Рішення № 4801352, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/412

23.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу

№ 14/412

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Горлівський м’ясокомбінат"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"

про

стягнення 9530,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача

- Ельвіх В.В.

від відповідача

- не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Горлівський м’ясокомбінат" (надалі –ЗАТ "Горлівський м’ясокомбінат") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (надалі –ТОВ "Фудмаркет") про стягнення 9229,34 грн. основного боргу, 175,46 грн. пені, 101,52 грн. інфляційних витрат, 23,93 грн. відсотків річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 4600027518 від 27.05.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Позивач в судовому засіданні 23.09.2009 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 36984,16 грн. основної заборгованості, 600,28 грн. пені, 83,57 грн. відсотків річних.

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2009 р. між ТОВ "Фудмаркет" (покупець) та ЗАТ "Горлівський м’ясокомбінат" (постачальник) укладено договір поставки № 4600027518 (надалі –договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 4.1. договору постачальник здійснює поставку товарів на умовах DDP –до місця призначення, зазначеного у замовленні (правила "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року), тобто постачальник зобов’язується прийняти від покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок на адресу та в строк, вказані у такому замовленні, а також на умовах цього договору.

На виконання договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38125,82 грн., що підтверджується видатковими накладними (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата товару здійснюється на протязі 21 календарного дня з моменту поставки.

Відповідач оплатив поставлений товар частково в сумі 470,21 грн., та повернув товар на суму 671,45 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 36984,16 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 36984,16 грн. за договором поставки № 4600027518 від 27.05.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути 600,28 грн. пені, 83,57 грн. відсотків річних.

Відповідно до п. 8.9. договору за порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого товару за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 600,28 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 83,57 грн. відсотків річних.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код 36387233) на користь Закритого акціонерного товариства "Горлівський м’ясокомбінат" (84630, м. Горлівка, Донецька обл., вул. Хлібозаводська, 1, код 00443364) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 36984,16 грн. основного боргу, 600,28 грн. пені, 83,57 грн. відсотків річних, 376,68 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 28.09.2009 р.