Рішення № 48019351, 05.08.2015, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/3/2015

Справа № 537/4946/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2015 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Якимець Т.Є.

при секретарі - Курченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, органу опіки та піклування виконкому Крюківської районної ради м.Кременчука про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним договору найма, позбавлення права користування житлом, зобовязання усунути перешкоди в користуванні квартирою, виселення, зняття з реєстрації,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним договору найма, позбавлення права користування житлом, зобовязання усунути перешкоди в користуванні квартирою, виселення, зняття з реєстрації.

В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги уточнили, пояснили, що в липні 2009 року ОСОБА_2 зареєструвала своє та доньки місце мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на той час на праві власності належала ОСОБА_4, на підставі договору найму №1 від 23.07.2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Із змісту заяви про реєстрацію, не підписаної ОСОБА_4, вбачається, що договір найму для реєстрації подано 22.07.2009 року. Даний договір ОСОБА_4 не підписаний, а отже відсутнє її волевиявлення. 23.12.2009 року, ОСОБА_4, тітка позивача, померла. Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_1. У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою пр. прийняття спадщини, де йому повідомили, що ОСОБА_4 залишила заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_2. Вважають, що тітка не могла залишити заповіт на ОСОБА_2, оскільки вона говорила як позивачу, так і рідним, сусідам, що після смерті квартиру залишить племіннику, єдиному спадкоємцю. Відповідачка є сторонньою для ОСОБА_4 особою. Після смерті тітки позивачу стало відомо, що заповіт ОСОБА_4 склала після того, як її напоїли спиртними напоями, в автомобілі відвезли до нотаріуса, де вона, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, підписала якийсь документ. До кінця життя ОСОБА_4 вважала, що підписала кредитний договір. На час складання заповіту і задовго до цього ОСОБА_4 постійно і в досить великих розмірах зловживала спиртними напоями, більшу частину свого життя страждала від алкоголізму. Одного разу позивач в квартирі тітки бачив молоду жінку, яку тітка представила медсестрою, яка наймає квартиру в цьому ж будинку, вона зробила тітці укол та дала пігулки, щоб після вживання спиртного було краще самопочуття. Після візитів цієї жінки пляшок у ОСОБА_4 побільшало. За півроку до смерті ОСОБА_4 стала чогось боятись, просила позивача залишитись у неї ночувати, почала закривати двері із середини на засув. Коли ОСОБА_4 померла, біля неї стояла надпита пляшка горілки. ОСОБА_4 дійсно зловживала спиртними напоями, відповідачка, скориставшись таким її станом, додатково її стала споювати, і в цей час оформили заповіт, в якому волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі. Після складання заповіту відповідачка навмисно споювала ОСОБА_4 спиртними напоями, робила все, щоб тітка забула про заповіт і не склала іншого. Смерть ОСОБА_4 наступила в результаті гострого отруєння алкоголем. Оскільки у ОСОБА_4 не було вільного волевиявлення та наміру заповідати майно ОСОБА_2, особистий підпис ОСОБА_4 в заповіті відсутній, в заповіті не зазначено місце його складання, висновок посмертної судово-психіатричної експертизи не є категоричним, з додатковим висновком посмертної судово-психіатричної експертизи не можна погодитися в звязку з тим, що при його прийнятті не були взяті до відома наявні в матеріалах справи медичні документи, він протирічить основному висновку, перший примірник заповіту відсутній, а отже виникають сумніви в тому, що він взагалі укладався, прохають суд визнати недійсним заповіт, посвідчений 25.12.2007 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 3792 від імені ОСОБА_4, за яким ОСОБА_4 заповідала належну їй квартиру АДРЕСА_2 С.Г., та визнати за позивачем в порядку спадкування після померлої 20.12.2009 року ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3 в м..Кременчуці; визнати недійсним договір найму № 1, укладений 23.07.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо передачі ОСОБА_2 в найм житла за адресою: АДРЕСА_4; оскільки він власником житла не підписаний та відсутнє її волевиявлення; позбавити ОСОБА_2 права користування житлом за адресою: АДРЕСА_5; зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні квартирою № 5 по вул..Горького,14 в м.Кременчуці та виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з квартири за адресою: АДРЕСА_5, Управлінню державної міграційної служби України в Полтавській області зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з реєстрації за місцем проживання: м.Кременчук, вул..Горького.14, кв.5; стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені судові витрати.

Відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали, дали пояснення, що з ОСОБА_4 ОСОБА_2 познайомилася в 2004 році, коли поселилася в будинку № 14 по вул..Горького в м.Кременчуці. Спочатку віталися, а потім стали спілкуватися. ОСОБА_2 гуляла з донькою, ОСОБА_4 зі своїми котами, яких дуже любила. ОСОБА_4 розповідала, що сімї та родичів не має, мати та один племінник померли, на другого племінника надії не має. ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_4 в проведенні поточного ремонту в квартирі, оскільки планували разом жити, прала штори, фарбувала газову трубу, клеїли шпалери, ОСОБА_4 сама робила стелю в кімнатах, робила ремонт тривалий час.. ОСОБА_2, привозячи продукти з села від батьків, ділилася ними з ОСОБА_4, інколи скуплялася для неї на ринку. ОСОБА_1, як правило, приходив до ОСОБА_4 в день пенсії, випивши, курив, висловлювався нецензурно. Коли ОСОБА_4 померла, ОСОБА_2 стала збирати її і в документах знайшла заповіт, раніше про заповіт їй не було відомо. Хоронила ОСОБА_4 ОСОБА_2, племінник навіть вінок не купив. За життя ОСОБА_4 пропонувала відповідачці переїхати до неї жити, але вона продовжувала жити в квартирі, якою користувалася по найму, оскільки вона була проплачена. ОСОБА_2 з дитиною були прописані в квартирі ОСОБА_4 за згодою останньої з 25.07.2009 року, реєстрація потрібна була дитині в звязку з навчанням в школі. Ключ від вхідних дверей квартири передала ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_4 особисто сплачувала комунальні послуги за квартиру, і не могла не знати, що сплачує вона їх за трьох осіб, ОСОБА_4 була працелюбна, мала твердий характер, впливу не піддавалася, не конфліктна. Пенсію ОСОБА_4 отримувала сама, на стан здоровя не скаржилася. Пояснення свідка ОСОБА_6 про те, що вона бачила ОСОБА_4 як виводили в нетверезому стані з підїзду і сажали в автомобіль напередодні свята Різдва Христового не заслуговують уваги, оскільки це свято відмічається 7 січня. Не заслуговують на увагу також і покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які містять суттєві протиріччя. Обставини протиправності правочину, складання його в стані спяніння, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, додатковий висновок посмертної судово-психіатричної експерти є категоричним, складений компетентним органом, інших доказів щодо стану заповідача на час складання заповіту судом не встановлено. За змістом заповіт відповідає вимогам Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Місце складання заповіту в конкретному випадку не зазначено, оскільки заповіт складався в нотаріальній конторі, в заповіті власноручно в графі підпис заповідачем зазначено його прізвище, імя та по-батькові, що було сприйнято нотаріусом як власне волевиявлення. Підпис у вигляді повного прізвища зазначений і в інших документах ОСОБА_4: паспорті, трудовій книжці та інших. Підпис у вигляді прізвища, імені та по-батькові позивачем не оспорюється як такий , що виконаний особисто заповідачем. Сумніви щодо складання заповіту взагалі є безпідставними, оскільки заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі. ОСОБА_1 не є субєктом договору найма, даний договір не порушує його права. Прохають суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 суду пояснив, проти задоволення позовних вимог позивача про визнання заповіту недійсним відповідно до ст.225 ЦК України заперечує, дав пояснення, що ОСОБА_4 склала заповіт особисто, добровільно, володіючи повним обсягом цивільної дієздатності, діючи вільно, прибула до нотаріальної контори. Зовнішніх ознак її побиття, наявності алкогольного спяніння або чогось подібного, а також будь-якої ковдри і супроводжуючих осіб не було. При собі ОСОБА_4 мала паспорт та податковий номер. Зі слів ОСОБА_4 в тексті заповіту було зазначено прізвище, імя та по батькові, дата народження ОСОБА_4, а також повна адреса квартири, яка заповідалась. ОСОБА_4 також повідомила, що ОСОБА_2 не є її родичкою, при цьому вона повідомила, що бажала мати спадкоємцем племінника, але він трагічно загинув, а другий ніде не працює, пиячить, має приводи в міліцію і її не поважає. Заповіт був посвідчений в приміщенні нотаріальної контори, приміщення зазначається в заповіті тоді, коли посвідчується документ за межами приміщення нотаріальної контори. На прохання ОСОБА_4 заповіт був написаний нотаріусом і прочитаний ОСОБА_4 вголос, про що зазначено в заповіті. Підписаний заповіт безпосередньо ОСОБА_4 з зазначенням свого прізвища, імя та по-батькові. Заповіт зареєстровано в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в Спадковому реєстрі, перший примірник вручений заповідачу. Вважає, що заповіт посвідчений з дотриманням вимог закону, підстави для визнання його недійсним відсутні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління державної міграційної служби України в Полтавській області прохає суд в задоволенні позовних вимог щодо зняття з реєстрації позивачу відмовити, справу розглянути в відсутність їх представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування виконкому Крюківської районної ради м.Кременчука прохають розглянути справу в відсутність їх представника. При розгляді справи покладаються на розсуд суду, враховуючи інтереси дитини.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, його представника, відповідача та його представника третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15,ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1, експертів ОСОБА_19, ОСОБА_20, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на квартиру № 496 від 26.02.1992 року на праві власності належить квартира АДРЕСА_6 (а.с. 184 т.3).

Позивач по справі ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_4, що підтверджується довідкою про народження ОСОБА_4 ( а. с.8 справи №2-121/2011), свідоцтвом про народження ОСОБА_21 ( а.с.9 справи № 2-121/2011), свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с. 10 справи №2-121/2011).

Із матеріалів справи вбачається, що 22.07.2009 року ОСОБА_2 звернулася до відділення у справах ГІРФО Крюківського РВ УМВС України в Полтавській області з заявою про реєстрацію свого та доньки місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.124 т.1).

23.07.2009 року був укладений договір найму, відповідно до якого ОСОБА_4 надала наймачу ОСОБА_2Г на постійно кімнату житловою площею 11,93 кв.м в квартирі АДРЕСА_1.(а.с. 125 т.1).

Із довідки ОСББ № 24/56 від 16.07.2010 року вбачається, що на день видачі довідки ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_5 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 45 справи №2-121/2011).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 113 від 15.04.013 року підпис від імені ОСОБА_4 у договорі № 1 від 23.07.2009 року між домовласником ОСОБА_4 та наймачем ОСОБА_2, розташований у рядку «Домовласник» праворуч від рукописного запису «ОСОБА_1И.» - виконано не ОСОБА_4 (а.с.123-127 т.2).

Стаття 811 ЦК України передбачає, що договір найму житла укладається у письмовій формі.

Із змісту ст.218 ЦК України вбачається, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису, та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладено усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Спеціальна норма, яка б встановлювала недійсність (нікчемність) договору найма житла, який був укладений з недодержанням вимог щодо простої письмової форми, відсутня.

В матеріалах справи містяться квитанції про оплату комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 за липень листопад 2009 року, з яких вбачається, що в цей період комунальні послуги оплачувалися за трьох мешканців.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 ОСОБА_10 пояснили, що квартплату та комунальні послуги ОСОБА_4 сплачувала завжди регулярно;

-свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона часто бачила ОСОБА_4 біля «Індустріалбанку», вона там платила квартплату;

-свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_4 боргу по квартплаті не мала;

-свідок ОСОБА_22 пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_2 була зареєстрована в квартирі ОСОБА_4.

Аналізуючи зібрані докази по справі суд вважає, що ОСОБА_4 знала про реєстрацію в своїй квартирі відповідачки та її доньки, добровільно сплачувала і за них комунальні послуги, реєстрацію відповідачки та її доньки не оспорювала, тому позовні вимоги про визнання недійсним договору найму квартири АДРЕСА_1 є безпідставними і в їх задоволенні позивачу необхідно відмовити.

Із заповіту від 25.12.2007 року , складеного об 11.00 хв., посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, р.№ 3792, зареєстрованого в Спадковому реєстрі № 12313140 від 25.12.2007 року о 12 год. 24 хв. вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: належну їй квартиру №5, що знаходиться в будинку № 14, розташованому по вул.Горького в м.Кременчуці, заповідала ОСОБА_2. В тексті заповіту особа власноручно написала « текст заповіту мною прочитано в голос і власноручно підписано». В графі «Підпис» писаним текстом зазначено « Довбня Светлана Ивановна» ( а.с.90. справи №2-121/2011, а.с.10 т.1).

Заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі, що вбачається із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 25.12.2007 року (а.с.91 справи №2-121/2011).

Відповідно до лікарського свідоцтва № 930 від 23.12.2009 року ОСОБА_4 померла 20.12.2009 року в звязку з кардіоміопатією (а.с. 34 справи №2-121/2011).

05.01.2010 року із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2 ( а.с. 92 справи №2-121/2011).

30.03.2010 року з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_1 ( а.с. 11, 93 справи №2-121/2011).

Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 930 від 23.12.2009 року - 01.02.2010 року (а.с.35-36 справи №2-121/2011, а.с.18 т.1) смерть ОСОБА_4 настала в результаті гострого отруєння алкоголем, про що свідчить висока концентрація алкоголю в крови 4,0 проміле, різкий запах від порожнин та внутрішніх органів трупа, а також ознаки швидкого настання смерті: повнокровя внутрішніх органів, дрібноточечні крововиливи під плевру, легені та епікард серця, численні зливні синьо-фіолетові трупні плями. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

Відповідно до акту судово-медичного обстеження № 116 від 13.01.-20.01.2010 року в серці зміни відповідають кардіоміопатії. Серозне просочування повнокровної легені. Нерівномірне кровонаповнення та зональна жирова дистрофія печінки (а.с.19 т.1).

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи слідчого СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області від 29.12.2009 року в порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_4 відмовлено в звязку з відсутністю складу злочину (а.с. 38 справи №2-121/2011, а.с.16 т.1) (відмовний матеріал № 4402).

Відповідно до висновку експерта № 930/1 від 24.07.2014 року смерть ОСОБА_4 настала внаслідок гострого отруєння алкоголем, про що свідчить наявність високої концентрації етилового спирту в крові 4,0 проміле; різкий запах алкоголю від порожнин та внутрішніх органів трупа, а також ознаки смерті, що настала раптово : дрібно крапкові крововиливи на поверхні серця та легень, повнокровя внутрішніх органів, рідка кров у порожнинах серця та великих судинах, рясні синьо-фіолетові трупні плями. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 та судово-гістологічному дослідженні шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_4 встановлено, що за життя ОСОБА_4 страждала на хронічні захворювання серця кардіоміопатія та печінки жирова дистрофія (жировий гепатоз) печінки. Дані хронічні захворювання могли виникнути під тривалою дією токсичних речовин на вказані органи, якою могли бути хронічна алкогольна інтоксикація. Обєктивних судово-медичних даних, які б дозволили визначити час, на протязі якого ОСОБА_4 вживала спиртні напої, не мається (а.с.129-131 т.5).

В судовому засіданні експерт ОСОБА_19 висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 підтримав, дав пояснення, що кардіоміопатія серця та жирова дистрофія печінки виникли за тривалий період часу, чітко сказати строк неможливо. Вони виникли в результаті впливу токсичних речовин. В результаті дослідження трупа було виявлено, що смерть ОСОБА_4 настала в результаті гострого отруєння алкоголем. концентрація алкоголю в крові 4,0 проміле це середньо летальна концентрація. Одяг на ОСОБА_4 мав загальне забруднення, носився і не піддавався пранню тривалий час.

В період з 01.01.2000 року по 01.12.2009 року ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в Кременчуцькій центральній районній лікарні не перебувала (а.с.47 справи № 2-121/2011).

