Рішення № 4800949, 17.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/295

17.09.09 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Теко Интерфейс”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми Т.М.М.”

Про стягнення 8619,76 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача Борисенко А.М. предст.

від відповідача Случак О.О. предст.

Рішення прийняте 17.09.2009 р., оскільки у судовому засіданні 23.07.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 30.07.2009 р. оголошувалась перерва.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 8223,96 грн. основного боргу, 79,76 грн. - 3% річних, збитки від інфляції в сумі 316,40 грн., а всього 8620,12 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, але у судовому засіданні представник відповідача заявив, що на даний час існують форс-мажорні обставини, оскільки в період кризи заборгованість підприємств будівельної галузі виникла, як наслідок форс-мажорних обставин.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткової накладної № БЦИн-05037 від 08.07.2008 р. позивач передав, а відповідач отримав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 8223,96 грн., що не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2).

Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст. 655 ЦК України та ст. 692 ЦК України з позивачем за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем складає 8223,96 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який 01.11.2008 р. був підписаний сторонами.

06.02.2009 р. позивач направив відповідачу претензію № б/н з вимогою провести розрахунки за отриманий товар на протязі 7 днів., але останній відповіді на претензію позивачу не надав і борг на сплатив.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 79,76 грн. та збитки від інфляції в розмірі 316,40 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми Т.М.М.” (03055, м. Київ, вул. Тимофієвої, 3 , код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Теко Интерфейс” (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Урицького,13, код 30932284) 8223,96 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 79,76 грн., збитки від інфляції в розмірі 316,40 грн., 102 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

В.І.Пінчук