Ухвала суду № 48021700, 06.08.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Василевича В.С., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення заборгованості за договором,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 квітня 2015 року визнано незаконною бездіяльність ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" по незарахуванню належних ОСОБА_1 коштів в розмірі 150000 грн. на його поточний рахунок № 2620.3.203168.002, відкритий у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Зобов'язано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зарахувати належні ОСОБА_1 кошти в сумі 150000 грн. на його поточний рахунок № 2620.3.203168.002, відкритий у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 150000 грн.

Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в дохід держави 1500 грн. судових витрат, що складаються з судового збору.

В поданій апеляційній скарзі представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" вказує, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що оскільки розгляд справи відбувся у відсутності представника відповідача суд повинен був ухвалити заочне рішення по справі, оскільки для його оскарження відповідачем законом передбачений спеціальний порядок.

Також, зазначає, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не відмовлявся від своїх зобов'язань за договором, однак в силу зовнішніх фінансово-економічних факторів, незалежних від нього, було позбавлене можливості їх виконати у повній мірі на вимогу позивача.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача від зарахування належних позивачу коштів на його поточний рахунок на його вимогу, є порушенням відповідачем умов укладених між сторонами договорів, положень чинного законодавства та прав позивача на отримання власних коштів.

Такий висновок відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Встановлено, що 1 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено Договір-заяву № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" на 7 міс. в національній валюті. Сума вкладу становила 68 000,00 грн., строк вкладу - до 1 лютого 2015 року. Скориставшись правом визначеним п. 4 укладеного договору, ОСОБА_4 додатково поповнював свій вклад.

Згідно довідки вих. № 9-331100/652 від 26 лютого 2015 року, виданої ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишок коштів на рахунку клієнта ОСОБА_3 №2620.8.175086.002 становить 415 088,37 грн.

27 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений Договір № 2 уступки права вимоги (цесії) за Договором-заявою № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" від 1 липня 2014 року. Згідно вказаного договору, обов'язок ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо повернення частини депозитних коштів в розмірі 150 000,00 грн. перейшло до нового кредитора, а саме до ОСОБА_1

2 березня 2014 року ОСОБА_1 надіслано на адресу відповідача заяву про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором-заявою № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" від 1 липня 2014 року на суму вкладу в розмірі 150000,00 грн., в якій просив перерахувати належні йому депозитні кошти в сумі 150000,00 грн. на його поточний рахунок № 2620.3.203168.002, відкритий у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Вказану заяву відповідачем отримано 4 квітня 2015 року, однак до даного часу кошти на рахунок позивача ним не перераховано.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч.1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1. ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, оскільки між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладений договір банківського вкладу, право вимоги за яким, у встановленому законом порядку, перейшло до ОСОБА_1, проте банк на письмову вимогу позивача про повернення вкладу не виконав свої зобов'язання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення коштів з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь позивача.

Покликання відповідача на неможливість виконання зобовязання в силу, незалежних від нього, зовнішніх фінансово-економічних факторів, не ґрунтуються на законі, оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм ЦПК України щодо не ухвалення по справі заочного рішення не заслуговують на увагу, оскільки постановлення такого рішення є правом суду за відсутності заперечень позивача проти такого порядку вирішення справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 317,325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_5

ОСОБА_6