Вирок № 48040916, 04.08.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/4069/15-к Номер провадження 11-кп/775/121/2015

В И Р О К

Іменем України

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Шика В.В.

суддів Савкової С.В., Черкашина М.В.,

при секретарі Ільяшенко С.О.,

за участю прокурора Павлової О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянула 04 серпня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області кримінальне провадження № 12014050510003448 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Долина, Слов'янського району Донецької області, громадин України, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням прав керувати транспортними засобами на строк три роки; на підставі ч. 4 ст. 70 КК Українидо покарання, призначеного даним вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2015 року і ОСОБА_1 призначене остаточне покарання у виді трьох років п'ятнадцяти днів позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарань з випробуванням з іспитовим строком на три роки і на підставі ст. 76 КК України на нього покладені обов'язки не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

З ОСОБА_1 стягнуто: на користь КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна» в доход виконавчого комітету Слов'янської міської ради в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування ОСОБА_2 в сумі 4802,98 грн.;на користь держави витрати понесені на проведення експертиз в сумі 1381,80 грн.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 29 вересня 2014 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з порушенням вимог п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин, керував технічно справним мотоциклом марки «УРАЛ М 6736», номерний знак НОМЕР_1. Рухаючись по вул. Радянська с. Долина Слов'янського району Донецької області, ОСОБА_1 побачив групу людей та здійснив зупинку керованого ним мотоциклу праворуч проїзної частини. Після чого, діючи необережно, з порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких «Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», обвинувачений ОСОБА_1, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою і не реагуючи на її зміни. Маючи об'єктивну можливість спостерігати за рухом пішоходів, поновив рух транспортного засобу, при цьому не переконавшись в томі, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку ближче до правого краю проїзної частини по вул. Радянська, с Долине Слов'янського району Донецької області.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 заподіяно відкритий перелом тіла правої великоберцевої кістки зі змішенням відламків, подвійний перелом тіла правої малоберцевої кістки зі зміщенням відламків, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та здоров'я.

В апеляційній скарзі прокурор, не погодившись із вироком суду, просить його скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначив, що суд на підставі ст. 75 КК України звільнив обвинуваченого як від основного так і додаткового покарання, що є порушенням закону. Просить ухвалити новий вирок, в якому з мотивувальної частини включити обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1- заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому; визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України до покарання обраного за даний злочин, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду від 19березня 2015 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання в виді позбавлення воли строком на три роки 15 днів з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.В силу ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на три роки.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який повністю визнав свою вину і просив вирок залишити без змін; виступи їх у дебатах та останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини кримінальних правопорушень, за які засуджено ОСОБА_1, доведеність його вини, а також кваліфікація його дій сторонами кримінального провадження не оспорюються, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 404 КПК України вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Що стосується призначеного покарання ОСОБА_1, тосудпри його визначенні додержався вимог ст. 65 КК України і призначив покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України,врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд також вірно застосував вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та призначив ОСОБА_1 остаточне показання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених оскарженим вироком та попереднім вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2015 року.

Суд першої інстанції переконливо обґрунтував своє рішення про застосування щодо обвинуваченого ст. 75 КК Українистосовно основного покарання.

Проте, у порушення вказаної норми кримінального закону суд першої інстанції звільнив ОСОБА_1 і від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що є неприпустимим та є підставою для скасування вироку у частині призначення покарання і постановлення нового вироку.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, якевідноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має на утримання неповнолітню дитину, працює, позитивно характеризується по місцю роботи і проживання.

Суд також бере до уваги відношення до обвинуваченого з боку потерпілого ОСОБА_2, який заявив про отримання від нього матеріальної допомоги, моральної і фізичної підтримки, у зв'язку з чим немає до ОСОБА_1 ніяких претензій.

Колегія суддів погоджується з вимогами апеляційної скарги прокурора щодо виключення з вироку однієї з обтяжуючих обставин покарання і виключає з вироку обставину, яка обтяжує покарання - заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, так як ця обставина є кваліфікаційною ознакою інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а тому не може враховуватися,як обставина, що обтяжує покарання.

Колегія суддів вважає, що виключення з вироку обставин, що обтяжує покарання, разом з позитивними характеристиками обвинуваченого, його щирим каяттям, наявності на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність судимості є підставою до пом'якшення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами і призначення його в межах мінімального строку, передбаченого до такого виду додаткового покарання ч. 1 ст. 55 КК України.

Враховуючи наведене, керуючисьст.ст.405, 407, 409, 414, 420 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року стосовно ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на обставину, що обтяжує покарання - заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2015 року, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді трьох років п'ятнадцяти днів позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Згідно зі ст. 76 КПК України на ОСОБА_1 покласти зобов'язання не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

В решті вирок залишити без змін.

На вирок можуть бути подані касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: