Рішення № 4801106, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/431

28.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»

про стягнення 77 445,29 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Семенюк І.М. –представник за довіреністю № 05/ЮР/09 від 01.01.2009р.

від відповідача: не з’явились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Трест «Киїаміськбуд № 6»заборгованості за Договором № 02/09/П/08 від 24.09.2008р. в розмірі 77 445,29 грн., в тому числі 63 068,31 грн. –основний борг, 7 547,46 грн. –пеня, 964,17 грн. –3%, 5 865,35 грн. –збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2009р. порушено провадження по справі № 53/431, розгляд справи призначено на 21.08.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 07.09.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні від 07.09.2009р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву в якому просить позовну заяву ТОВ «Фірма «Вена»залишити без задоволення. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що позивач при визначенні суми основної заборгованості не врахував накладну про повернення товару № 01000287 від 17.02.2009р.; при нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції позивач неправильно визначив період та термін нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції.

В судовому засіданні 07.09.2009р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та оголошено перерву в розгляді справи до 28.09.2009р.

В судовому засіданні 28.09.2009р. представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням відзиву на позовну заяву, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 83 094,14 грн., в тому числі: 61 982,51 грн. основного боргу, 7 335,98 грн. пені, 6 090,77 грн. збитків від інфляції, 1 081,42 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання 28.09.2009р. не з’явився. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

24.09.2008р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 02/09/П/08, відповідно до умов якого, Постачальник (позивач), який здійснює підприємницьку діяльністю, зобов’язується передавати у визначені Договором порядку та строки товар на умовах згідно Договору у власність Покупця (відповідач), а Покупець зобов’язується приймати та оплачувати товар. (п. 1.1 Договору).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 79 212,65 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № 01043912 від 25.09.2008р., № 91944205 від 29.09.2008р., № 01045373 від 03.10.2008р., № 01045369 від 03.102.008р., № 01048035 від 20.10.2008р., № 01051325 від 14.11.2008р., № 01051326 від 16.11.2008р., № 01051839 від 20.11.2008р., № 01052461 від 17.11.2008р., № 01053992 від 26.11.2008р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія НБК № 458231 від 25.09.2008р., серія ЯПО № 452005 від 01.10.2008р., серія ЯПО № 452024 від 03.10.2008р., серія ЯПО № 452065 від 17.10.2008р., серія ЯПО № 452134 від 06.11.2008р., серія ЯПО № 452135 від 06.11.2008р., серія ЯПО № 452151 від 11.11.2008р., серія ЯПО № 452162 від 14.11.2008р., серія ЯПО № 452186 від 26.11.2008р. з відмітками відповідача про отримання (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

На оплату за поставлену продукцію позивач по справі виставив відповідачу рахунки-фактури: № 01057800 від 05.11.2008р., № 01058637 від 10.11.2008р., № 01061280 від 25.11.2008р., № 01054268 від 17.10.2008р., № 01057597 від 05.11.2008р., № 01050379 від 29.09.2008р., № 01051559 від 03.10.2008р., № 01049618 від 24.092008р., № 01049858 від 25.09.2008р., № 01059611 від 14.11.2008р.

Відповідно до п. 5.5 Договору строк та порядок оплати: оплата за отриманий Покупцем Товар здійснюється за кожну окрему партію Товару на безготівковий рахунок Постачальника, протягом 21 банківського дня після отримання товарів.

Як вбачається щ матеріалів справи, відповідач частково повернув продукцію позивачу на суму 1 085,80 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією накладної про повернення товару № 01000287 від 17.02.2009р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був отриманий уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач по справі частково розрахувався за поставлений товар на суму в розмірі 16 144,34 грн.

Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 61 982,51 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 61 982,51 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач також заявив до стягнення 7 335,98 грн. пені, 6 090,77 грн. збитків від інфляції, 1 081,42 грн. 3% річних з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 6.1 Договору поставки за порушення строку розрахунку по даному Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несплаченої суми.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки відповідно до Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7 335,98 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1 081,42 грн. та збитків від інфляції в сумі 6 090,77 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»(01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9; ідентифікаційний код 04012885 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» (14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 67, кв. 2-3; ідентифікаційний код 14245188) основний борг в сумі 61 982 (шістдесят одна тисяча дев’ятсот вісімдесят дві) грн. 51 коп., пеню в сумі - 7 335 (сім тисяч триста тридцять п’ять) грн. 98 коп., 3% річних в сумі - 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн., 42 коп., збитки від інфляції в сумі - 6 090 (шість тисяч дев’яносто) грн. 77 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 91 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.