Постанова № 48041335, 29.10.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/107/2014(м)

263/9554/14-п

Головуючий в1-й інстанції: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 рокум. Маріуполь

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2014 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, що мешкає за адресою: Донецька область, Тельманівський район, смт.Мирне, вул.30 років Перемоги 15/8, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки, -

ВСТАНОВИВ :

Як визнав суд, 23 серпня 2014 року, о 06 годині 20 хвилин, на перехресті вул.Грецької та пр.Леніна в Жовтневому районі м.Маріуполя ОСОБА_3 керував автомобілем ЗАЗ DEWOO з державним номерним знаком АН 0228 ЕО в стані наркотичного спяніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі на зазначену постанову місцевого суду захисник ОСОБА_2 просить скасувати останню і закрити провадження по справі за відсутністю складу правопорушення, оскільки судом неповно зясовані та не враховані при ухваленні судового рішення всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що акт та висновок медичного огляду є недійсними, так як були оформлені в порушення вимог закону.

Заслухавши захисника ОСОБА_2 та правопорушника ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та врахувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом особою в стані наркотичного спяніння, що є порушенням п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_3 у його вчиненні підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення та висновком щодо результатів медичного огляду від 23 серпня 2014 року за № 1815.

Втім, у судовому засіданні 29 вересня 2014 року при розгляді справи судом першої інстанції та в апеляційній інстанції ОСОБА_3 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Він пояснив, що дійсно він в м.Маріуполі на перехресті вул.Грецької та пр.Леніна, керуючи автомобілем ЗАЗ DEWOO з державним номерним знаком АН0228ЕО, потрапив у ДТП, де працівники ДАІ направили його на медичний огляд для встановлення стану спяніння. Він поїхав до експерта, де у нього взяли аналізи, але з результатами досліджень його не ознайомили та наполягав на тому, що наркотиків він не вживав.

Ці доводи спростовуються матеріалами справи, з акту та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 серпня 2014 року за № 1315 (а.с.3), з яких вбачається, що ОСОБА_3 перебував в стані гострої інтоксикації внаслідок вживання опіатів.

Посилання апелянта на те, що огляд правопорушника ОСОБА_3 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів було проведено з порушенням вимог закону не може бути взято до уваги, так як спростовується наданими до матеріалів справи доказами.

Медичний огляд ОСОБА_3 було проведено у відповідності з вимогами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначені обставини підтвердив в ході апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4, який є лікарем-наркологом, проводив медичне обстеження ОСОБА_3 та з врахуванням результатів лабораторних досліджень склав відповідний висновок, згідно до процедури, визначеної зазначеними нормативними актами, надавши суду копії відповідних документів з приводу цього (а.с. 35-40).

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного спяніння.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в діях ОСОБА_3 є склад даного адміністративного правопорушення.

Стягнення накладено на ОСОБА_3 в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає вимогам ст.33 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2014 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати в кримінальних справахОСОБА_5

Апеляційного суду Донецької області