Ухвала суду № 48044738, 05.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 760/12128/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/10678/2015Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Л.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 серпня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Побірченко Т.І.,

при секретарі: Пікало К.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 30 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Слідчого управління ГУ МВС України в м.Києві, Першої Київської державної нотаріальної контори про скасування арешту та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Слідчого управління ГУ МВС України в м.Києві, Першої Київської державної нотаріальної контори про скасування арешту, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису про арешт квартири, та зобов'язання вчинити інші дії.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м.Києва від 30 червня 2015 року, на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, у відкритті провадження - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі послалась на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановлена з порушенням норм процесуального права.

В судове засідання представник СУ ГУ МВС України в м.Києві, Першої Київської державної нотаріальної контори не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень ( а.с.126-127), у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,оскільки відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом позову - зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії щодо зняття арешту з квартири та реєстрації відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, на яку накладено арешт постановою слідчого, чим порушуються її права передбачені ст.41 Конституції України, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст..5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції, ст..ст.317,319 ЦК України. При цьому позивач зазначає, що вона ніколи не була та не є учасником (стороною) кримінальної справи в рамках якої постановою спеціалізованого слідчого відділу СУ ГУ МВС України в м.Києві накладено арешт.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.4 постанови № 6 від 27 серпня 1976 року із змінами «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються справи боржників на правильність арешту майна.

Отже, виходячи з наведеного, а також те, що позивач на даний час є власником квартири , а питання правильності накладення арешту не є предметом даного судового розгляду, висновок суду щодо необхідності відмови у відкритті провадження у справі є помилковим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відтак, постановлена судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 30 квітня 2015 року - скасувати. питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: