Ухвала суду № 48034038, 06.08.2015, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/680/15

ун. № 759/11460/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Паламарчук А.Ю.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42013110080000064 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, -

сторони кримінального провадження: прокурор - Дзісь Б.О., обвинувачений - ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва 21.07.2015 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2013 за № 42013110080000064, з додатками стосовно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Прокурор, думку якого підтримали захисник та обвинувачений, просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акту дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається, реєстр матеріалів досудового розслідування, який повинен відповідати вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України та повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Натомість, вказані вимоги КПК України дотримано не було.

Так, в обвинувальному акті, всупереч положень ч. 2 ст. 291 КПК України, не містяться повні анкетні відомості обвинуваченого, а саме не зазначено громадянство; анкетні відомості кожного потерпілого (представника потерпілого) (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення.

Також в обвинувальному акті не чітко викладені фактичні обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не вірно зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення та не зрозуміло, в якому розмірі завдано шкоду.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді директора приватного підприємства «Транспортні Логістичні Системи» (ЄДРПОУ 33051518) в період часу з 04.03.2011 до 15.04.2011 та зловживаючи своїм службовим становищем, вніс до офіційного документа завідомо неправдиві відомості до акту прийому-передачі проданого приміщення від 04.03.2011, нібито підписаного між Фондом приватизації комунального майна Святошинського району міста Києва, в особі начальника фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва ОСОБА_3, та приватним підприємством «Транспортні логістичні системи», в особі директора ОСОБА_1, про передачу у власність приватному підприємству «Транспортні логістичні системи» нежилих приміщень №№ 1,2,3 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 6 (групи приміщень № 11), загальною площею 68,40 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), належних на праві комунальної власності територіальній громаді Святошинського району м. Києва, ціною 329 170 грн., завдавши державі матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

При цьому, далі по тексту обвинувального акту зазначено, що в результаті злочинних дій ОСОБА_1, балансоутримувачу, в особі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» спричинено збитки в сумі 395 004 грн.

Відповідно до обвинувального акту дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції від 15.07.2015) як складання, видача завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинили тяжкі наслідки державі.

Однак, слід зазначити, що кримінальна відповідальність за вказаний злочин настає у разі, коли службове підроблення (складання, видача) призвело до спричинення реальної майнової шкоди і ця шкода перебуває у прямому (безпосередньому) причинному зв'язку (зв'язку взаємозалежності) саме із службовим підробленням. Шкода охоронюваним законом інтересам заподіюється, як правило, не самим підробленням офіційних документів, а внаслідок їх використання.

Використання підроблених офіційних документів не є конструктивною ознакою службового підроблення. Тому визначення (встановлення) причинного зв'язку між службовим підробленням і тяжкими наслідками залежить від того, ким саме (іншою особою чи самим підробником), в якому значенні, з якою метою використовуються ці документи.

Вказана правова позиція сформована Верховним Судом України у постанові № 5-2кс13 від 21.03.2013 року.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 366 КК України, яка діє на даний час.

При цьому, діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, він вчинив у період з часу з 04.03.2011 до 15.04.2011 року.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ч. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування, який доданий до обвинувального акту та є його невід'ємною частиною, не містить час проведення процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, а також відомостей щодо виду заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування або щодо його незастосування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт разом з додатками підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 369-372, 376, 384 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013110080000064 з додатками стосовно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В.О. Жмудь