Рішення № 4800913, 03.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/270

03.09.09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

Про: стягнення 295.834,32 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Позивача: Бекіров С.Н., дов. від 23.03.2009

Відповідача: не з'явилися

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просив стягнути з відповідача 293418,00 грн. сплачених авансом.

04.08.2009 позивач звернувся до суду із заявою, в якій збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 293418,00 грн. –основного боргу, 2098,13 грн. –пені, 318,19 грн. –збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач сплатив відповідачеві кошти за товар, який відповідач мав поставити позивачеві, проте відповідач замовлений товар не поставив, кошти не повернув.

Ухвалою від 03.07.2009 порушено провадження у справі № 45/270 та призначено її до розгляду на 10.08.2009.

Ухвалою від 10.08.2009 розгляд справи відкладався на 03.09.2009.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними документами.

В судовому засіданні 03.09.2009, за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру від 13.05.2009 № СФ-ПО00115 про оплату засобів захисту рослин на загальну суму 293418,00 грн.

Позивач відповідно до платіжних доручень від 14.05.2009 № 766 та від 14.05.2009 № 751 сплатив відповідачеві кошти на загальну суму 293418,00 грн.

Позивач направив відповідачеві лист від 25.05.2009 № 492, в повідомив, що товар йому не поставлено, а тому якому вимагав повернути кошти. Вказаний лист отримано відповідачем 27.05.2009, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

В рахунку-фактурі визначено предмет (товар) та його ціну. Проте, сторонами не досягнуто згоди про строк оплати поставленого товару.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким позивач зобов’язувався оплатити відповідачеві товар, а відповідач зобов’язувався поставити товар відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що відповідачем допущено істотне порушення умов Договору, оскільки не здійснено поставки оплаченого позивачем товару, то вимога позивача про розірвання Договору підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про повернення суми сплачених коштів, то відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З урахуванням того, що Договір за яким відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання є розірваним в наслідок істотного порушення Договору відповідачем, то відповідач зобов’язаний повернути позивачеві безпідставно отримані кошти в сумі 293418,00 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки позивач пред’явив вимогу 27.05.2009 то у відповідача виник обов’язок оплатити товар до 03.06.2009 включено.

Оскільки відповідач свого обов’язку не виконав, то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 293418,00 грн. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 2.098,13 грн., натомість із заяви позивача вбачається що позивач вимагає сплати йому 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 2098,13 грн. за період з 15.05.2009 по 10.08.2009 підлягають задоволенню частково, за розрахунком суду, оскільки позивач вважається таким, що порушив строк виконання зобов'язання з 04.06.2009.

Відповідно строк прострочення з 04.06.2009 до 10.08.2009 –68 днів.

293418,00 грн. х 3% / 365днів х 68 днів = 1639,93 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 2.098,13 грн. підлягають задоволенню частково в сумі. 1.639,93 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 318,19 грн. за період з 15.05.2009 по 10.08.2009, то відповідно до розрахунку суду

293418,00 грн. х (101,1% х 99,9%) - 293418,00 грн. = 2930,95 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 318,19 грн. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір поставки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каміа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" укладений шляхом виставленням рахунку-фактури від 13.05.2009 № СФ-ПО00115 про оплату засобів захисту рослин на загальну суму 293418,00 грн. та його оплати відповідно до платіжних доручень від 14.05.2009 № 766 та від 14.05.2009 № 751.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м. Київ, вул. ямська, буд 28-А, код 25591321, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 127, код 31605151, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –293418 (двісті дев'яносто три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 00 коп. –основного боргу, 1639 (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять) грн. 93 грн. - 3% річних, 318 (триста вісімнадцять) грн. 19 коп. - збитків від інфляції, 2953 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 76 коп. –витрат по оплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 02 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. В задоволенні решти вимог відмовити.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С. Балац

Дата підписання 21.09.2009