Постанова № 48067571, 29.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2015 р. Справа № 814/157/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області, Миколаївська область, м. Вознесенськ

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_2, АДРЕСА_22. ОСОБА_3, АДРЕСА_3

Суть спору: про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, уточненим заявою від 19.05.15 р., про:

- визнання дій Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області щодо знищення її паспорту громадянина України - незаконними;

- визнання дій Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області щодо відмови у видачі паспорту громадянина України замість втраченого - незаконними;

- зобов'язання Вознесенський районний відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області видати новий паспорт громадянина України замість втраченого.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 (надалі - позивач) посилається на те, що дії відповідача є незаконними, оскільки вже на протязі довгого часу вона не може отримати паспорт громадянина України замість втраченого, як передбачено чинним законодавством. Під різними приводами начальник міграційної служби та працівники цього органу в усній формі відмовляють їй у наданні будь-якої інформації стосовно того коли їй видадуть новий паспорт замість втраченого.

На виконання ухвали суду від 17.02.15 р. Вознесенський районний відділ Управління державної міграційної служби Миколаївської області (надалі - відповідач) заперечень проти позову та будь-яких матеріалів не надав.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно наданих до суду клопотань.

Дослідивши усі матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та доведеним з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 21.07.08 р. загубила свій паспорт громадянина України і у той же день я звернулась до відповідача з приводу втрати паспорту.

Її заява була зареєстрована і згодом була заведена справа про втрату паспорта.

13.01.2009 року Юридичною фірмою «Л.С. - ГУДВІЛ» ЛТД було направлено запит до Начальника СГІРФО УМВС України в Миколаївській області щодо надання інформації про підставу невидачі мені нового паспорту громадянина України замість втраченого. Відповіді на цей запит отримано не було.

Її заява від 22.02.10 р. до Вознесенської міжрайонної прокуратури із заявою щодо перевірки результатів пошуку втраченого паспорту та видачі нового паспорту громадянки України була розглянута. Проведеною перевіркою, прокуратурою було встановлено обставини втрати паспорту та відмовлено у подальшому розгляді заяви, оскільки прокурор не вважав за необхідне вживати заходів прокурорського реагування.

Позивач зазначає, що вже на протязі довгого часу їй не видано паспорту громадянина України замість втраченого, як передбачено чинним законодавством. Під різними приводами начальник міграційної служби та працівники цього органу в усній формі відмовляли у наданні будь-якої інформації стосовно того - коли буде видано паспорт замість мого втраченого.

15.09.14 р. та 28.10.14 р. позивач зверталась до відповідача з письмовими заявами, в яких просила офіційно повідомити її про те, коли можна отримати паспорт громадянина України.

В отриманій відповіді від 30.09.14 р. начальником Вознесенського РВ УДМС України в Миколаївській області їй було повідомлено, що загублений паспорт було знайдено та в подальшому знищено у відповідності до встановленого законодавством порядку.

Нового паспорту замість втраченого позивачу до теперішнього часу не видано.

Суд вважає дії відповідача незаконними, виходячи з наступного.

Згідно статті 25 Закону України "Про громадянство" від 18.01.01 р. № 2235-III документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

Згідно пункту 2 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України" від 20.11.12 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка 12.05.00 р. набула статус громадянки України шляхом обміну паспорта громадянина СРСР.

На момент видачі паспорта її належність до громадянства України у жодного державного органу сумнівів не викликала.

Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України "Про громадянство" від 18.01.01 р. № 2235-III громадянами України є особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.

12.05.00 р. позивачу по справі було видано паспорт громадянина України Вознесенським РВ УМВС у Миколаївській області.

Суд вважає, що оскільки паспорт позивачки в подальшому не був визнаний недійсним або незаконно виданим, невидача нового паспорту у відповідності з вимогами діючого законодавства замість втраченого є незаконною.

Відповідно до пункту 6 статті 16 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України" від 20.11.12 р. № 5492-VІ у разі втрати або викрадення документа заявник звертається до уповноваженого суб'єкта, що видав цей документ, з відповідною заявою і подає документи, що засвідчують зазначені факти та є обставиною, яка враховується при прийнятті уповноваженим суб'єктом рішення про здійснення його переоформлення замість втраченого або викраденого документа.

Згідно пункту 11 цього ж Закону замість втраченого або викраденого документа уповноважений суб'єкт після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає новий документ.

Судом встановлено, що всупереч вищезазначеним нормам чинного законодавства України, відповідач а ні видав нового паспорту замість втраченого, а ні надав вмотивованої відповіді з цього приводу. Хоча в матеріалах справи є докази того, що паспорти громадян України були видані і обом її синам - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській області та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 Знам*янським МРВ УМВС України в Кіровоградській області. При цьому, належність позивачки до громадянства України була перевірялась та встановлювалась, перевірялись її відповідні документи, місце і час їх видачі.

Той факт, що позивачка по справі є належним громадянином України ніким не спростований. Її дітям видавались паспорти громадянина України враховуючи наявність особисто її паспорту громадянина України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, але підлягають задоволенню частково.

Суд не може своїм рішенням підміняти державний орган на який покладено право проводити певні дії відповідно до встановленої законом процедури по видачі паспорта, оскільки відсутні повноваження щодо перевірки, встановлення повноти наданих заявником документів та підстав для його отримання.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області стосовно знищення паспорта громадянина України ОСОБА_1 - незаконними.

Визнати дії Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі паспорту громадянина України замість втраченого - незаконними.

В частині позовних вимог щодо Вознесенський районний відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області видати ОСОБА_1 нового паспорта громадянина України замість втраченого - відмовити.

Стягнути з Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби Миколаївської області (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 24) на користь фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 146,2 грн.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О. Ф. Середа