Рішення № 4800899, 22.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09 Справа№ 2/104

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Луцика В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Пасавтопром”, м. Львів про стягнення 83967 грн. 78 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Пасавтопром”, м. Львів про стягнення 83967 грн. 78 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 22.06.2009р. призначив розгляд справи на 08.07.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 22.07.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електроенергії, на виконання умов якого відповідачу було реалізовано електроенергію. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за спожиту активну електроенергію становила 78911 грн. 00 коп., заборгованість за реактивну електроенергію –2417 грн. 84 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати спожитої електроенергії відповідачу нараховано пеню сумі 1392 грн. 99 коп., втрати від інфляції в сумі 1071 грн. 83 коп. та 3% річних в сумі 174 грн. 12 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 22.06.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

30 січня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №90159 та додатки до нього.

За цим договором постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом грудня 2008р. –квітня 2009р. продав відповідачу активну електроенергію на загальну суму 342625 грн. 13 коп. та реактивну електроенергію на загальну суму 7476 грн. 44 коп., що підтверджується рахунками, актами про показники приладів обліку та використання електроенергії.

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків, який є додатком №2 до договору №90159 від 30.01.2008р., розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Згідно п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається період з 21 числа попереднього місяця до 20 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

П. 4 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно абз. 2 п. 6 Порядку розрахунків, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 78911 грн. 00 коп. за активну електроенергію та 2417 грн. 84 коп. - за реактивну електроенергію.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору про постачання електричної енергії №90159 від 30.01.2008р., за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 1392 грн. 99 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 1071 грн. 83 коп. та 3% річних в розмірі 174 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 78911 грн. 00 коп. боргу за активну електроенергію, 2417 грн. 84 коп. боргу за реактивну електроенергію, 1392 грн. 99 коп. пені, 1071 грн. 83 коп. втрат від інфляції та 174 грн. 12 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Пасавтопром”, м. Львів вул. Стрийська, 45 (ідентифікаційний код 05808787) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів вул. Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 78911 грн. 00 коп. боргу за активну електроенергію, 2417 грн. 84 коп. боргу за реактивну електроенергію, 1392 грн. 99 коп. пені, 1071 грн. 83 коп. втрат від інфляції та 174 грн. 12 коп. 3% річних, 839 грн. 68 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя