Рішення № 48000015, 22.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.2015р. Справа №905/204/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка, код ЄДРПОУ 00131268

до відповідача: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 00191678

про стягнення 2694,54 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь про стягнення:

- боргу за активну електроенергію, спожиту у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року – 2401,31 грн;

- 3% річних, нарахованих з 08.10.2014р. до 06.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року – 13,11 грн;

- інфляційних, нарахованих з 01.10.2014р. до 31.01.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні, жовтні, грудні 2014 року – 158,12 грн;

- пені, нарахованої з 08.10.2014р. до 06.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року – 122 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №1104В від 12.02.2003р. про постачання електричної енергії, внаслідок чого у Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» утворилась заборгованість за активну електроенергію в сумі 2401,31 грн, що стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Відповідач в судові засідання 15.06.2015р., 30.06.2015р., 22.07.2015р. не з’явився, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102215288330.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що сторони, зокрема, у судове засідання 22.07.2015р. на виклик суду не з’явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 12.02.2003р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго») (постачальник) та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу») (споживач) було підписано договір №1104В про постачання електричної енергії.

Згідно із п.1.1 вказаного договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.9.5 договору №1104В від 12.02.2003р. останній набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, суд дійшов висновку, що зобов’язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Як свідчать матеріали справи, в період з вересня 2014 року по грудень 2014 року постачальник поставив споживачу активну електроенергію на загальну суму 3946,49 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), а саме:

- за вересень 2014 року на суму 1634,14 грн (1104 кВт/год),

- за жовтень 2014 року на суму 1209,32 грн (817 кВт/год),

- за листопад 2014 року на суму 485,51 грн (328 кВт/год),

- за грудень 2014 року на суму 617,52 грн (409 кВт/год).

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов’язок по оплаті поставленої електричної енергії у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 2401,31 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами п.2.2.2. договору №1104В від 12.02.2003р. споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію».

Згідно із п.2.2 додатку №5 до договору №1104В від 12.02.2003р. споживачі здійснюють оплату, в залежності від обсягу місячного споживання, зокрема, за такими термінами: при споживанні від 1 тис. кВтг до 30 тис. кВтг – 2 рази 15 та 27 числа розрахункового місяця – 15 числа 50% і 27 числа остаточне місячне споживання.

За приписами п.3 додатку №5 до вказаного договору оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, рахунки на оплату поставленої активної електроенергії на суму 3946,49 грн, вручені представникам відповідача у відповідності до умов договору №1104В від 12.02.2003р. Факт отримання відповідних рахунків відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не заперечується.

Відтак, з урахуванням змісту п.п.2.2, 3 додатку 5 до договору №1104В від 12.02.2003р., господарським судом встановлено, що строк виконання відповідачем зобов’язання з оплати електричної енергії на вказану суму настав.

Проте, як стверджує позивач, відповідні рахунки не були оплачені відповідачем у повному обсязі. Відповідачем сплачено лише заборгованість в сумі 1545,18 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов’язання за договором №1104В від 12.02.2003р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитої електричної енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов’язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь позивача суми боргу за активну електроенергію – 2401,31 грн, підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2.1 договору №1104В від 12.02.2003р. визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

При цьому, враховуючи приписи Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов’язань», позивач нарахував за період з 08.10.2014р. по 06.02.2015р. та заявив до стягнення пеню в розмірі 122 грн, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.

Перевіривши розрахунок пені за період з 08.10.2015р. по 06.02.2015р., суд встановив, що її сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 122 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами вказаної норми, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 13,11 грн (період з 08.10.2014р. до 06.02.2015р.), інфляційні збитки в сумі 158,12 грн (період з 01.10.2014р. до 31.01.2015р.).

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 08.10.2015р. по 06.02.2015р., суд встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 13,11 грн.

Разом з тим, сума інфляційних збитків становить 158,11 грн, внаслідок чого позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1827 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь про стягнення:

- боргу за активну електроенергію, спожиту у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року – 2401,31 грн;

- 3% річних, нарахованих з 08.10.2014р. до 06.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року – 13,11 грн;

- інфляційних, нарахованих з 01.10.2014р. до 31.01.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні, жовтні, грудні 2014 року – 158,12 грн;

- пені, нарахованої з 08.10.2014р. до 06.02.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року – 122 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вулиця К.Лібкнехта, буд.177А, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-Міський район, проспект Леніна, будинок 11, код ЄДРПОУ 00131268) борг за активну електроенергію – 2401,31 грн; пеню – 122 грн; 3% річних – 13,11 грн; суму інфляційних – 158,11 грн, а також судовий збір в сумі 1827 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 22.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 27.07.2015р.

Суддя Ю.О.Паляниця