Постанова № 48050880, 21.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р. Справа № 804/7085/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3062,11 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 р. Західно Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість до бюджету по єдиному податку з доходів фізичних осіб в сумі 3062,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті єдиного податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3062,11 грн. Заборгованість у добровільному порядку не погашена, тому податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач про дату та місце судового розгляду повідомлявся, але повернувся конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення Відповідача про дату та місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника Відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату та місце розгляду судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у Західно Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та згідно особистої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку.

Як свідчить розрахунок суми позову по єдиному податку з фізичних осіб Західно Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, який містяться у справі, у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 існує заборгованість з єдиного податку з доходів фізичних осіб в сумі 3062,11 грн., яка утворилась внаслідок наступного.

09.08.2013 р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до Західно Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2013 р., в якій самостійно визначено суму єдиного податку у розмірі 3100,00 грн.

Сума податкового зобов'язання з єдиного податку задекларована платником податку у податковій декларації самостійно, а отже є узгодженою.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 293.1 та п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

При цьому п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Отже, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 повинен був не пізніше 20 числа (включно) кожного поточного місяця здійснювати авансові внески по єдиному податку у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У зв'язку із несплатою Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 авансових внесків по єдиному податку з фізичних осіб у строки, визначені п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України та у розмірах, передбачених п. 293.1 та п. 293.2 ст. 293 цього Кодексу, (з урахуванням переплати в розмірі 37,89 грн.) станом на 15.05.2015 р. утворилась заборгованість в сумі 3062,11 грн.

З метою погашення боргу та відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України Західно Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області поштою направлялась Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 податкова вимога №1593-17 від 21.08.2013 р. на суму 3062,11 грн.

Будь-яких доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному чи в судовому порядку суду не надано.

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу підприємцем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулось.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи відсутність доказів про сплату заборгованості з єдиного податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3062,11 грн., суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3062,11 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Павлоград через Управління Державної казначейської служби у м. Павлограді (р/р 31413699700032, код платежу 18050400, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код отримувача 37936856) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 3062,11 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_2