Рішення № 48010875, 05.08.2015, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/494/15-ц

Провадження № 2/353/225/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Гавриш Я.М.

з участю секретаря Гуцуляк Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 41270,58 дол. США, що еквівалентно складає 969858,63 грн., з тих підстав, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 10.11.2006 р. уклали кредитний договір №299К. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 20000,00 доларів США строком до 09.11.2009 р., а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач ОСОБА_2 10.11.2006 р. уклали договір поруки № 299К, згідно якого останній зобов`язувався перед ПриватБанком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов`язання за вище зазначеним кредитним договором.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконав.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з`явився, але подав до суду письмову заяву в якій позов підтримує повністю та просить справу розглянути без його участі. Не заперечує проти заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду в судове засідання втретє не з`явилися, не повідомивши причин неявки. Тому, виходячи зі змісту ч.1 ст.224 ЦПК України, з врахуванням того, що відповідачі про причини неявки не повідомили, а позивачподав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив провести заочний розгляд справи. Дослідивши та оцінивши дані, що містяться в письмових доказах по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, з таких підстав. Судом встановлено, що 10.11.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №299К, за яким останній отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 20000,00 доларів США строком до 09.11.2009 року (а.с.13-15). В порядку забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 10.11.2006 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 299К, згідно якого останній зобов`язувався перед ПриватБанком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов`язання за вище зазначеним кредитним договором (а.с.16).

Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконав. Рішенням Тлумацького районного суду від 05.05.2011 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 299К від 10.11.2006 року на загальну суму 134036,15 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями за № 47, який знаходиться по вул. І. Франка (вул. Базева) в с.Колінці, Тлумацького р-ну, Івано-Франківської обл. і належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

На виконання вказаного рішення 03.11.2014 року рішенням Тлумацького районного суду виселено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, його малолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованих ІНФОРМАЦІЯ_8 (вул. Базева), буд. № 47 в с. Колінці Тлумацького району Івано-Франківської області з житлового будинку (предмету іпотеки) № 47 по вул. І. Франка (вул. Базева) в с. Колінці Тлумацького району Івано-Франківської області.

Як встановлено судом, дані рішення суду не виконані.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання. Згідно предявленого розрахунку забогованість за кредитним договором станом на 08.04.2015 року складає: 10048,68 дол. США залишок по тілу кредиту, 14503,75 дол. США - сума простроченої заборгованості по процентам, 16718,15 дол. США - пеня, а разом 41270,58 дол. США (а.с.5-6).

У відповідності з ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися в повному обсязі та в установлені строки, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитовець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. В ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В пункті 24 постанови № 5 від 30 березня 2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" дано роз'яснення щодо застосування ч.4 ст.559 ЦК України. Тут, зокрема, зазначено, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Так, у даній справі, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (п.10 договору поруки). Верховний Суд України у постанові від 17 вересня 2014 року №6-53цс14 висловив наступну правову позицію. Строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може. Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. Пунктом 11 договору поруки передбачено, що сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом п'яти років. Суд вважає, що вказаний пункт договору поруки не стосується строку дії договору поруки, про який йде мова у п.10 договору, а встановлює строк позовної давності щодо звернення з позовом. Проте виходячи із наведеного вище, судом встановлено, що договором поруки строку дії поруки не встановлено, що є підставою для застосування положення ч.4 ст.559 ЦК України. А шестимісячний строк, передбачений даною нормою права, після закінчення якого порука припиняється, є преклюзивним, не може бути змінений за домовленістю сторін договору, не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Тому саме цей строк підлягає застосуванню в даному випадку. З огляду на викладене, оскільки договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, слід застосувати положення ч.4 ст.559 ЦК України, якою передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено строк виконання основного зобов'язання - 09.11.2009 року. Тому саме з цього моменту протягом шести місяців позивач мав право пред'явити позов до поручителя ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. Як сказано вище рішенням Тлумацького районного суду від 05.05.2011 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, але з позовом про стягнення кредитної заборгованості ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся тільки у травні 2015 року - після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України, тому суб'єктивне право банку на стягнення заборгованості за кредитом з поручителя ОСОБА_2 припинилося. Враховуючи наведене, позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача по справі ОСОБА_2 - поручителя за договором поруки - задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Враховуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, враховуючи принципи цивільного законодавства добросовісності, справедливостіта розумності, суд вважає, що стягненню підлягає 1000,00 доларів СШАпені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача 10048,68 дол. США залишок по тілу кредиту, 14503,75 дол. США - сума простроченої заборгованості по процентам, 2000,00 дол. США - пені, а разом 26552,43 дол. США та судовий збір.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, 551, 554, 559, 610, 611, 612, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60,212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570) на рахунок № 29092829003111, МФО 305299 26552 (двадцять шість тисяч пятсот пятдесят два) долари США 43 центи заборгованості згідно кредитного договору №299Квід 10.11.2006 року, станом на 08.04.2015 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому ст.223 ЦПК України.

Головуючий Я.М. Гавриш