Ухвала суду № 48000024, 30.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Леніна, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

30.07.2015р. Справа №905/2609/14

Суддя Паляниця Ю.О., при секретарі судового засідання Биковій Я.М., розглянувши матеріали заяви №10-706 від 01.07.2015р. Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про розстрочку виконання рішення суду по справі:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ

про стягнення 5916328,79 грн

Орган виконання судового рішення: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Краматорськ

У засіданні брали участь:

від позивача: Ященко Р.Ю. - гол. юрисконс.

від відповідача: Бурковська І.В. - по дов.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.05.2014р. по справі №905/2609/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» провадження по справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 95000 грн припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору; позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про стягнення 5916328,79 грн задоволено частково: стягнено з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 4389000 грн, три відсотки річних - 144569,01 грн, пеню - 475604 грн, суму інфляційних нарахувань - 77270,44 грн, а також витрати по сплаті судового збору - 65465,06 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

21.07.2015р. до господарського суду надійшла заява №10-706 від 01.07.2015р. Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про розстрочку виконання судового наказу, виданого 13.06.2014р. господарським судом Донецької області по справі №905/2609/14, в сумі 5086443,45,06 грн, в тому числі основного боргу - 4389000 грн, 3% річних - 144569,01 грн, пені - 475604 грн, суми інфляційних нарахувань - 77270,44 грн та судового збору - 65465,06 грн, а всього - 5151908,51 грн на 36 місяців, починаючи з 01.07.2015р. по 01.07.2018р., з щомісячним платежем - 143108,57 грн.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на складний фінансовий стан підприємства, що значно ускладнює виконання рішення суду.

29.07.2015р. до господарського суду надійшли заперечення б/н від 28.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на заяву про розстрочку виконання рішення, за змістом яких позивач зазначив, що сума, яку було стягнуто за рішенням суду від 28.05.2014р., є заборгованістю відповідача, що утворилась у зв'язку з неналежним та недобросовісним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань. Крім того, за твердженням позивача, діяльність Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» також є збитковою.

Розглянувши заяву №10-706 від 01.07.2015р. Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про розстрочку виконання рішення від 28.05.2014р. господарського суду Донецької області, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд зазначає про наступне:

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно із якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», в ч.2 ст.13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституціного Суду України (справа №1-17/2009) виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012р. Конституційного Суду України (справа №1-26/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення №11-рп/2012 від 25.04.2012р. Конституційного Суду України (справа №1-12/2012). Аналогічну правову позицію наведено в рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013р. Конституційного Суду України (справа №1-7/2013).

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

17.07.1997р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України стала частиною національного законодавства.

Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із ст.19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

У п.18 рішення Європейського суду від 12.05.2011р. у справі «Ліпісвіцька проти України» однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатує, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.

Таким чином, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.

З урахуванням викладеного, судове рішення по справі №905/2609/14, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

За поясненням сторін, на теперішній час рішення суду від 28.05.2014р. у справі №905/2609/14 Комунальним підприємством «Красноармійськтепломережа» не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Пунктом 7.2 постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» суду касаційної інстанції встановлено, що підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 зазначеного нормативно-правового акту господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи положення вказаних вище норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

Керуючись принципами повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з огляду на всі представлені сторонами документи, суд дійшов висновку, що заява №10-706 від 01.07.2015р. Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про розстрочення виконання рішення від 28.05.2014р. господарського суду Донецької області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вказувалось вище, в обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на низьку платоспроможність споживачів послуг (бюджетних установ та організацій), які надає Комунальне підприємство «Красноармійськтепломережа».

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано акти звірки розрахунків від 01.03.2015р., 01.04.2014р., 27.02.2015р., 02.03.2015р., 06.04.2015р., 06.04.2015р., 30.04.2015р. зі споживачами послуг, у відповідності до яких заборгованість контрагентів Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» становить 11409186,97 грн.

За твердженням відповідача, наявність вказаних обставин зумовила відсутність у Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» грошових коштів для своєчасної оплати заборгованості перед позивачем.

Згідно із балансом відповідача за 2014 рік дебіторська заборгованість складає - 24923 тис. грн, кредиторська - 35161 тис. грн, збитки за 2014 рік - 16352 тис. грн.

Крім того, як вказує відповідач, на виконання постанов №1082 від 03.12.2008р. Кабінету Міністрів України «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ», №217 від 18.06.2014р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядоку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» Комунальним підприємством «Красноармійськтепломережа» було відкрито поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять від усіх категорій споживачів теплової енергії, і проведення розрахунків за природний газ. Кошти, що надходять на відповідні рахунки відраховуються позивачу на оплату отриманого природного газу.

Одночасно, як вказувалось вище, під час розгляду заяв про розстрочку виконання судового рішення господарський суд повинен враховувати інтереси кредитора.

Наразі, власну господарську діяльність Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за результатами 2014 року завершило зі збитком у 85044810 тис. грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2014 рік (звітом про сукупний дохід). Збитки позивача за результатами господарської діяльності за перший квартал 2015 року склали 21904139 тис. грн. Крім того, господарська діяльність позивача обтяжена довгостроковими податковими та кредитними зобов'язаннями: станом на 31.12.2014р. сума таких зобов'язань склала 93812180 тис. грн (26611562 тис. грн - довгострокові зобов'язання і забезпечення, 67200618 тис. грн поточні зобов'язання і забезпечення), а станом на кінець першого кварталу 2015 року - 110111741 тис. грн (36996959 тис. грн - довгострокові зобов'язання і забезпечення, 73114782 тис. грн поточні зобов'язання і забезпечення), що підтверджується балансом підприємства позивача станом на 31.12.2014р., 31.03.2015р.

З огляду на вищенаведене, фінансове становище Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» також є утрудненим.

При цьому, заборгованість відповідача є наслідком неплатежів боржника за поставлений природний газ, оплата якого не може пов'язуватись із взаємовідносинами останнього з іншими учасниками господарських відносин з огляду на те, що відповідач є самостійним суб'єктом господарювання і відповідно до договору №13/2225-БО-6 від 17.12.2012р. прийняв на себе зобов'язання з оплати товару, а також тягар відповідальності за порушення договірних зобов'язань перед постачальником. Наразі, політична, економічна ситуація у країні, в рівній мірі впливає на фінансове становище обох учасників, внаслідок чого суд не вбачає можливості в наданні розстрочки виконання рішення на 36 місяців.

Також, судом прийнято до уваги, що відповідне рішення від 28.05.2014р. фактично не виконується вже більше року.

Одночасно, вчинення дій, спрямованих на негайне виконання рішення суду від 28.05.2014р., за висновками суду, може призвести до блокування роботи відповідача, призупинення діяльності щодо стягнення заборгованості з осіб, які є боржниками Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», що, в свою чергу, може мати наслідком загрозу повного виконання відповідного судового акту.

Таким чином, враховуючи принцип збалансованості інтересів обох сторін під час розгляду заяв про розстрочення виконання рішень, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги, що негайне виконання рішення від 28.05.2014р. є ускладненим, господарський суд дійшов висновку, що виконання рішення від 28.05.2014р. господарського суду Донецької області по справі №905/2609/14 може бути розстрочено на 12 місяців.

Відтак, заява №17/806 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про розстрочку виконання рішення від 28.05.2015р. у справі №905/2609/14 підлягає частковому задоволенню.

Клопотання відповідача про відновлення строку для подання заяви про розстрочку виконання рішення по справі №905/2609/14, залишається судом без задоволення з урахуванням того, що положеннями ст.121 Господарського процесуального кодексу України право сторін на звернення до суду з відповідною заявою не є обмеженим будь-якими строками, та може бути реалізовано на будь-якій стадії судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву №10-706 від 01.07.2015р. Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про розстрочення виконання рішення від 28.05.2014р. господарського суду Донецької області у справі №905/2609/14 на 12 місяців.

Розстрочити виконання рішення від 28.05.2014р. господарського суду Донецької області по справі №905/2609/14 на 12 місяців наступним чином:

- серпень 2015 року - 429325,71 грн,

- вересень 2015 року - 429325,71 грн,

- жовтень 2015 року - 429325,71 грн,

- листопад 2015 року - 429325,71 грн,

- грудень 2015 року - 429325,71 грн,

- січень 2015 року - 429325,71 грн,

- лютий 2015 року - 429325,71 грн,

- березень 2015 року - 429325,71 грн,

- квітень 2015 року - 429325,71 грн,

- травень 2015 року - 429325,71 грн,

- червень 2015 року - 429325,71 грн,

- липень 2015 року - 429325,70 грн.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття та згідно зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України.

Суддя Ю.О.Паляниця