Ухвала суду № 48048828, 01.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року м. Київ К/9991/75180/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012

у справі № 2а-6349/09/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Галичина»

до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області (ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Буському районі Львівської області від 23.09.2009 № 0000762311/0.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.09.2009 № 240/23-1/22341960. Згідно з цими висновками товариство порушило норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено податковий кредит на загальну суму 55295,00 грн. у податковому обліку за квітень, серпень, грудень 2008 року за наслідками господарських операцій з поставки від ТОВ «Лікмед» підрядних послуг, які не підтверджені документами (податкові накладні вилучені УПМ ДПА у Львівській області згідно з протоколом виїмки від 25.03.2009, акти виконаних робіт складені з недоліками), та від ПП «Гал-Юрбуд» будівельних матеріалів, які не використовувались у господарській діяльності, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 55295,00 грн. у податковому обліку за квітень, серпень, грудень 2008 року.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно ТОВ «Галичина» прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2009 № 0000762311/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 82943,00 грн., у тому числі, 55295,00 грн. за основним платежем та 27648,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з поставки позивачу підрядних послуг від ТОВ «Лікмед» та будівельних матеріалів від ПП «Гал-Юрбуд» вказані постачальники виписали позивачу податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість за зазначені вище податкові звітні періоди.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій видаткової та податкових накладних, актів приймання виконаних підрядних робіт, акту виготовлення цементного розчинів та бетонів, копії протоколу виїмки від 25.03.2009, складеного ст. о/у УПМ ДПА у Львівській області, згідно з яким у ТОВ «Галичина» вилучені податкові накладні, виписані ТОВ «Лікмед» та ПП «Гал-Юрбуд», оцінка яких відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України, врахувавши, що основним видом діяльності позивача є загальне будівництво, встановили факт поставки позивачу підрядних послуг від ТОВ «Лікмед» та будівельних матеріалів від ПП «Гал-Юрбуд», зв'язок цих витрат із цілями господарської діяльності позивача і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірне декларування позивачем за наслідками господарських операцій з цими суб'єктами підприємницької діяльності сум податкового кредиту.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев