Рішення № 48049186, 05.08.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2015 року Справа № 913/403/15

Провадження № 34/913/403/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Констракшн Машинері”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Перевальський Торговий Дім”, м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 543580 грн. 00 коп.

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання Павлова А.О.

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №3367 від 17.11.2010 у сумі 543580 грн. 00 коп.

Клопотанням №63 від 17.07.2015 позивач просив розглянути справу без участі представника.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням відповідача є: вул.Томського, б.10, м.Перевальськ Луганської області, 94300.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Згідно з ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв’язку розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з населених пунктів Перевальського району Луганської області тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції” якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв’язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв’язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв’язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі “Новини та події суду”) офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с.24).

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, подані позивачем документи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Констракшн Машинері” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перевальський Торговий Дім” (покупець відповідач) 17.11.2010 був укладений договір поставки №3367, за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити гусеничний екскаватор JS360LC, виробництва фірми JCB – Англія, в подальшому “обладнання”, загальною вартістю 1903500 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ – 317250 грн. 00 коп., що еквівалентно 150000, 00 GBР (британських фунтів). Вказана в цьому пункті сума договору в гривнях розрахована по офіційному курсу GBР по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату підписання цього договору, а саме: 1 GBР дорівнює 12 грн. 69 коп., і підлягає змінам на випадок зміни курсу GBР по відношенню до української гривні. Сума проведених платежів змінам не підлягає, у разі зміни курсу GBР (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору постачальник поставляє обладнання у відповідності зі специфікацією – що є додатком до даного договору, і складає його невід’ємну частину.

Постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP-склад покупця м. Перевальськ (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору покупець здійснює оплату обладнання за даним договором у такий спосіб:

3.1.1. Не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 60000,00 GBР.

3.1.2. Не пізніше 20.02.2011 покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 15000,00 GBР.

3.1.3. Не пізніше 20.03.2011 покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 15000,00 GBР.

3.1.4. Не пізніше 20.04.2011 покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 15000,00 GBР.

3.1.5. Не пізніше 20.05.2011 покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 15000,00 GBР.

3.1.6. Не пізніше 20.06.2011 покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 15000,00 GBР.

3.1.7. Не пізніше 20.07.2011 покупець перераховує на поточний рахунок постачальника еквівалент 15000,00 GBР.

В п.3.2 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату за офіційним курсом GBР, що діяв на дату підписання даного договору.

У специфікації до договору №3367 від 17.11.2010 сторони визначили модель: гусеничний екскаватор, характеристики та комплектацію екскаватора, його ціну.

За видатковою накладною №КМ-0000394 від 28.02.2011 та актом №КМ-0000394 приймання-передачі обладнання позивач передав відповідачу екскаватор, обумовлений умовами договору №3367 від 17.11.2010.

28.08.2013 між сторонами було укладено угоду про проведення розрахунку по договору поставки №3367 від 17.11.2010, за умовами якої покупець визнав, що на дату складання цієї угоди має заборгованість перед постачальником по договору поставки №3367 від 17.11.2010 за поставлене обладнання, яка становить 543580 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (п.1 угоди).

Відповідно до п.2 угоди покупець зобов’язався здійснити повний розрахунок з постачальником по договору поставки №3367 від 17.11.2010 протягом 12 місяців з моменту підписання даної угоди, перерахувавши на поточний рахунок постачальника 543580 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ згідно графіка платежів з вересня 2013 року по серпень 2014 року включно.

Відповідач умови угоди від 28.08.2013не виконав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір №3367 від 17.11.2010 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто – неналежне виконання.

Факт поставки позивачем обладнання відповідачу за договором №3367 від 17.11.2010 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актом №КМ-0000394 приймання-передачі обладнання, видатковою накладною №КМ-0000394 від 28.02.2011 та довіреністю №14 від 28.02.2011.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в обумовлений в п.3.1 договору строк оплату в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 543580 грн. 00 коп..

Згідно з ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

28.08.2013 між сторонами було укладено угоду про проведення розрахунку по договору поставки №3367 від 17.11.2010, за умовами якої покупець визнав, що на дату складання цієї угоди має заборгованість перед постачальником по договору поставки №3367 від 17.11.2010 за поставлене обладнання, яка становить 543580 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (п.1 угоди).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №3367 від 17.11.2010 в сумі 543580 грн. 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Констракшн Машинері” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Перевальський Торговий Дім” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Перевальський Торговий Дім”, вул. Томського, б.10, м. Перевальськ Луганської області, ідентифікаційний код 31364541, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Констракшн Машинері”, вул. Петропавлівська, б.54-А, м. Київ, ідентифікаційний код 32828388, заборгованість в сумі 543580 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 10871 грн. 60 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2015.

Суддя А.В. Іванов