Рішення № 48014467, 27.07.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3943/15-ц

провадження № 2/369/2081/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Рябець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності, витребування майна (віндикація) з чужого володіння,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про захист права власності, витребування майна (віндикація) та зняття з реєстрації, посилаючись на те, що він є володарем автомобіля марки «Фольксваген ЛТ», д.н.з. НОМЕР_1 оранжевого кольору, 2005 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5. У вересні 2014 року під час знаходження зазначеного автомобіля на території ТОВ «Арм-Тек» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 7, його автомобілем заволоділа невідома особа незаконним шляхом. Зазначений факт встановлено в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014100020007892 від 13 вересня 2014 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. 28 грудня 2014 року він дізнався, що без його участі зазначений автомобіль «Фольксваген ЛТ» було знято з реєстрації і зареєстровано з державним номерним знаком НОМЕР_3 на іншу особу-ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по АДРЕСА_1. Під час досудового розслідування також встановлено, що вказаний автомобіль на даний час належить ОСОБА_2 і зареєстрований за державним номерним знаком НОМЕР_2. Він належний йому автомобіль не продавав, жодних доручень і довіреностей на здійснення продажу автомобіля не видавав, власний підпис на документах, які мають відношення до переоформлення і продажу транспортного засобу, не ставив. В рамках кримінального провадження № 12014100020007892 від 13 вересня 2014 року було призначено судову почеркознавчу експертизу. Відповідно до Висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві від 26 лютого 2015 року № 188 встановлено, що в Журналі обліку надходження та реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок-рахунків, актів прийняття-передачі, біржевих угод і номерних знаків для разових поїздок, який зареєстрований в УДАІ МВС України № 4854 в одному томі, підписи в графах № № 113, 114 на аркуші в колонці «Власник, продавець (ПІБ, адреса, паспортні дані, підпис особи)», під прізвищем продавця виконані не ОСОБА_1, в іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1. За таких обставин даний експертний висновок підтверджує, що належний йому автомобіль вибув з його володіння без його особистого волевиявлення і без його відома. Тому він має законне право на захист своєї власності, а відповідач ОСОБА_2 повинна повернути йому у власність автомобіль.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив витребувати з володіння ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на його користь автомобіль «Фольксваген ЛТ», оранжевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, скасувати в Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції записи про реєстрацію права власності на автомобіль «Фольксваген ЛТ», оранжевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, про реєстрацію права власності на автомобіль «Фольксваген ЛТ», оранжевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2.

В послідуючому позивач ОСОБА_1 подав суду заяву, в якій уточнив свої позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності, витребування майна (віндикація) з чужого володіння, посилаючись на те, що ніяких правових підстав для переходу прав на спірний автомобіль до ОСОБА_3 не існувало, тобто вона не могла стати його власником і, відповідно, володіти, користуватись та розпоряджатись ним, в тому числі, і не мала права укладати договір з ОСОБА_2 на його відчуження. З цих же підстав ОСОБА_2 не може вважатись власником автомобіля марки «Фольксваген ЛТ», оранжевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, а отже, не має законних прав на його володіння, користування і розпорядження. За таких обставин він має законне право на захист своєї власності, а відповідач повинен повернути йому автомобіль.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив витребувати з володіння ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на його користь автомобіль марки «Фольксваген ЛТ», оранжевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, та визнати за ним право власності на автомобіль «Фольксваген ЛТ», оранжевого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просив його задовольнити.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи відповідачі повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

Оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідачі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У поданій до суду позовній заяві позивач ОСОБА_1 і його представник в судовому засіданні зазначали, що він, ОСОБА_1, є власником автомобіля марки «Фольксваген ЛТ», д.н.з. НОМЕР_1 оранжевого кольору, 2005 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5. У вересні 2014 року під час знаходження зазначеного автомобіля на території ТОВ «Арм-Тек» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 7, його автомобілем заволоділа невідома особа незаконним шляхом. Зазначений факт встановлено в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014100020007892 від 13 вересня 2014 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. 28 грудня 2014 року він дізнався, що без його участі зазначений автомобіль «Фольксваген ЛТ» було знято з реєстрації і зареєстровано з державним номерним знаком НОМЕР_3 на іншу особу-ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по АДРЕСА_1. Під час досудового розслідування також встановлено, що вказаний автомобіль на даний час належить ОСОБА_2 і зареєстрований за державним номерним знаком НОМЕР_2. У зв»язку з цим позивач ОСОБА_1 вказував, що він належний йому автомобіль не продавав, жодних доручень і довіреностей на здійснення продажу автомобіля не видавав, власний підпис на документах, які мають відношення до переоформлення і продажу транспортного засобу, не ставив.

З наявних матеріалів в справі вбачається, що на автомобіль марки «Фольксваген ЛТ» оранжевого кольору, 2005 року випуску, державні номерні знаки НОМЕР_1, незаконно встановлено державні номерні знаки НОМЕР_2.

Відповідно до Висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві підписи в графах № № 113, 114 на аркуші № 47 в колонці «Власник, продавець (ПІБ, адреса, паспортні дані, підпис особи)», під прізвищем продавця виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилами ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно , без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Однак, як встановлено судом, в провадженні слідчого відділу Дарницького РУ ГУ МВС України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014100020007892 від 13 вересня 2014 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

За таких обставин слід зазначити, що вказаний спірний автомобіль марки «Фольксваген ЛТ» оранжевого кольору, 2005 року випуску, державні номерні знаки НОМЕР_1 містить в собі ознаки речового доказу, є предметом кримінального правопорушення, а тому питання про захист права власності і повернення автомобіля власнику (законному володільцю) повинно вирішуватись в межах кримінального провадження № 12014100020007892, як того вимагає ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

В зв»язку з цим суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 27, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, ст. 100 КПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності, витребування майна (віндикація) з чужого володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 487 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.