Постанова № 48004360, 03.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2015 р. Справа № 926/1307-б/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 07.07.2015 року.

у справі № 926/1307-б/13

за заявою: ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області

до : ТзДВ «Трансмост»

про: банкрутство

З участю представників :

від апелянта - Ніщук І.В. - представник (довіреність №107/9/24-12-10-009 від 12.05.2015р.)

від боржника - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.07.2015р., суддя Ковальчук Т.І., було визнано поточні грошові вимоги ДПІ у м. Чернівцях до ТДВ "Трансмост" на загальну суму 2190275,81 грн., в тому числі:

- 32898,63 грн. єдиного внеску першої черги задоволення;

- 75384,43 грн. земельного податку третьої черги задоволення;

- 2074998,00 грн. податку на додану вартість третьої черги задоволення;

- 1801,00 грн. штрафної санкції з податку на додану вартість та 5193,75 грн. пені шостої черги задоволення.

Вимоги в сумі 1111952,73 грн. штрафної санкції з податку на додану вартість відхилено. Покладено на ТДВ "Трансмост" 1218,00 грн. судового збору на користь держави, який задовольняти в першу чергу.

З даною ухвалою не погодилася ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області і оскаржила її в апеляційному порядку в частині відмови у визнанні кредиторських вимог, оскільки вважає, що судом в цій частині порушено норми матеріального та процесуального права.

Ліквідатор боржника подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. за клопотанням ДПІ у м. Чернівці було призначено розгляд справи №926/1307-б/13 в режимі відеоконференції.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. відбулась заміна суддів Марка Р.І. та Костів Т.С. суддями Гнатюк Г.М. та Кравчук Н.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернівецької області від 07.07.2015р. у справі №926/1307-б/13 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 20.01.2014 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" порушено провадження у справі про банкрутство товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича (суддя Дутка В.В.).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство офіційно оприлюднено на веб-сайті Вищого господарського суду України 22.01.2014 р.

Ухвалою від 06.02.2014 р. до участі у справі залучено регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

Постановою від 31.03.2015 р. боржника ТДВ "Трансмост" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено розпорядника майна Ляшка О.В.

Оголошення про визнання боржника банкрутом оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 02.04.2015 р. за № 16524, строк звернення з грошовими вимогами до банкрута встановлено до 31.05.2015 р.

ДПІ у м. Чернівцях звернулось до суду з заявою, в якій просить визнати поточні вимоги до ТДВ "Трансмост" на загальну суму 3300427,54 грн., у тому числі 75384,43 грн. із земельного податку, 44,46 грн. пені з податку на доходи фізичних осіб, 3192100,02 грн. з податку на додану вартість та 32898,63 грн. з єдиного соціального внеску, мотивуючи вимоги тим, що зазначена заборгованість виникла в процедурах банкрутства товариства і підтверджується відповідними документами податкової звітності, податковим повідомленням-рішенням і актом камеральної податкової перевірки.

Ліквідатор Ляшко О.В. надав відзив на заяву та додаткові письмові пояснення, в яких визнав заявлені податковою інспекцією вимоги, окрім штрафної санкції у сумі 1111952,73 грн. та пені в сумі 5193,75 грн., які застосовані в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (т.с. 20, а.с. 146, 214).

Згідно з поданою ДПІ у м. Чернівцях заявою станом на 22.05.2015 р. за ТДВ "Трансмост" обліковується наступна заборгованість на загальну суму 3300427,54 грн.:

№ п/пНазва платежуПодаткові зобов'язанняШтрафні санкціїПеняРазом1Земельний податок75384,430075384,432Податок на доходи фіз.осіб0044,4644,463Податок на додану вартість2074998,001111952,735149,293192100,024Єдиний соціальний внесок32898,630032898,63Всього по платнику2183281,061111952,735193,753300427,54

Заборгованість із земельного податку в сумі 75384,43 грн. виникла за період з травня 2014 р. по березень 2015 року включно і підтверджується податковими деклараціями з плати за землю № 9075816846 від 30.12.2014 р. за 2014 рік та № 9013109765 від 11.02.2015 р. за 2015 рік (т.с. 20, а.с. 37-44).

Пеня з податку на доходи фізичних осіб у сумі 44,46 грн. та з податку на додану вартість у сумі 5149,29 грн. нарахована в зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань боржником за період до порушення справи про банкрутство ТДВ "Трансмост" і підтверджується розрахунком ДПІ у м. Чернівцях (т.с. 20, а.с. 218).

