Постанова № 48065769, 27.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р. Справа № 804/8444/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2015 року Дніпродзержинська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» в якій просить стягнути податковий борг та накласти арешт на кошти, що знаходяться у банку, обслуговуючого Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань визначених податковими-повідомленнями рішеннями від 23.10.2014 року № НОМЕР_1, від 19.11.2014 року № НОМЕР_2, від 04.03.2015 року № НОМЕР_3, від 08.04.2015 року № НОМЕР_4, від 06.05.2015 року № НОМЕР_5, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у боржника виник податковий боргу у розмірі 4250,00 грн.

У звязку з відсутністю у відповідача будь-якого майна просить накласти арешт на кошти що знаходяться у банку, обслуговуючого Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» в сумі 4250,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській обєднаній державній податковій інспекції.

Станом на 24.06.2015 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» рахується заборгованість перед Державним бюджетом України в сумі 4250,00 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем зобовязань по податку на додану вартість визначених податковими-повідомленнями рішеннями від 23.10.2014 року № НОМЕР_1 170 грн., від 19.11.2014 року № НОМЕР_2 1020 грн., від 04.03.2015 року № НОМЕР_3 1020 грн., від 08.04.2015 року № НОМЕР_4 1020 грн., від 06.05.2015 року № НОМЕР_5 1020 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу з повідомленням про вручення, однак відповідач в судовому або адміністративному порядку їх оскаржував.

На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було вручено податкову вимогу № 175-25 від 04.02.2015 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивачем вживались заходи щодо розшуку майна відповідача, у зв'язку з чим були направлені запити до органів реєстрації щодо встановлення рухомого та нерухомого майна відповідача.

Згідно з наданою інформацією за відповідачем не зареєстровано право власності на рухоме та нерухоме майно.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, податкові органи наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника майна достатнього для погашення податкового боргу майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 4250,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» про стягнення коштів та накладення арешту на кошти задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» (51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, б. 66, прим. 2, код ЄДРПОУ 39158463) податковий борг по податку на додану вартість (код 14010100, р/р 31110029700013, одержувач відділення ДК в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) в сумі 4250 (чотири тисячі двісті пятдесят) грн. 00 коп.

Накласти арешт на кошти Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксіплюс» (51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, б. 66, прим. 2, код ЄДРПОУ 39158463) у розмірі податкового боргу в сумі 4250 (чотири тисячі двісті пятдесят) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1