретарем акту від 28.04.2015 року, номер телефону - НОМЕР_1 не відповідає (оператор повідомляє, що номер телефону за яким телефонується не закріплений за жодним оператором) (аркуш справи 196).

Згідно приписів ч. 3 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

З урахуванням зазначеного, оскільки до суду не повернулись відомості з Укрпошти про належне та своєчасне вручення повістки позивача, яка була направлена судом поштовим зв'язком, та не неможливості здійснити виклик позивача шляхом надіслання телефонограми, в судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2015 року відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України без здійснення фіксування судового процесу, строк зупинення провадження у справі було продовжено до 26.05.2015 року. Наступне судове засідання призначено на 26.05.2015 року об 11 год. 00 хв.

В судові засідання, призначені на 26.05.2015 року об 11 год. 00 хв. та 22.06.2015 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_2. не прибув.

Про дату, час і місце судового розгляду справи, призначеного на 26.05.2015 року об 11 год. 00 хв. та 22.06.2015 року об 11 год. 00 хв. позивача було повідомлено шляхом надіслання судових повісток із викликом у судові засідання, проте поштові відправлення із кореспонденцією суду із викликом у судові засідання, призначені на 26.05.2015 року об 11 год. 00 хв. та 22.06.2015 року об 11 год. 00 хв. були повернуті відділенням поштового за зворотною адресою із довідкою ф. 20 із зазначенням причини поверхня (досилання) «За закінченням терміну зберігання» (аркуші справи 204-205, 209-217, 220-222).

Таким чином, у відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, відповідно до приписів ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надав.

З урахуванням вказаного, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання без поважних причин позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду справи, від якого не надійшло заяви про перенесення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності, в судовому засіданні, яке відбулось 22.06.2015 року об 11 год. 00 хв. відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття позивача у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин та не повідомлення ним про причини неприбуття від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності визнано судом неповажним та оскільки провадження у справі було зупинено, судом прийнято рішення про продовження строку зупинення провадження у справі до 04.08.2015 року. наступне судове засідання призначено на 04.08.2015 року об 11 год. 00 хв.

Проте, у судове засідання, яке відбулось 04.08.2015 року об 11 год. 00 хв. позивач або його представник не прибули.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи відповідно до приписів ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Повістку про виклик у судове засідання, призначене на 04.08.2015 року об 11 год. 00 хв. було надіслано судом за вказаною в адміністративному позові адресою позивача, проте поштове відправлення із кореспонденцією суду із викликом у судове засідання, призначене на 04.08.2015 року об 11 год. 00 хв. були повернуті відділенням поштового за зворотною адресою із довідкою ф. 20 із зазначенням причини повернення (досилання) «За закінченням терміну зберігання» (аркуші справи 223-225).

Про причини неприбуття позивач суд не повідомив, заяв про перенесення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, причини поважності неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Вказані обставини дають підстави для прийняття рішення про залишення позову без розгляду, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні, 04.08.2015 року головуючим у справі було поставлено на обговорення питання щодо залишення позову ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку із повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин.

Представник відповідача вважав можливим залишити даний адміністративний позов з вказаних вище підстав без розгляду.

На підставі викладеного, враховуючи думку представника відповідача, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Сторони належать до складу осіб, які беруть участь у справі, а тому володіють загальними правами, які передбачені ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. Процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Так, особи, які беруть участь у справі, можуть звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на обставини, що їм перешкоджають взяти участь у судовому засіданні, як то, відрядження, несвоєчасне вручення повістки, захворювання, що перешкоджає з'явитись до суду, тощо. Тобто, ці підстави, як правило визнаються судом поважними причинами неявки, якщо вони підтверджені відповідними доказами. Якщо ж відповідних доказів не надано, суд може відмовити в задоволенні клопотання з мотивів його недоведеності. При цьому, остаточно поважність причин неприбуття, що перешкоджають взяти участь особи у судовому засіданні оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку, з метою визначення правових наслідків такого неприбуття.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути до судового засідання або надіслати свого представника. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, а відтак, про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу .

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез'явлення учасників судового процесу у судові засідання без поважних причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій. Вказані підстави спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та порушення права інших учасників судового процесу.

Згідно приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, слід зазначити, що у своєму рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Крім того, відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, який відповідно до ст. 50 цього Кодексу є стороною в адміністративному процесі - зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Права та обов'язки осіб, які беруть участь у адміністративному процесі, в тому числі права та обов'язки позивача закріплено ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких належать, крім іншого: добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивач у даному провадженні зловживає своїми правами, що призводить до порушення прав відповідача на своєчасний розгляд справи, а також свідчить про прояв неповаги до суду та вказане не може бути спростовано тим, що позивач не є громадянином України, оскільки звертаючись до суду за захистом прав сторони є рівними у своїх правах та обов'язках.

За таких обставин, неприбуття позивача (представника позивача) у судове засідання повторно, перешкоджає здійсненню адміністративного судочинства, зумовлює збільшення процесуальних строків розгляду адміністративної справи та свідчить про зловживання процесуальними правами, наданими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

А відтак, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин, які свідчать про зловживання позивачем правом на судовий захист, а саме неприбуття двічі без поважних причин та не повідомлення суду про наявність будь-яких причин, які зумовили неприбуття позивача у судові засідання, призначені на 22.06.2015 року об 11 год. 00 хв. та 04.08.2015 року об 11 год. 00 хв. та підтверджуються матеріалами справи, позовну заяву ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною відмову про зарахування терміну навчанні у військовому ліцеї до військової служби, про зобов'язання провести перерахунок вислуги років та зарахувати час навчання у військовому ліцеї ім. Івана Богуна до загального військового стажу перебування на військовій службі та до вислуги років з 24.08.1994 року, про внесення змін у особову справу військовослужбовця та наказ від 14 вересня 2011 року про розрахунок вислуги років на пенсії, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч. 3, ч. 6 ст. 128, п. 4 ч. 1 ст. 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною відмову про зарахування терміну навчанні у військовому ліцеї до військової служби, про зобов'язання провести перерахунок вислуги років та зарахувати час навчання у військовому ліцеї ім. Івана Богуна до загального військового стажу перебування на військовій службі та до вислуги років з 24.08.1994 року, про внесення змін у особову справу військовослужбовця та наказ від 14 вересня 2011 року про розрахунок вислуги років на пенсії - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07 серпня 2015 року.

Суддя Я.В. Балан