Кременчуцький обласний психоневрологічний диспансер листом від 19.08.2010 року за № 1445 повідомив, що ОСОБА_4 в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері на диспансерному обліку не значиться. За медичною допомогою не зверталася (а.с.48 справи № 2-121/2011).

Кременчуцький обласний наркологічний диспансер листом від 19.08.2010 року за № 1832 повідомив, що ОСОБА_4 на диспансерному обліку в Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері не перебувала, за медичною допомогою не зверталася (а.с.49 справи № 2-121/2011).

Перша Кременчуцька міська поліклініка листом від 23.07.2010 року за № 206/10-1 повідомила суд, що ОСОБА_4 на «Д» обліку на протязі 2004-2009 р.р. не знаходилась. До поліклініки за наданням медичної допомоги не зверталась, лікаря на дім не викликала. Амбулаторна картка відсутня. (а.с.53 справи № 2-121/2011).

Відповідно до довідки поліклінічного відділення Першої міської лікарні від 23.07.2010 року ОСОБА_4 до поліклініки за наданням медичної допомоги не зверталася, лікаря на дім не викликала, амбулаторна картка відсутня (а.с.53 справи №2-121/2011).

Перша Кременчуцька міська лікарня ім..ОСОБА_23 повідомила, що ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в лікарні не перебувала (а.с. 54 справи № 2-121/2011).

Із листа Третьої міської лікарні від 23.07.2010 року за № 01-16/771 вбачається, що ОСОБА_4 на протязі 2000-2009 р.р. на умовах стаціонару та денного стаціонару в лікувальному закладі не перебувала (а.с.55 справи № 2-121/2011, а.с.55 т.5).

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого за 2004 рік, довідки від 26.08.2004 року № 286 Дніпропетровського наркологічного диспансеру та медичної картки № 1363 вбачається, що ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходилася 9 днів на добровільному стаціонарному лікуванні в відділенні № 4 Дніпропетровського обласного наркологічного диспансеру з 17.08 по 25.08.2004 року з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності з соматичними розладами. Абстинентний синдром. ( а.с.112,113 справи № 2-121/2011, а.с.104-142 т.6).

Згідно медичної карти амбулаторного хворого за період з 12.10.2002 року по 22.10.2002 року ОСОБА_4 лікувалась від психічних поведінчатих розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, абстинентний синдром (постійне вживання алкоголю) (а.с. 119-134 справи № 2-121/2011) (медична картка).

Із консультативного висновку спеціаліста диспансерного відділення ДОНД від 22.10.2002 року вбачається, що з 12.10.2002 року ОСОБА_4 був проведений курс анонімного лікування детоксикаційної терапії. Рекомендовано подальше лікування та взяття на облік за місцем проживання (а.с.212 т.4).

Із копії(а.с.142-147 т.5) та наданої лікарем наркологом ОСОБА_24 амбулаторної картки ОСОБА_4 вбачається, що вона перебувала на обліку у лікаря нарколога ОСОБА_24 з 13.07.2008 року по 21.01.2009 року (а.с.142-147 т.5).

Із змісту довідки Центру поштового звязку №2 Полтавської дирекції від 23.07.2010 року вбачається, що пенсію ОСОБА_4 отримувала 3 числа кожного місяця особисто. Пенсію виплачувала листоноша ОСОБА_25, яка звільнилася з роботи у 2006 році (а.с.50 справи №2-121/2011).

Відповідну до акту № 347 від 12.04.2011 року ОСОБА_4 при житті будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждала, не виявляла ознак недоумства, а з 1999 року виявляла ознаки психічного розладу у вигляді синдрому залежності внаслідок вживання алкогольного (хронічного алкоголізму). Відповісти на питання про істотність впливу вищевказаного розладу на здатність ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту 25.12.2007 року неможливо ( а.с.160-168 справи №2-121/2011).

Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 325 від 23.05.2015 року (а.с. 160-184 т.6) ОСОБА_4 станом на 25.12.2007 року виявляла ознаки синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, стан часткової ремісії (код МІСХ-10:F10.201). Вказаний психічний розлад не позбавляв ОСОБА_4 здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при складанні заповіту 25 грудня 2007 року.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_26 висновок від 23.05.2015 року підтримав, пояснив, що в матеріалах, наданих на проведення додаткової експертизи, не надано переконливих даних про стан вираженої амсиненції на момент складання заповіту. У ОСОБА_4 залишився доведеним тільки синдром залежності внаслідок вживання алкоголю. З даних, які були надані на експертизу, вживання алкоголю носило епізодичний характер в рамках синдрому залежності. Це епізодичне вживання людини, яка не страждає на алкоголізм, а людина, яка має залежність від алкоголізму. Такий стан не може тягти за собою недієздатність, не тягне стан, який позбавляє людину здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, такий стан не тягне за собою наслідків у вигляді істотного впливу на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У ОСОБА_4 синдром залежності в різні проміжки часу мав різне шифрування. І психічна і фізична залежність зберігається протягом всього наступного життя. Принаймні з 2004 року синдром залежності від алкоголю у ОСОБА_4 зафіксований. Абстинентний синдром це стан , який виникає в організмі алкоголіка без алкоголю. Тремор не можливо віднести тільки до прояву алкоголізма. Наукові методики визначення збиваючого фактору відсутні. Експертами була досліджена вся надана документація, але предметом дослідження було 25.12.2007 року, тобто визначення психічного стану особи в певний час та взаємовідносини з правочином. Висновок експертів від 23.05.2015 року не протирічить висновку від 12.04.2011 року, наявність психічних розладів підтверджується як первинною так і додатковою експертизами. Це тип розладу, який не відноситься до тяжких розладів і не відноситься до психопатичних розладів, які б позбавляли здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили:

- ОСОБА_9 про те, , що вона проживає на пятому поверсі будинку 14 по вул..Горького в м.Кременчуці. Балкон їх квартири межує з балконом квартири, де проживала ОСОБА_2 на квартирі . Донька ОСОБА_2 одного віку з її сином, разом гуляли у дворі, так вона і познайомилася з ОСОБА_2. З ОСОБА_4 вона проживала в одному підїзді. ОСОБА_4 часто гуляла з котами біля підїзду, вона спілкувалася з нею, в день вона її бачила від одного до трьох разів. ОСОБА_4 розповідала їй, що до неї ходить ОСОБА_2, що вона не одна, їй є кому допомагати, з ким поспілкуватися. Їй особисто відомо, що ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_4 клеїти в квартирі шпалери, фарбувала підлогу, це відбувалося за рік- два до смерті ОСОБА_4. Через вхідні двері вона бачила, що ОСОБА_2 клеїла шпалери в квартирі ОСОБА_4. В квартирі ОСОБА_4 було чисто, пляшок вона не бачила. Було два кота. Щоб ОСОБА_1 робив ремонт в квартирі ОСОБА_4, вона ніколи не бачила . По характеру ОСОБА_4 прямолінійна,товариська, з нею приємно спілкуватися. Спиртні напої вона взагалі не вживала, працездатна. В нетверезому стані вона її ніколи не бачила, запаху спиртного від неї не чула і ніхто про це не говорив. ЇЇ мама частіше спілкувалася з ОСОБА_4, але про це також ніколи нічого не говорила. Зі слів ОСОБА_4 мама говорила їй, що ОСОБА_4 робить якісь документи на ОСОБА_2. Під час розмов ОСОБА_4 скаржилась на ОСОБА_1, інколи вона з ним зустрічалася на сходах, він був в нетверезому стані, стукав в двері. ОСОБА_2 була для ОСОБА_4 як донька, а ОСОБА_1 своїми концертами тільки засмучував ОСОБА_4. У ОСОБА_4 були добрі стосунки з донькою ОСОБА_2, це була одна сімя. Хоронила ОСОБА_4 ОСОБА_2. За життя ОСОБА_4 самостійно сплачувала в банку комунальні послуги , отримувала пенсію, ходила до магазину, на ринок. Квартплату та комунальні послуги ОСОБА_4 сплачувала завжди регулярно. ОСОБА_4 виконувала будівельні роботи, отримувала додатковий заробіток, робила ремонт в підїзді. На здоровя ОСОБА_4 ніколи не скаржилась. Тремтіння рук у ОСОБА_4 вона ніколи не бачила. Догляд за ОСОБА_4 зі сторони ОСОБА_2 вона розуміє як спілкування. ОСОБА_4 любила ходити в брюках, сорочці, була охайна. Чи залишала ОСОБА_2 свою доньку з ОСОБА_4, та чи робила уколи, приносила продукти ОСОБА_4 ОСОБА_2, їй не відомо.

- ОСОБА_10 про те, що вона є головою житлово-будівельного кооперативу, ОСОБА_4 за спеціальністю будівельник, в одному будинку вони проживали з 1971 року. ОСОБА_4 проживала з мамою, часто допомагала кооперативу, була працелюбна. ОСОБА_1 - племінник ОСОБА_4, вона скаржилася на нього, тому що він приходив до неї в день отримання пенсії, щоб отримати необхідну суму. ОСОБА_2 проживала в їх домі на правах піднайму. Познайомившись з ОСОБА_4, ОСОБА_2 стала їй допомагати, спілкувалася з нею, приносила їжу, допомагала прибирати, робити ремонт, частіше стала носити їжу протягом останнього року. ОСОБА_4 ОСОБА_2 та її доньку називала «мої діти». ОСОБА_4 вживала спиртні напої в святкові та вихідні дні. Вона, ОСОБА_4 та інші , отримувати пенсію ходили групою. З ОСОБА_4 С,І. приходив і її племінник ОСОБА_1, чого він приходив, їй невідомо. Квартплату ОСОБА_4 платила регулярно, боргів не мала. ОСОБА_4 була доброю, безвідмовною. Примусити її було неможливо, можливо було тільки попросити. ОСОБА_4 просила її прописати її дітей, пояснюючи, що це ОСОБА_2 та її донька. ОСОБА_4 та ОСОБА_27Г разом приходили, заповнювали бланки, конфлікту з приводу реєстрації не виникало. Хто із них сплачував комунальні послуги, їй невідомо, але прохання чи заява від ОСОБА_4 про зняття ОСОБА_2 з донькою з реєстрації не надходили. У ОСОБА_4 були коти, тому вона на декілька днів квартиру ніколи не залишала. ОСОБА_4 вживала спиртні напої, але не так сильно, а в останній час взагалі не пила. В той день, коли була відкрита квартира ОСОБА_4 і вона виявлена мертвою, в квартирі пляшок вона не бачила, посуду немитого також не було. Руки в ОСОБА_4 не тремтіли, можливо інколи від тяжкості. Десь в 2008 році ОСОБА_4 зробила ремонт в квартирі, поклеїла світлі шпалери. Чи був зроблений ремонт на кухні, вона не памятає, в туалет та ванну вона не заходила. На вулиці ОСОБА_4 вона бачила майже кожного дня. Вона ніколи не хворіла. Чи лікувала ОСОБА_4 ОСОБА_2, їй невідомо;

- ОСОБА_11 про те, що вона одного разу була в квартирі ОСОБА_4 з приводу обміну житла, в цей час в квартирі була дівчина, яка клеїла шпалери, в цей же час прибігала її донька, передала ОСОБА_4 баночку з їжею. ОСОБА_4 була твереза. ОСОБА_1І, тоді сказала, що якби був другий племінник, вона віддала б квартиру йому, а так залишу їм, при цьому сказала, я так вирішила. Часто вона бачила ОСОБА_4 біля «Індустріалбанку», вона там платила квартплату, запаху спиртного від неї не чула. По характеру ОСОБА_4 була пряма, вольова, не слабохарактерна особа;

- ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_4 її сусідка, після смерті брата ОСОБА_4 подружилась з ОСОБА_2, знайшли спільну мову. ОСОБА_4 могла випити, але не часто, вживала вона спиртне в межах норми, ніколи ніде не лікувалася, не покидала своїх котів, боргу по квартплаті не мала. Говорила вона їй також, що зареєструвала ОСОБА_2Г в квартирі. Вона бачила як ОСОБА_2 та ОСОБА_4 несли до квартири останньої шпалери, від людей чула, що в квартирі ОСОБА_4 ОСОБА_2 фарбувала підлогу. ОСОБА_2 хоронила ОСОБА_4, доглядає за її могилкою. ОСОБА_1 приходив до ОСОБА_4, а його мати останній час не приходила, пенсію ОСОБА_4 отримувала сама, сама ходила в магазин, купляла їжу для котів, ніколи нікуди не виїжджала, вона її бачила кожного дня на лаві біля будинку. ОСОБА_28 допомагала ОСОБА_4 продуктами з села. ОСОБА_2 з ОСОБА_4 не сварилася. ОСОБА_4 скаржилася на серце, говорила , що ОСОБА_2 робила їй уколи;

- ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 двоюрідний брат бувшого чоловіка. На початку грудня 2007 року вона була у ОСОБА_1, там також була і ОСОБА_4, яку вона вже до цього бачила 2 рази. ОСОБА_4 запропонувала свою допомогу в ремонті, на що вони погодилися зробити відкоси на вікнах. Розмова відбулася приблизно після 10.12.2007 року, домовлялися виконати роботи до Нового року. В суботу після 10.00 ОСОБА_4 прийшла до них, була твереза, до 15.00 зробила одне вікно на кухні і пообіцяла прийти в наступні вихідні, але не прийшла, тому вона 24.12.2007 року в обідню перерву поїхала до неї, дуже довго дзвонила, стукала, ОСОБА_4 відкрила двері, вона тільки переступила поріг, по зовнішньому виду ОСОБА_4 знаходилась в нетверезому стані, на її запитання відповіла не розбірливо, тому розмова не відбулася. Вийшовши від ОСОБА_4, вона зателефонувала матері позивача, повідомила, що ОСОБА_4 в нетверезому стані. Зі слів матері позивача їй відомо, що ОСОБА_4 часто вживала спиртні напої, вони їй возили їсти, прали одяг. ОСОБА_4 в нетверезому стані вона бачила в позивача, коли приходила до його матері, спиртне ОСОБА_4 вживала частенько;

- ОСОБА_13 про те, , що ОСОБА_4 він знає 40 років. В 2006 році в будинку поселилась ОСОБА_2 , стали просити ОСОБА_4 прописати у неї доньку ОСОБА_2 для навчання в студії, одну дитину прописати не можна було. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 між собою постійно сварилися, в 2008 році сварилися за прописку. Чоловік ОСОБА_2 став носити ОСОБА_4 спиртне, також приносили їй і їсти. Інколи ОСОБА_4 спала в дворі на лаві, але обслуговувала себе до останнього дня сама. Під час роботи ОСОБА_4 не пила, а після роботи випивала.

- ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 знає через батьків позивача, його батько робив з її чоловіком, а вона працювала з матірю позивача. Відомо їй, що ОСОБА_4 любила випити, познайомилася з ОСОБА_4 десь після 2000 року, коли купила будинок, зустрічалася з нею рідко, в основному в місті, одного разу була у неї в квартирі. Коли ОСОБА_4 допомагала їй в ремонті будинку, вона вживала спиртне, вона проводжала її до поїзда, ОСОБА_4 трималася на ногах, інколи залишалася ночувати в неї. На Різдво в 2007 року у неї залишалося багато часу до поїзда і вона вирішила зайти до ОСОБА_4, з дороги вона побачила як дві жінки під руки виводили ОСОБА_4 з підїзду, посадили в машину і повезли. Це було десь в обід. Мабуть ОСОБА_4 була в нетверезому стані;

