Рішення № 4801160, 01.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/428

01.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія

“Укрбудмонтаж ”

про стягнення 210 423,13 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Парненко А.А. (довіреність б/н від 10.03.2009 р.) від відповідача не з’явився

Рішення прийняте 07.09.2009 p., оскільки в судових засіданнях 17.08.2009 р. та 01.09.2009 р. розгляд справи відкладався в порядку ч. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрбудмонтаж” (далі –відповідач) 210 423,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 17.08.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 3377-07|09 від 14.07.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не наддав, хоча про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 799/04/2007 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався купити у свою власність обладнання (Бетононасос НВТ60С 1413D III у кількості 1 шт., 2007 року випуску) та передати його без надання послуг по технічній експлуатації відповідачеві в якості предмету лізингу в тимчасове володіння та користування за плату, а відповідач зобов’язався прийняти предмет лізингу на умовах договору.

Згідно з п. п. 3.1., 3.5. договору прийом –передача предмету лізингу та необхідних документів від позивача відповідачеві оформлюється актом прийому –передачі, та з моменту підписання акту зобов’язання позивача по передачі предмету лізингу позивачеві є виконаними.

В порядку п. 6.3. договору загальна сума лізингових платежів, яка підлягає сплаті відповідачем позивачеві, складає 132 359,97 доларів США по курсу НБУ на дату здійснення лізингового платежу.

Відповідно до п. 6.5. договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу, розмір яких вказаний в Графіку внесення платежів (додаток № 1 до договору).

Згідно з графіком внесення платежів за 20 (до 30.11.2008 р.), 21 (до 31.12.2008 р.), 22 (до 31.01.2009 р), 23 (до 28.02.2009 р.), 24 (до 31.03.2009 р.), 25 (до 30.04.2009 р.), 26 (до 31.05.2009 р.)та 27 (до 30.06.2009 р.) періоди відповідач зобов’язався сплатити суму еквівалентну 3 269,10 доларів США за кожний період.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачеві предмет лізингу, що підтверджується актом прийому –передачі від 26.04.2007 р., видатковою накладною № РН-0000136 від 26.04.2007 р. та довіреністю серії ЯНШ № 478913 від 26.04.2007 р.

В порушення умов договору відповідачем було частково сплачено за 20-й період Графіку внесення платежів суму у розмірі 11 670,02 грн., що підтверджується банківськими виписками. За 21 –27 періоди Графіку внесення платежів відповідачем коштів сплачено позивачеві не було.

Таким чином, враховуючи встановлені НБУ курси гривні до долара США на день сплати лізингових платежів за договором, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 188 205,12 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 8.5. договору у випадку не здійснення відповідачем у встановлені договором строки оплати лізингових платежів, то позивач вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,1 % від поточного боргу відповідача за кожний день прострочення платежу, а відповідач зобов’язався сплатити таку неустойку.

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 14 084,13 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 858,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 275,38 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 2 104,23 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 1, 3, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія” “Укрбудмонтаж” (03179, м. Київ, вул. Котельникова, 51, код ЄДРПОУ 34482827) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 33104543) 212 842 (двісті дванадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 36 коп., з яких 188 205 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті п’ять) грн. 12 коп. неустойки, 1 858 (тисяча вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 50 коп. –3% річних, 6 275 (шість тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 2 104 (дві тисячі сто чотири) грн. 23 коп. державного мита і 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 29.09.2009р.