Ухвала суду № 48048849, 01.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року м. Київ К/9991/70841/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.04.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012

у справі № 2а-6370/11/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Камянка Глобал Вайн»

до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (МДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.04.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.10.2011 № 0000432310.

У касаційній скарзі МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.10.2011 № 415/2310/36805359, про порушення позивачем норм пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищено від'ємне значення податку на додану вартість за березень 2011 року та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2011 року на 46651,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту 68333,33 грн. за податковою накладною № 1182 від 31.03.2011, виписаною ПП «Агентство маркетингових досліджень» на поставку маркетингових послуг вартістю 400000,00 грн. ( в т.ч., ПДВ - 68333,33 грн.), факт використання яких у господарській діяльності позивача не підтверджено.

При цьому МДПІ посилається на той факт, що надані ПП «Агентство маркетингових досліджень» маркетингові дослідження здійснені у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями (підприємства роздрібної торгівлі у м. Дніпропетровську), тоді як позивач здійснює виготовлення та оптовий продаж алкогольних напоїв.

За результатами перевірки МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2011 № 0000432310 про донарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 46652,00 грн. (у т.ч. 46651,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «Камянка Глобал Вайн» (замовник) та ПП «Агентство маркетингових досліджень» (виконавець) укладено договір від 01.01.2011 № 305, згідно з умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

За наслідками виконання цього договору ПП «Агентство маркетингових досліджень» виписало на адресу позивача податкову накладну, ПДВ в сумі 68333,33 грн. за якою позивач включив до податкового кредиту у податковому обліку за березень 2011 року.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами першим та другим пункту 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договору від 01.01.2011 № 305, податкової накладної № 1182 від 31.03.2011, звіту про проведення маркетингових досліджень, акту від 31.03.2011 № 023002 про здачу-приймання виконаних робіт (наданих послуг)) суди попередніх інстанцій встановили факт надання послуг від ПП «Агентство маркетингових досліджень» на користь позивача. Факт надання зазначених послуг МДПІ не заперечує. Оцінка судом доказів у справі відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України.

Суд встановив, що необхідність для позивача проведення маркетингових досліджень у м. Дніпропетровську була пов'язана із тим, що він, як виробник вина, реалізує свою продукцію оптом мережам роздрібних магазинів, а з жовтня 2010 по лютий 2011 року уклав договори на оптові закупівлі товару із ТОВ «Дринк Дистрибушн Систем», ТОВ «АТБ Маркет», ТОВ «Атлантіс», ТОВ «Адвентіс» (розташовані у м. Дніпропетровську). Визначення потенціалу ринку вина у м. Дніпропетровськ та прогнозування обсягів продажу новим контрагентам стало необхідним для планування обсягів виробництва, логістичного процесу та витрат не рекламу.

На підставі вищевказаних обставин суди попередніх інстанції дійшли юридично правильного та такого, що відповідає обставинам справи висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарської операції із ПП «Агентство маркетингових досліджень».

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев