Постанова № 48060473, 05.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2015 року № 826/13443/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2014 року № 1825/26552203 та № 1824/26552203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/13443/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 липня 2015 року.

У судовому засіданні 21 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу № 3402 від 19 листопада 2014 року та повідомлення від 19 листопада 2014 року № 790/26-55-22-03, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» (код ЄДРПОУ 32045351) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» (код ЄДРПОУ 33153611) за період липень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 09 грудня 2014 року № 1196/26-55-22-03/32045351.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року на загальну суму 322267,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків прийняті наступні податкові повідомлення – рішення:

- від 25 грудня 2014 року № 1825/26552203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейд» зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 322267,00 грн.;

- від 25 грудня 2014 року № 1824/26552203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейд» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 322267,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням – рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Про Сервіс».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 09 грудня 2014 року № 1196/26-55-22-03/32045351.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції та установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Про Сервіс», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб’єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Про Сервіс" у зв’язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейд» здійснює діяльність у сфері виробництва кухонних меблів, інших меблів, оптової торгівлі іншими товарами господарського призначення, неспеціалізованою оптовою торгівлею, тощо.

02 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейд» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Про Сервіс» (Постачальник) укладено Договір поставки № 020601, за умовами якого .Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця Товар, визначений у п. 2.1 цього Договору (надалі іменується «Товар»), а Покупець прийняти та оплатити Товар в асортименті кількості та за цінами, викладеним у Видаткових накладних, які є невід’ємною частиною Договору.

За умовами Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії Товару узгоджуються Сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку Товару відповідно до умов, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Кількість та асортимент Товару, що поставляється, узгоджуються Сторонами заздалегідь та фіксуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, доставка товару здійснюється транспортом Постачальника на склад Покупця за адресою: Київська область, Броварський район, село Гоголів, вул. Куйбишева, 7/2.

Згідно видаткових накладних від 01 липня 2014 року №№ 654, 655, 656, 657, 658, 659, 660, 661, 662, 663, від 02 липня 2014 року №№ 664, 665, 666, 667, від 03 липня 2014 року № 668, від 04 липня 2014 року №№ 669, 670, 671, 672, 673, 674, від 08 липня 2014 року №№ 675, 676, від 09 липня 2014 року № 677, 678, від 14 липня 2014 року № 679, 680, № 681, від 15 серпня 2014 року № 682, від 16 липня 2014 року № 683, від 17 липня 2014 року №№ 684, 685, від 18 липня 2014 року №№ 686, 687, від 21 липня 2014 року №№ 688, 689, позивачем придбано у Постачальника комплектуючих для виробництва кухонних меблів, насамперед, у ДСП, ДВП, плівки ПВХ, тощо.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Про Сервіс» виписано на адресу позивача податкові накладні 01 липня 2014 року №№ 654, 655, 656, 657, 658, 659, 660, 661, 662, 663, від 02 липня 2014 року №№ 664, 665, 666, 667, від 03 липня 2014 року № 668, від 04 липня 2014 року №№ 669, 670, 671, 672, 673, 674, від 08 липня 2014 року №№ 675, 676, від 09 липня 2014 року № 677, 678, від 14 липня 2014 року № 679, 680, № 681, від 15 серпня 2014 року № 682, від 16 липня 2014 року № 683, від 17 липня 2014 року №№ 684, 685, від 18 липня 2014 року №№ 686, 687, від 21 липня 2014 року №№ 688, 689 на загальну суму 1 933 600, 47 грн., в тому числі сума ПДВ – 322 266,74 грн.

Пункти розвантаження товару ТОВ «Грейд»:

- Київська область, Броварський р-н., с. Гоголів, вул. Куйбишева, 7/2. Договори оренди та складського приміщення з ПАТ «Гоголівська пиріжкова фабрика» (код 00307655 від 30 квітня 2010 року № 30/04/10/01 та від 04 січня 2011 року б/н);

- Київська область, с. Лубни, вул. Петра Запоріжця, 37. Договори оренди виробничого та складського приміщення з ТОВ «Веста» (код 32046727) від 01 січня 2011 року № 010111 та від 05 травня 2011 року № 050502.

Також, матеріали справи свідчать докази оплати послуг перевезення, документи, які підтверджують використання Позивачем товарів (комплектуючих матеріалів) поставлених ТОВ «Про Сервіс» при виробництві кухонних меблів, а також копії видаткових накладних до них, які підтверджують факт відвантаження готової продукції виробленої Позивачем з використанням комплектуючих матеріалів поставлених ТОВ "Про Сервіс", зокрема, копії специфікацій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Про Сервіс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, на думку суду, є необґрунтованим, оскільки за змістом Договору поставки - доставка товару здійснюється транспортом Постачальника на склад Покупця.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Про Сервіс» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов’язань, відповідачем до суду не надано.

Суд не приймає посилання відповідача на висновки контролюючого органу в результаті аналізу господарської діяльності ТОВ «Про Сервіс», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Про Сервіс», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва від 09 грудня 2014 року № 1825/26552203 та № 1824/26552203 підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва від 09 грудня 2014 року № 1825/26552203 та № 1824/26552203.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник