Постанова № 48049823, 20.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р. Справа № 804/6905/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засіданняВоробйовій П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Градієнт-КР» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 30 097,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Градієнт-КР» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 30 097,75 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 р. провадження по справі було відкрито та справу було призначено до судового розгляду на 15.06.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Градієнт-КР» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької районної Ради 17.05.2007 р., має ідентифікаційний код підприємства 35005154 та перебуває на обліку в Криворізькій північній обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Станом на 02.06.2015 року ТОВ «Науково-виробниче підприємства «Градієнт-КР» має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 30 097,75 грн. Позивач в адміністративному позові зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу в порядку письмового провадження.

15.10.2014 р. за вх.№67361/14 через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач в судове засідання, призначене на 15.06.2015 р., не з`явився, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі, у зв`язку з чим суд відклав розгляд справи до 20.07.2015 р.

В судове засідання, призначене на 20 липня 2015 року, сторони також не з`явились, про розгляд даної адміністративної справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на неповажну неявку сторін в судове засідання та враховуючи термін розгляду адміністративної справи, визначений відповідно до ст. 122 КАС України, суд, вважає, що розгляд справи за даної явки сторін та за наявними у ній доказами, що має наслідком винесення рішення по суті заявленого адміністративного позову, є достатнім заходом дисциплінування сторін в сенсі дотримання терміну розгляду справи на недопущення зловживання сторонами своїми процесуальними правами та нехтування обов`язками, а також дотримання принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 41 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

01.08.2014 р. за №2549-04 контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» на загальну суму 3 947,31 грн., яка була вручена відповідачу 13.08.2014 р., що посвідчується відповідним написом на примірнику даної податкової вимоги. Зазначена податкова вимога не є відкликаною та оскарженою позивачем, а відтак підлягає обов`язковому виконанню.

Щодо податкового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 22 901,53 грн. суд зазначає, що відповідно до тексту розрахунку суми позову заборгованість у зазначеній сумі нарахована позивачем виходячи з даних податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 р. від 18.02.2014 р. №140001641, а саме: 30.12.2014 р. в сумі 3 985,14 грн.; 30.01.2015 р. в сумі 3 984,88 грн.; 02.03.2015 р. в сумі 4 977,17 грн.; 30.03.2015 р. в сумі 4 977,17 грн.; 30.04.2015 р. в сумі 4 977,17 грн.

Щодо нарахування контролюючим органом пені в сумі 1 292, 00 грн. суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей в розумінні ст.70 КАС України щодо проплали відповідачем заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 22 901, 00 грн.

При цьому суд зазначає, що контролюючим органом в наданому до матеріалів справи розрахунку сум станом на 19.05.2015 р. визначено суму пені в розмірі 1 292,08 грн. та зазначено період нарахування пені, а саме: з 31.07.2014 р. по 02.02.2015 р. в сумі 339,77 грн.; за період з 01.09.2014 р. по 02.02.2015 р. в сумі 2,67 грн.; за період з 01.09.2014 р. по 02.02.2015 р. в сумі 287,07 грн.; за період з 01.10.2014 р. по 05.02.2015 р. в сумі 2,21 грн.; за період з 01.10.2014 р по 18.02.2015 р. в сумі 356,82 грн.; за період з 31.10.2014 р. по 18.02.2015 р. в сумі 2,68 грн. При цьому, будь-яких пояснень щодо зазначених вище періодів позивач до суду не надав.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на періоди нарахування пені в сумі 1 292,08 грн., оскільки законом чітко встановлений порядок нарахування пені, який відображений у п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, відтак, контролюючим органом недотримано вимог ст.129 ПК України щодо обчислення пені у зазначеній вище сумі.

Щодо штрафної санкції в сумі 5 904,14 грн. суд зазначає наступне.

14.11.2014 р. головним державним ревізором-інспектором сектору оподаткування та контролю обєктів і операцій Криворізького відділення Криворізької північної ОДПІ ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку платника орендної плати за землю з юридичних осіб ТОВ НВП Градієнт-КР, за результатами якої складено акт від 14.11.2014 р. «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, у звязку із несвоєчасною сплатою платником орендної плати з юридичних осіб».

Відповідно до висновків зазначеного вище акту камеральної перевірки від 14.11.2014 р. контролюючим органом встановлено наступні порушення: ТОВ НВП Градієнт-КР порушено пункт 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, щодо своєчасної сплати орендної плати за землю з юридичних осіб: за листопад-грудень 2013 р. в сумі 11 588,55 грн., фактично сплачено 29.01.2014 р. в сумі 3 985,00 грн., 21.03.2014 р. в сумі 3 985,00 грн., 12.05.2014 р. в сумі 3 984,93 грн., 3 712,32 грн.; за січень-червень 2014 р. в сумі 19 924,60 грн., фактично сплачено 12.05.2014 р. в сумі 46,99 грн., 19.05.2014 р. 9 985,00 грн., 11.07.2014 р. в сумі 3 985,00 грн., 3985,00 грн., 30.05.2014 р. 3 985,00 грн., 30.06.2014 р. в сумі 3 985,00 грн., 22.07.2014 р. в сумі 400,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті від 14.11.2014 р., контролюючим органом сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ш»: від 14.11.2014 р. №005191500 відповідно до якого ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Градієнт-КР» нараховано грошове зобовязання в сумі 5 505,65 грн. та від 14.11.2014 р. №0005201500 відповідно до якого ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Градієнт-КР» нараховано грошове зобовязання в сумі 398,49 грн.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 14.11.2014 р. №0005191500 на загальну суму 5 505,65 грн., останнє вручено директору підприємства 14.11.2014 р., що підтверджується підписом директора відповідача ОСОБА_2 у відповідній графі даного податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 14.11.2014 р. №0005201500 на загальну суму 398,49 грн. вручено відповідачу 14.11.2014 р., що також підтверджується підписом директора підприємства ОСОБА_2

При цьому суд зазначає, що у відповідності до п.56.18 ст.56, п.102.1 ст.102 ПК України грошові зобовязання вважаються узгодженими і такими, що підлягають сплаті після спливу терміну на оскарження рішень контролюючих органів визначених ст.56 ПК України.

Хоч матеріали справи й не містять будь-яких відомостей щодо оскарження в судовому порядку зазначених вище податкових повідомлень-рішень, проте строк їх оскарження на момент винесення судового рішення у даній справи не сплив, відтак суми, які в них визначені, не є узгодженими, тому контролюючим органом неправомірно було заявлено позовну вимогу в частині стягнення з відповідача штрафної санкції в розмірі 5 904,14 грн.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України на платника податків покладається обовязок самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім дней відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. При цьому стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.102.1 Податкового кодексу України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених ПК України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 271 ПК України визначається база оподаткування та зазначається, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до ст. 285 ПК України визначається податковий період, та зазначається, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається з 1 січня закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до ст. 286 ПК України визначається порядок обчислення плати за землю, який полягає у наступному. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки є договір оренди земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка надана в оренду, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, як встановлено п. 288.7 ст. 288 ПУ України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 ПК України.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України суд зазначає, що стягнення пені з ТОВ «НВП «Градієнт-КР» у розмірі 1 292,08 грн., позивачем не доведено у відповідності до вимог ст.129 ПК України, оскільки зазначені в розрахунку періоди її нарахування не містять в матеріалах справи документального підтвердження, а мають лише розмите бачення її нарахування.

Щодо штрафної санкції в розмірі 5 904,14 грн., суд зазначає наступне.

Суми, визначені за податковими повідомленнями-рішення форми «Ш» від 14.11.2014 р. за №0005191500 та №0005201500 не є узгодженими, оскільки граничний термін їх оскарження у відповідності до п.56.18 ст.56 ПК України не сплив.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позивачем не було доведено законних підстав звернення до суду з даною позовною вимогою щодо стягнення штрафних санкцій, строк оскарження яких на момент винесення судового рішення не сплинув.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд надаючи належну оцінку спірним правовідносинам про розгляді даної справи, зазначає наступне.

Відповідачем, на виконання вимог ст.ст. 285,288 ПК України самостійно було подано до податкового органу податкову декларацію від 18.02.2014 р. №1400001641 з орендної плати за землю, з самостійно обчисленими сумами зобов`язань, що підлягають сплаті.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 285-288 ПК України зазначені зобов`язання відповідачем сплачені не були.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наступне.

Зазначене вище виключає задоволення адміністративного позову Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Градієнт-КР» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 30 097,75 грн. у повному обсязі, та є підставою для його часткового задоволення в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 22 901,53 грн.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Градієнт-КР» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 30 097,75 грн. - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Градієнт-КР» (код ЄДРПОУ 35005154) у банках обслуговуючих такого платника податкі, у тому числі готівкових коштів в розмірі 22 901,53 грн. в рахунок погашення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб на бюджетний розрахункових рахунок 33215812700112, код платежу 18010600, одержувач УДКС у Криворізькому районні Новопільська сільська Рада, код ОКПО 38032070, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3