Рішення № 48001236, 29.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015

Справа №910/14157/15

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Руно»

про стягнення заборгованості в розмірі 18 854,72 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Руно» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 71 354,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/14157/15, розгляд справи призначено на 29.07.2015 р.

27.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши у судовому засіданні 29.07.2015 р. заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв її, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд розглядає справу № 910/14157/15 з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 29.07.2015 р. представники сторін не з’явились, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агролан» (далі – позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Руно» (далі – відповідач, замовник) було укладено Договір послуг № 64/09 від 29.09.2014 р. (надалі – Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язується надати замовнику послуги з сільськогосподарських робіт по збиранню сільськогосподарських культу (далі – послуги), комбайнами виконавця (далі – техніка) на полях замовника. А замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та сплатити вартість послуг виконавця, відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2.21 Договору замовник зобов’язується своєчасно здійснювати оплату послуг виконавця на підставі актів прийому - передачі виконаних робіт у відповідності до умов даного Договору.

Пунктом 5.1.1 Договору передбачено, що роботи оплачуються замовником поетапно по змеленим ділянкам (поле замовника) на яких повністю завершено збір зернових на підставі актів прийому - передачі наданих послуг підписаних сторонами, не пізніше п’яти днів після їх підписання сторонами.

13.11.2014 р. сторонами було підписано акт прийому передачі наданих послуг, відповідно до якого загальна вартість послуг склала 106 000,00 грн.

22.01.2015 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за Договором.

Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді.

За таких обставин, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 52 500,00 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Позивачем, на підтвердження погашення відповідачем основного боргу за Договором, було надано банківські виписки, у зв’язку з чим позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 181,32 грн. трьох відсотків та 17 673,40 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення з відповідача суми 3% річних та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначену суму. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 1 181,32 грн.

Згідно з п. 3.2.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати замовником послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0.2% від вартості несплачених послуг за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період, за який нараховується пеня, за весь час прострочки.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 17 673,40 грн., у зв’язку з простроченням оплати наданих послуг за Договором.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені та 3 % річних, в загальному розмірі 18 854,72 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Руно» (03055, м. Київ, вулиця Шулявська, будинок 7; ідентифікаційний код: 32736177) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан» (26030, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, село Йосипівка, вулиця Леніна, будинок 235; ідентифікаційний код: 31591123) пеню в розмірі 17 673 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 1 181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 03.08.2015 р.

Суддя О.В. Нечай