Постанова № 48040452, 18.10.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3437/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Главача І.А.

при секретарі Воліцькій Н.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області, вул. Шашкевича, 6, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Комунального підприємства "Екосервіс", вул. Б. Хмельницького, 82, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77305

про стягнення економічнх санкцій в сумі 10194,16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Екосервіс» (далі відповідач) про стягнення економічних санкцій в сумі 10194,16 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було проведено перевірку у комунальному підприємстві «Екосервіс» виявлено порушення державної дисципліни цін, про що складено акт № 0000207 від 15.04.2010 року. Зокрема, перевіркою встановлено, що Відповідач при нарахуванні плати за послуги вивезення побутових відходів за період з 01.08.2009 року по 31.03.2010 року для підприємств та організацій застосував тарифи з рентабельністю, що перевищує законодавчо встановлений граничний рівень 50 відсотків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні позов не визнали, проти позову заперечили.

Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із таких підстав.

Судом встановлено, що 15.04.2010 року позивачем, у відповідності до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України за №1819 від 13.12.2000 року «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» та п.4.1.2 плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами на 2-й квартал 2010 року проведено перевірку відповідача на предмет дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з вивезення побутових відходів. За результатами перевірки складено акт від 15.04.2010 року, за №0000207 в якому зазначено, що Відповідач при нарахуванні плати за послуги вивезення побутових відходів за період з 01.08.2009 року по 31.03.2010 року для підприємств та організацій застосував тарифи з рентабельністю, що перевищує законодавчо встановлений граничний рівень 50 відсотків, а саме за період: з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року 194,7%; з 01.10.2009 року по 28.02.2010 року 87,7%; з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року 61,6%.

19.04.2010 року позивачем, на підставі вказаного акту прийнято рішення за № 103 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в дохід державного бюджету 3864,72 гривень необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в розмірі 7729,44 гривень, що в сумі становить 11594,16 грн..

У відповідності до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Стаття 9 вказаного Закону України передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлені повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення. Згідно абзацу 1 частини 1 вказаної статті Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1010 від 26.07.2006 року затверджено Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів (далі Порядок), яким визначено механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів.

У відповідності до пункту 3 Порядку, Формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що тариф на послуги з вивезення побутових відходів є регульованим тарифом, щодо якого встановлено граничний рівень.

Суд вважає вірним висновок позивача про порушення відповідачем державної дисципліни цін та про безпідставність застосування ним в період з 01.08.2009р. по 31.03.2010р. тарифів для бюджетних та інших споживачів, що перевищило гранично встановлений розмір - 50%. На підставі вказаного висновку відповідачем до позивача і були застосовані економічні санкції.

Як встановлено судом, відповідач, виявивши допущене ним порушення відповідно до рішення про застосування економічних санкцій за № 103 від 19.04.2010 року відповідачем виконано частково на суму 1400,00 грн., а тому заборгованість становить 10194,16 грн.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача суми застосованого штрафу за порушення державної дисципліни цін в розмірі 7729,44 гривень суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», якою встановлена відповідальність за порушення державної дисципліни цін, передбачає стягнення штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Здійснення стягнення даного штрафу вказаною нормою Закону не повязано з відшкодуванням спричиненої шкоди чи поверненням необґрунтовано отриманої виручки підприємством, організацією, що допустила порушення державної дисципліни цін.

Законність як загальний принцип судочинства покладає на суд обовязок розглядати і вирішувати судові справи на підставі закону з урахуванням його цілей й у встановленому ним порядку. Тобто при застосуванні правових актів суд повинен враховувати їхнє місце в ієрархії національного законодавства юридичну силу. Так стаття 14 Закону носить імперативний характер, а сам Закон є спеціальним нормативним актом, що регулює політику ціноутворення. Виходячи із принципу законності та керуючись ч.4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Однак, відповідно до поданої заяви державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області вказано, що КП «Екосервіс» частково визнає позов в сумі 10194,16 грн., де погасили борг в сумі 900,00 грн. який підтверджується платіжними дорученнями № 1925 від 28.09.2010 року та № 1992 від 07.10.2010 року. Таким чином, заборгованість по економічним санкціям за порушення державної дисципліни цін в дохід державного бюджету становить 9294,16 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає рішення №103 від 19.04.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області в частині стягнення штрафу з Комунального підприємства «Екосервіс» за порушення державної дисципліни цін - правомірним, а позовні вимоги в частині стягнення застосованого штрафу в розмірі 9294,16грн. такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Екосервіс», вул. Б. Хмельницького, 82, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 31789191) на користь держави заборгованість з економічних санкцій в сумі 9294 (девять тисяч двісті девяносто чотири) грн. 16 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 22.10.2010 року.