- ОСОБА_22 про те, що вона працювала разом з ОСОБА_4, після виходу на пенсію ОСОБА_4 дуже запила, але останній рік стала пити менше. На роботу приходила ОСОБА_4 з запахом після вживання спиртного, на додаткову роботу йшла , як правило, після вживання спиртного. Спиртне ОСОБА_4 вживала ще до їх знайомства, ще до 1989 року. Свою квартиру ОСОБА_4 бажала переписати племіннику Руслану, а коли він помер, то говорила, що буде ОСОБА_4. Їй відомо, що ОСОБА_2 була зареєстрована в квартирі ОСОБА_4, але зі слів останньої вона була прописана тільки на три місяці. За заповіт ОСОБА_4 їй нічого не говорила, скаржилася, що ОСОБА_2 комунальні послуги за квартиру не сплачує. В її присутності чоловік ОСОБА_2 приносив ОСОБА_4 суп, але вона його вилила, ОСОБА_4 говорила, що вона не вживає харчі, принесені ОСОБА_2, щоб вона її не отруїла, також вони носять їй горілку. Зі слів ОСОБА_4 їй також відомо, що мати позивача прала їй речі, позивач приносив їй харчі, приготовлені матірю. Їй також відомо, що ОСОБА_4 виїздила до м.Дніпропетровська, але в звязку з чим, їй невідомо. Останній раз в квартирі ОСОБА_4 вона була за неділю, квартира знаходилася в страшному стані, забита ванна, непрацююча колонка, ремонту в квартирі не було;

- ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_4 знає з 1971 року, її тітка вийшла заміж за брата ОСОБА_4. Їй відомо, що ОСОБА_4 постійно вживала спиртні напої, а коли вийшла на пенсію, стала пити частіше. В 2002 році загинув Руслан, і після його смерті вона запила кожного дня, в 2006 році помер брат ОСОБА_4, вона на похорони не зявилася, оскільки перебувала в страшному стані. 29.12.2007 року вона заїжджала до ОСОБА_4, їдучи до матері в Козельщину, вона була в нетверезому стані, ледве дійшла до дверей, щоб їх відчинити, була неадекватною, говорила, що попала в халепу, щось підписала, що не знала, знайомі вважали, що був підписаний кредитний договір. Коли вона була в квартирі ОСОБА_4, там був безлад, повсюди брудно, під стіною пусті пляшки, на столі стояла горілка «Пшенична» Олександрійського заводу. Перше запитання було в їх адресу : чи привезли горілку. На початку лютого 2008 року ОСОБА_4 зателефонувала їй і повідомила, що пропали документи, хвилювалась про те, що не знала, що підписала.

- ОСОБА_15 про те, що в грудні 2009 року йому був переданий матеріал дослідчої перевірки по факту смерті ОСОБА_4. В результаті перевірки було встановлено, що ОСОБА_4 померла від алкогольного спяніння, що підтверджувалось довідкою експерта. Про смерть ОСОБА_4 були повідомлені родичі. Була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Протягом року претензій по винесеній постанові не виникало. Постанова була винесена на підставі матеріалів, зібраних іншими працівниками міліції;

- ОСОБА_16 про те, що знає і ОСОБА_4 і її обох племінників. У ОСОБА_4 були проблеми з алкоголем, після смерті племінника Руслана ОСОБА_4 сильно запила, знаходилася в занедбаному стані, одяг не свіжий, поношений, не прасований, але як бомжиха не виглядала, носила чоловіче вбрання, підробляла, збирала по району пляшки, в магазині купляла дешеву горілку. Їй відомо, що ОСОБА_1 носив тітці їду, забирав прати білизну. Коли ОСОБА_4 перебувала в алкогольному спянінні, вона була агресивна, не адекватна, могла виражатися нецензурно. Вона була особою, яка не випиває, а пє. Але коли і твереза, то не контактна. Тверезою ОСОБА_1І, була дуже рідко, але запах алкоголю завжди був застояний, з перегаром. Влітку 2007 року через знайомих вона мала бесіду з головою кооперативу будинку, де жила ОСОБА_4, з приводу придбання квартири. Голова кооперативу запропонувала квартиру ОСОБА_4, сказавши при цьому, що у них свій нотаріус, проблем не буде.

- ОСОБА_17 про те, що вона також придбавала в будинку № 14 по вул..Горького в м.Кременчуці квартиру, власником була особа, яка зловживає спиртними напоями, про таких власників повідомляє голова кооперативу, оформляла купівлю-продаж житла у нотаріуса ОСОБА_3;

Із досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_29, яка була допита іншим складом суду, вбачається, що ОСОБА_4 вживала спиртні напої, але не хворіла, на обліку не перебувала, вони її не ставили, сторонньої допомоги не потребувала, шпалери у себе в квартирі клеїла сама. Відносини особисто у неї з ОСОБА_4 були добрі. Пила вона ще з молоду. Брат робив їй зауваження. Після смерті брата ОСОБА_4 сильно запила. Вона бачила у ОСОБА_4 шприци, капельниці, це її лікувала ОСОБА_2 від алкоголю без призначення лікаря. ОСОБА_4 останній час стала боятися, ключем відчиняла двері, говорила, що коли ОСОБА_2 приносить їжу, їй стає погано. ОСОБА_4 пропонувала переписати квартиру на хлопців, але вони не робили цього, щоб не сказали, що чекають її смерті. Сергій майже кожного дня носив їй їжу, забирав прати одяг. Потім ОСОБА_4 сказав, що зявилася якась жінка. ОСОБА_2 приносила їй пляшки, одного разу це вона бачила особисто. ОСОБА_2 говорила їй, що вона має медичну освіту і їй дозволено надавати медичну допомогу. Згодом ОСОБА_2 забрала у ОСОБА_4 всі документи., коли вона шукала паспорт на прохання ОСОБА_4, то не знайшла. Із-за цього ОСОБА_4 не змогла отримати в ощадкасі 1000 грн.. Племінники викликали ОСОБА_2.Г., щоб розібратися з приводу зникнення документів, але вона не прийшла, коли ходили до неї, вона не відчинила двері, а потім призначила зустріч біля гаражів на 6 год. ОСОБА_4 просила ОСОБА_4 ночувати у неї, бо сама боялась, так як у ОСОБА_2 були ключі від квартири, вони їй радили зачинятися на засувку. Про заповіт вони дізналися після смерті ОСОБА_4. Коли відкрили квартиру і виявили труп ОСОБА_4 ОСОБА_2 показала всім заповіт, повідомила, що квартира її і хоронити ОСОБА_4 буде вона.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що в день підписання заповіту він був у тітки вранці, вона сиділа на кухні, пила горілку, пляшка була майже пуста, при ньому вона наливала, було десь о 9.00 , вона десь збиралася їхати з ОСОБА_2, і він пішов. Після обіду, годин о 16-17, коли він прийшов до неї, вона була в сильній стадії спяніння, повідомила, що мабуть підписала кредит, де, не сказала, про кредит говорити не бажала, відмахувалася руками, хоча кредит не брала. Він довів тітку до дивана і пішов. Наступного дня тітка повідомила, що вона нічого не памятає.

За змістом ч.1 ст.225 ЦК України правочин, вчинений дієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. в разі, якщо суд встановить, що в момент вчинення правочину вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, яка передбачена зазначеною нормою, повинна бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (постанова судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 17.09.2014 року у справі № 6-131 цс14).

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України.

При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК України суд відповідно до статті 145 ЦПК України за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов'язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

В узагальненні Верховного Суду України від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли немає законних підстав для визнання громадянина недієздатним, однак є дані про те, що в момент укладення правочину він перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове зворушення тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд призначає судово-психіатричну експертизу. Розгляд вимог про визнання правочину недійсним з цих підстав здійснюється з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так й інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи позивача про те, що в момент його укладення він не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.

При розгляді справ за позовами про визнання недійсними правочинів, зокрема заповітів, на підставі ст. 225 ЦК України мають місце випадки, коли суди розглядають справи без призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи, а лише на підставі інших доказів - показань свідків, медичних довідок про наявність певних захворювань - роблять висновок про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову. Оскільки у ч. 1 ст. 225 ЦК України вживається термін "момент" вчинення правочину, то в разі призначення психіатричної експертизи слід ставити перед експертом запитання стосовно конкретно визначеного відрізку часу, оскільки протягом дня психічний стан особи може змінюватись.

В шостому розділі ОСОБА_22 Пленуму ОСОБА_30 Спеціалізованого Суду України від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що ухвалюючи рішення про визнання недійсним заповіту з підстав, передбачених ч.1 ст.225 КК України, суди повинні враховувати, що для визнання такого правочину недійсним предметом доказування є та обставина, що особа - заповідач у момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Висновок судово-психіатричної експертизи у такій категорії справ є лише одним із доказів , якому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами.

Відповідно до п.11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, зареєстрованим в Мінстерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882, що діяла на момент складання оспорюваного заповіту, нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем ( конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Відповідно до п.16 цієї ж Інструкції нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса.

Зібрані докази по справі підтверджують, що в судовому засіданні достовірно встановлено , що ОСОБА_4 протягом тривалого періоду часу, що передував складанню заповіту, зловживала спиртними напоями, за місцем роботи та мешкання характеризувалась позитивно, працелюбна, підтримувала добрі стосунки зі знайомими та сусідами, наполеглива, своєчасно сплачувала комунальні послуги, дуже любила котів, доказів хворобливого стану, внаслідок якого вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними на момент складання заповіту 25.12.2007 року суду не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено, покази свідка ОСОБА_6 про те, що на Різдво вона бачила, як ОСОБА_1І в нетверезому стані біля підїзду сажали в машину дві жінки, суд не може сприймати як доказ, що достовірно підтверджує стан ОСОБА_4 як такий, при якому вона не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, крім того, свідок чітко не зазначає дату, час події, а тому суд, аналізуючи покази свідків, письмові докази, в тому числі висновки експертів, враховуючи, що зміст правочину відповідає вимогам закону, має підпис заповідача, вважає, що підстави для визнання заповіту недійсним відсутні.

В ОСОБА_30 Спеціалізованого суду України № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист прав власності та інших речових прав» зазначено, що відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11.12.2003 року, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, предявивши водночас одну із вищезазначених вимог.

Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, повязані зі зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких повязані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Враховуючи, що підстави для визнання заповіту недійсним відсутні, у відповідачки виникло право на спадщину, позивач не має права на спірне спадкове майно, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на спірну квартиру, про позбавлення ОСОБА_2 права користування житлом за адресою: АДРЕСА_5; зобовязання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні квартирою № 5 по вул..Горького,14 в м.Кременчуці та виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з квартири за адресою: АДРЕСА_5, Управлінню державної міграційної служби України в Полтавській області зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з реєстрації за місцем проживання: м.Кременчук, вул..Горького.14, кв.5 в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, а тому в їх задоволенню позивачу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.10,11,60,79,88,212, 213,215 ЦПК України, ст.ст.203, 208, 215-216, 225, 1217, 1223, 1233-1234, 1247, 1248, 1257, 811, 218 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», суд,

вирішив:

В задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним договору найма, позбавлення права користування житлом, зобовязання усунути перешкоди в користуванні квартирою, виселення, зняття з реєстрації ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів.

Суддя

Повний текст рішення виготовлений 06.08.2015 року.