Рішення № 48034941, 06.08.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1158/15-ц

2/219/1139/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2015 Артемівський міськрайонний суд Донецької області, в складі:

- головуючого-судді Медінцевої Н.М.

- при секретарі Шкурат К.В.,

- представника позивача за договором адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську справу за позовом представника позивача за договором ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна , суд

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за договором ОСОБА_1, діюча в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна, посилаючись на те, що згідно рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, укладений 19.08.1989 року у Відділі ЗАГС виконкому Артемівської міської Ради Донецької області, актовий запис № 655, було розірвано.

Перед розірвання шлюбу вони домовилися з відповідачем про добровільний поділ спільного майна, але відповідач за різних причин відмовляється здійснити добровільний поділ майна, яке було набуте ними під час перебування у шлюбі, і, крім того, перешкоджає ОСОБА_2 у користуванні цим майном, тому остання була вимушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав.

У період шлюбу за власні кошти ними було придбано наступне майно:

-квартира № 3 в будинку № 8 по вул. 1-ша Залізнична в м. Артемівську Донецької області на підставі Договору міни від 06.12.1997 року, посвідченому Артемівською державною нотаріальною конторою;

-мебля-вітальня вартістю 1895,00 грн., придбана у 2004 році;

-холодильник LG вартістю 3180,00 грн., придбаний у 2008 році.

Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири № 3, розташованої в будинку № 8 по вул. 1-ша Залізнична в м. Артемівську Донецької області, залишивши зазначену вище квартиру у спільному користуванні з відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача за договором ОСОБА_1, діюча в інтересах ОСОБА_2, уточнила позовні вимоги, викладені на підставі позовної заяви, просила визнати квартиру № 3, розташовану в будинку № 8 по вул. 1-ша Залізнична в м. Артемівську Донецької області спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визначити за кожним з них право власності на зазначене вище майно в рівних частинах.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, до суду в судове засідання не зявився, і не повідомив суду про причину своєї неявки.

Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, згідно зі ст.224 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору міни квартирами від 06.12.1997 року ОСОБА_3 здійснив обмін належних їм на праві особистої власності квартир з Лук»яновим А.І., ОСОБА_5, ОСОБА_3 перейшла у власність квартира № 3 в будинку № 8 по вул. 1-ша Залізнична в м. Артемівську Донецької області (л. с. 7).

Згідно рішення Артемівського міськрайсуду від 15.09.2014 року шлюб між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 19 серпня 1989 року відділом ЗАГС виконкому Артемівської міської ради Донецької області, актовий запис № 655, було розірвано (л. с. 6).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна № 41149971 від 24.07.2015 року щодо об»єкту нерухомого майна: Донецька обл., м. Артемівськ, вул. 1-ша ЗалізничнаАДРЕСА_1 відомості відсутні (л. с. 45).

Згідно висновку про вартість жилої трикімнатної квартири загальною площею 69,50 кв. м., розташованої за адресою: Донецька обл., м. Артемівськ, вул. 1-ша ЗалізничнаАДРЕСА_2 оціночна вартість об»єкту оцінки складає 280217,00 грн. (л. с. 5).

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Ч. 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно Пленуму Верховного Суду України ту п. 23 Постанови від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім»я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов»язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого подружжя чи їх обох.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 319, 364, 365, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 6, 10, 15, 60, 80, 84, 88, 107, 118-120, 208-209, 213-215, 224, 118-120 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати квартиру № 3, розташовану в будинку № 8 по вул. 1-ша Залізнична в м. Артемівську Донецької області спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визначити за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на квартиру № 3, розташовану в будинку № 8 по вул. 1-ша Залізнична в м. Артемівську Донецької області, в рівних частинах.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.

Суддя Н.М.Медінцева