Заборгованість з податку на додану вартість в частині:

- основного платежу в сумі 2074998,00 грн. за грудень 2014 р. - березень 2015 р. підтверджується уточнюючим розрахунком № 9002918036 за 01.12.2013 р., податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9088410331 від 20.02.2014 р., № 9008985905 від 20.03.2014 р., № 9014793405 від 20.03.2014 р., № 9022552034 від 22.04.2014 р., № 9078705337 від 20.01.2015 р., № 9020120157 від 20.02.2015 р. та № 9073273340 від 30.04.2015 (т.с. 20, а.с. 45-46,51-56);

- штрафної санкції в сумі 1801,00 грн. - уточнюючим розрахунком № 9002918036 за 01.12.2013 р.;

- штрафної санкції в сумі 1110151,73 грн. - податковим повідомленням-рішенням № 0000361502 від 22.01.2014 р. (т.с. 20, а.с. 47).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України унормовано, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Згідно з пунктом 287.2 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо сплати податку за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, згідно з пунктом "б": дата відвантаження товарів. Пунктом 203.1 статті 203 ПК унормовано, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Підтверджені документально вимоги ДПІ у м. Чернівцях в частині основного платежу із земельного податку в сумі 75384,43 грн. за період з травня 2014 р. по березень 2015 року, з податку на додану вартість в сумі 2074998,00 грн. за грудень 2014 р. - березень 2015 утворилися після порушення провадження у справі про банкрутство ТДВ "Трансмост" та до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (31.03.2015 р.), із заявою щодо цих вимог кредитор звернувся в межах встановленого строку, тому ці вимоги належить визнати і включити до 3-ї черги реєстру вимог кредиторів (ст. 45 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (в даній справі - ухвала від 20.01.2014 р.).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкивх платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Штрафна санкція в сумі 1801,00 грн. задекларована боржником в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який подано до податкової інспекції 29.01.2014 р., тобто після порушення справи про банкрутство ТДВ "Трансмост" і не в зв'язку з порушенням строку сплати податкового зобов'язання. Відтак, на дану штрафну санкцію не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, отже, відповідні вимоги в сумі 1801,00 грн. належить визнати і включити до 6-ї черги реєстру вимог кредиторів.

Що ж до штрафної санкції в сумі 1110151,73 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000361502 від 22.01.2014 р., то така застосована до ТДВ "Трансмост" саме за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (на яке поширюється режим мораторію) після порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (20.01.2014 р.), в зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у цій частині вимоги ДПІ у м. Чернівцях належить відхилити.

Відповідно до п. 13 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.

З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє як безпідставне твердження апелянта про те, що ухвала від 20.01.2014 року про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост" не набрала законної сили в день її винесення, а тому мораторій не діяв.

Кредитором також заявлені вимоги щодо пені, нарахованої за період до порушення справи про банкрутство ТДВ "Трансмост":

- 44,46 грн. пені з податку на доходи фізичних осіб за період з 25.06.2013 р. до 20.01.2014 р.;

- 5149,29 грн. пені з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 р. до 20.01.2014 р.

У відповідності до ч. 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

За цими правилами кредитор ДПІ у м. Чернівцях мав звернутися до господарського суду із заявою з конкурсними вимогами щодо зазначеної вище пені, оскільки така нарахована за період, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство ТДВ "Трансмост", однак такого не відбулося.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Таким чином, заявлені вимоги щодо пені на загальну суму 5193,75 грн. належить визнати і задовольняти в шосту чергу.

Заборгованість з єдиного внеску в сумі 32898,63 грн. підтверджується звітом ТДВ "Трансмост" за 4-й місяць 2015 року про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (т.с. 20, а.с. 57-60).

Абзацом 4 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)) крім витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

На даний час страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування існують у вигляді єдиного внеску, запровадження якого відбулося з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. Закону).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 2 ст 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування, однак забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ст. 12 Закону). Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Зазначений Закон не містить особливостей нарахування і сплати (або звільнення від сплати) єдиного внеску у процедурах банкрутства суб'єктів господарювання, зокрема в ліквідаційній процедурі.

В свою чергу положення ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про те, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України в регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності за винятком випадків, передбачених цим Законом, виключено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом" від 13.05.2014 р. N 1258-VII.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування не поширюється мораторій, а згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 цього Закону під час задоволення вимог кредиторів у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Проаналізувавши наведені норми Законів в їх системному зв'язку, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що єдиний внесок, який нараховується на суми заробітної плати працівників роботодавцем-суб'єктом банкрутства, не є додатковими зобов'язаннями банкрута у розумінні абз. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не включається до системи оподаткування, а при нарахуванні і виплаті заробітної плати роботодавець (в т.ч. банкрут) не може не нараховувати єдиний внесок, позаяк це призведе до позбавлення застрахованих осіб (працівників) гарантій страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування за період, коли вони виконували трудові обов'язки і одержували за це заробітну плату і прирівняні до неї виплати.

У зв'язку з наведеними міркуваннями суд першої інстанції обгрунтовано визнав вимоги ДПІ у м. Чернівцях з єдиного внеску на суму 32898,63 грн. за квітень 2015 р.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поточні грошові вимоги ДПІ у м. Чернівцях до ТДВ "Трансмост" на загальну суму 2190275,81 грн. підлягають визнанню, а вимоги в сумі 1111952,73 грн. - штрафні санкції з податку на додану вартість підлягають відхиленню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Чернівецької області від 07.07.2015р. по справі №926/1307-б/13 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 07.07.2015 року у справі №926/1307-б/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 05.08.2015р.»