Рішення № 48001755, 11.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.11 Справа № 5021/1155/2011.

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко Павла Івановича, про секретарі судового засідання Фурман Катерини Сергіївни, розглянув матеріали справи № 5021/1155/2011

за позовом : відкритого акціонерного товариства Науково дослідний і проектно конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування, м. Суми

до відповідача: комунального підприємства Міськводоканал, м. Суми

про стягнення заборгованості 98 709 грн. 05 коп.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 16 від 04.01.2011 року;

ОСОБА_2, довіреність № 33 від 06.06.2011 року;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність №01/1421 від 05.05.2011 року ;

В судовому засіданні , розпочатому об 11 год. 00 хв. 08.08.2011 року, оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 11.08.2011 року .

Суть спору : позивач у своїй позовній заяві від 17.05.2011 року просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за виконані роботи по прийманню та перекачці господарсько-фекальних стоків до міського колектору, відповідно до умов договору № 2710 від 01.01.2001 року, з урахуванням штрафних санкцій в сумі 98 709,05 грн.

07.07.2011 року позивач подав суду заяву № 1818/юб, в якій повідомив суд , що відповідач платіжними дорученнями № 1780 від 31.05.2011 року, № 2155 від 24.06.2011 року та № 2237 від 05.07.2011 року погасив суму основного боргу в розмірі 78 260,21 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за порушення строків виконання грошових зобовязань.

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає, що основний борг в розмірі 78 260,21 грн. він сплатив повністю і просить відмовити позивачеві в задоволенні позову , оскільки умовами договору від 01.01.2001 року № 2710 штрафні санкції не передбачені. Поряд з цим відповідач подав контрозрахунки 3 % річних, інфляційних та пені .

Відповідач у своєму відзиві також повідомляє суду , що він знаходиться в скрутному фінансовому становищі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

01.01.2001 року між сторонами був укладений договір № 2710, за умовами якого позивач виконує роботи по прийманню та перекачці господарсько-фекальних стоків відповідача до міського колектора .

У відповідності з пунктом 2.3 договору , оплата робіт здійснюється відповідачем після отримання рахунку від позивача платіжним дорученням.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата рахунків здійснюється відповідачем не пізніше пятого числа місяця наступного за розрахунковим .

Станом на 11.05.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати виконаних позивачем робіт складала 78 260,21 грн., що змусило позивача звернутися з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача цієї суми заборгованості.

Після порушення провадження у даній справі відповідач повністю погасив суму основного боргу, що підтверджує, зокрема, сам позивач у своїй заяві до суду від 07.07.2011 року № 1818/юб.

Таким чином, на даний час між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу 78 260,21 грн., а тому, згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача на свою користь 5 539,01 грн. пені, 1 808,17 грн. річних та 7 068,38 грн. індексу інфляції (інфляційних) , а також 5 156,87 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення річних та інфляційних позивач правомірно посилається на ч.2 ст. 625 ЦК України. Ця відповідальність боржника перед кредитором за прострочення виконання грошових зобовязань передбачена вищезгаданою нормою закону. Оскільки річні та інфляційні, передбачені статтею 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, то їх розмір (суми розраховані самим відповідачем, з якими згоден позивач) не може бути зменшений судом.

За таких обставин , позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь річних та інфляційних підлягають задоволенню, відповідно, в сумі 1 808,17 грн. та 7 068,38 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення 5 539,00 грн. пені та 5 156,87 грн. штрафу позивач обґрунтовує тим, що він належить до державного сектору економіки, а тому відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобовязань підлягає стягненню з відповідача на його користь пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково підлягає стягненню штраф у розмірі 7% вказаної вартості .

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь пені та штрафу на підставі ч.2 ст.231 ГК України не підлягають задоволенню у звязку з їх необґрунтованістю .

Позивач помилково застосовує штрафні санкції , передбачені ч.2 ст. 231 ГК України до прострочення виконання грошового зобовязання.

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товару , виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Згідно статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по держмиту в сумі 871,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208,33 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (місцезнаходження: вул. Білопільське шосе ,9 ; код ЄДРПОУ 03352455) на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» (місцезнаходження : 40003, м. Суми, вул.2-га Залізнична,2 ; код ЄДРПОУ 00220477) 3 % річних в сумі 1 808,17 грн., інфляційні в сумі 7 068,38 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 871,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208,33 грн.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 78 260,21 грн. провадження у справі припинити.

4.В іншій частині позову відмовити .